100 років — Молодий

До сторіччя Молодого театру Леся Курбаса планується провести низку заходів, серед яких: творчі вечори, перформанси, історико-дослідницька діяльність, відкриття музею Молодого театру 1917−1919 років.

100 років — Молодий

Першим таким заходом став вечір у Київському академічному Молодому театрі, якому передувала зустріч художнього керівника театру Андрія Білоуса з представниками ЗМІ.

«Сто років тому 21 травня 1918 було опубліковано «Статут Молодого театру». Це офіційний документ, який до того не мав жоден український театр. З цієї дати Молодий театр розпочав своє офіційне, юридично закріплене існування. Хоча фактично театр вже існував два роки. Ця дата носить загальнонаціональний характер і, на моє переконання, сторіччя Молодого театру Леся Курбаса мав би святкувати кожен театр України.

Якщо простежити історію, то можна побачити, що саме з акторів і режисерів того Молодого театру розпочалася історія багатьох радянських театрів. Адже багато видатних театральних діячів розпочинали свою діяльність саме в цьому театрі. Тому внесок Молодого театру, який тоді проіснував дуже короткий проміжок часу, надзвичайно великий.

Можна багато говорити про Леся Курбаса, який очолював цей театр, про акторів, які в ньому працювали. Ми говоритимемо про них під час вечора, присвяченого цій ювілейній даті. Спробуємо показати не тільки історію, а й яким чином древо того Молодого театру проросло в сьогодення. Відкрию лише маленьку таємницю: більше 50 акторів і режисерів теперішнього Молодого театру мають зв’язок з тим Молодим театром. Тому що видатні митці, які працювали тут тоді, стали викладачами і передавали ту школу і систему молодотеатрівців своїм учням. Таким чином маємо зв’язок того Молодого театру з теперішнім.

Це буде вистава-спогад про ті часи. Ми спробуємо передати дух театру 1917−1919 років, який намагалися віднайти в архівних документах і спогадах сучасників. Таким чином показати, як жили тоді люди, як вони створювали живий український театр, які в них були пріоритети. А сто років тому їхнім головним завданням була побудова національного, але саме європейського театру. Вони намагалися вести боротьбу з рутиною і штампами, міщанством — всім тим, що заважає справжньому мистецтву.

У нас є ідея ще кілька разів показати цей вечір для театральної публіки, багатьох глядачів, які слідкують за всіма нашими прем’єрами. Я думаю, що ним ми розпочнемо наш новий 40-й театральний сезон.

На сьогодні зробили невелику експозицію, яка увійде в той музей, над створенням якого працюємо. Вивчали архіви, музейні фонди. Виявили дуже багато цікавих матеріалів. Далеко не кожен сучасний театр може похвалитися, що за два роки залишить по собі таку багату спадщину, яку залишив Молодий театр Леся Курбаса. Серед експонатів будуть розклади роботи театру, записи Леся Курбаса, репетиційні моменти, багато світлин та інші матеріали.

Київська міська рада в особі директора департаменту культури і міського голови порушили питання про надання нашому театру статусу Національного. Це питання наразі на розгляді в Кабінеті Міністрів України. І якщо воно отримає позитивне рішення Кабміну, то піде на розгляд Президенту. Тоді вже перша особа держави вирішуватиме питання, чи має Молодий театр право носити це високе звання. Але ми переконані, що наша сьогоднішня робота і наша історія мають загальнонаціональне значення. Тому вправі претендувати на статус Національного.

Сучасному Молодому театру є чим пишатися. Він зростив цілу плеяду унікальних акторських обдарувань. Ці митці знані театралами, шанувальниками кіно і телевізійних проектів. Кожен період Молодий театр виховував своїх «зірок». Хтось йшов в інші театри, а дехто тут працює вже майже сорок років.

В історії театру були різні періоди. Довгий час його очюлював Станіслав Мойсеєв, до цього — Віктор Шулаков. А ще були Лесь Танюк, Володимир Оглоблін, Микола Мерзлікін. Це різні режисери, які по різному бачили напрямки і завдання Молодого театру.

Сьогодні ми маємо стовідсоткове заповнення наших залів. У нас є глядачі, які по 20−30 разів приходили дивитися одну й ту ж виставу. Вистава «Сватання на Гончарівці» у постановці В. Шулакова в репертуарі більше 30 років, за цей час її зіграли понад 600 разів. Маємо інші вистави, які вписані золотими літерами в історію українського театру. Нам є чим пишатися. Ми можемо себе назвати одним з кращих театрів сучасної України. Тим більше, що це визнала міжнародна театральна спільнота.

Ми вже кілька років єдиний державний театр України, який є членом Міжнародної театральної конвенції. Маємо тісну співпрацю з нашими закордонними колегами. Беремо участь в численних фестивалях, їздимо на гастролі всією Україною, добре знані в багатьох містах. Як тільки поліпшиться економічна ситуація в державі, зможемо налагодити гастролі за кордон.

На сьогодні — Молодий театр успішний, потужний і на повних парах несеться до своєї мети — стати кращим театром України", — розповів Андрій Федорович.