Меса, що стала прологом до опер
Одним з пріоритетних напрямків для Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва залишається популяризація кращих зразків світової музичної спадщини.
Нещодавно Володимир Врублевський (диригент) та Анжела Масленнікова (хормейстер) здійснили в театрі постановку «Меси уславлення» («Messa di Gloria») Дж. Пуччіні.
Цей твір Джакомо Пуччіні належить водночас і до духовної, і до світської музики. 22-річний композитор створив «Месу» як дипломну роботу в Інституті музики Пачіні в його рідному місті Лукка. Не дивно, що завершуючи навчання, Пуччіні написав твір релігійного характеру. Адже представники чотирьох поколінь його предків були директорами музики в місцевому соборі Сан-Мартіно. Молодий Джакомо вже займав посаду органіста і після закінчення інститут мав стати музичним директором собору.
Пуччіні представив свій твір у кафедральному соборі Луки 12 липня 1880 року на святі св. Поліно, покровителя дзвонів. Попри захоплення публіки та однокурсників композитора, які проголосили його відкривачем нового в італійській духовній музиці «La musika puccinistica»
, не всі позитивно оцінили месу, вважаючи музику занадто світською і непридатною для церковних богослужінь. І дійсно, вона мала швидше святковий, урочисто-радісний, ніж молитовний характер. Та незважаючи на суперечливі оцінки, цей іспит продемонстрував уміння Пуччіні писати для хору, сольного вокалу та оркестру.
Створення і вдале виконання Меси дало можливість молодому композитору отримати королівську стипендію і вступити до Міланської консерваторії. Деякі ж її фрагменти пізніше увійшли до опер «Едгар» та «Манон Леско».
У 1951 році один з американських дослідників творчості Пуччіні віднайшов стару копію рукопису Меси в однієї сім’ї з Луки, думаючи, що це оригінал, який насправді ж знаходився у видавничої фірми композитора — Рікорді. Вона була видана в Чикаго, а потім у Неаполі під помилковою назвою «Messa di Gloria», яка відтоді й закріпилася. З того часу твір став у ряд вокально-інструментальних шедеврів і часто звучить у концертних залах та театрах світу.
Меса створена для чотириголосого хору, оркестру та солістів (тенор, баритон, бас). Вона написана латиною на текст католицького богослужіння і має традиційні частини: Kyrie (Господи, помилуй), Gloria (Слава у вишніх Богу), Credo (Вірую), Sanctus-Benedictus (Свят-Благословен) та Agmus Dei (Агнець Божий). Музика сповнена італійським духом та життєлюбним характером. І, як відзначають фахівці, в цьому творі Пуччіні органічно поєднав елементи канонічної меси, світського величального співу, оперного хору і сільського мадригалу. У Месі композитор відходить від церковних канонів і одночасно заявляє про свою любов до опери, насичуючи духовну музику гнучкими мелодіями, драматичною динамікою і багатою оркестровкою, що явно передбачають стиль і велич його майбутніх оперних творів.
Аби наш глядач краще зміг зрозуміти «Месу уславлення» в нього була можливість ознайомитися з текстом твору в перекладі українською мовою. Під час виконання Меси на великому екрані можна було побачити зображення на біблійну тематику.
Вдячна публіка довго аплодувала оркестру та хору театру, солістам, лауреатам всеукраїнських та міжнародних конкурсів Олександру Вознюку (тенор), Роману Лещову (баритон) та Олександру Харламову (бас).
Крім «Меси Уславлення» того вечора прозвучали «Pavane pour une infant defunte» («Павана на смерть інфанти») Моріса Равеля та «Pavane» («Павана») на музику Габріеля Форе і вірші Робера де Монтеск’ю.
У публікації використані матеріали видання Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва
.