Навіщо ми живемо?

Чимало театралів з нетерпінням чекають появи нових вистав у репертуарі Національного академічного театру російської драми імені Лесі України. Адже відвідини цього театру завжди дають можливість доторкнутися до високого мистецтва. Вже з перших показів багато глядачів полюбили виставу «Нічне загадкове вбивство собаки» за романом Марка Хеддона.

«Для того, аби взяти до репертуару нашого театру подібний матеріал, була потрібна велика відповідальність. Тому що в Лондоні подібна вистава йшла на аншлагах щовечора протягом п’яти років. Тому нам було потрібно в іншій країні, в іншій мірі умовності знайти той еквівалент, котрий би зацікавив нашого глядача.

В основі вистави — інсценування сучасного англійського роману «Загадкове нічне вбивство собаки», що став бестселером. Виконавці ролей — артисти середнього і молодшого поколінь. Режисер — Кирилл Кашликов, який нещодавно з успіхом поставив п’єсу А. Міллера «Вид з мосту», а до цього — «Джульєтта і Ромео» за Шекспіром.

Мені здається, що ця п’єса сьогодні говорить про найголовнішу моральну проблему, яка існує в суспільстві, — про духовні зв’язки людей. Я б навіть сказав: про таємні духовні зв’язки. І коли вони, ці зв’язки, зникають, то страждають, насамперед, діти. В сім’ї.

Мені уявляється, що ця проблема потрібна, важлива, сучасна. Рішення нашої вистави (режисерське, сценографічне, акторське) по-моєму, сучасне і надзвичайно гостре. Будемо сподіватися, що київський глядач, та й не лише він перейметься духом цієї вистави", — зазначив художній керівник театру, народний артист України Михайло Резнікович.

За сюжетом одного разу Крістофер знаходить в саду тіло сусідської собаки настромлене на садові вили. Він вирішує розслідувати вбивство, не дивлячись на заборони батька. Хлопець починає писати книжку про вбивство собаки, куди старанно записує всі свої думки. За час розслідування відбувається багато подій, що кардинально змінюють життя головного героя та людей, які його оточують. Крістофер Бун хворий на аутизм. Він має феноменальну пам’ять і добре ставиться до тварин. Але не може терпіти коли до нього торкаються, і нічого не розуміє в людських емоціях. Він любить червоний колір, місію «Аполлон», Шерлока Холмса та мріє стати математиком.

«Роман Марка Хеддона «Загадкове нічне вбивство собаки» я прочитав п’ять років тому. Неймовірно талановито написана книжка. Для мене це історія про пошук головного призначення існування людини. Навіщо ми живемо? В чому сенс? Герої цієї історії болісно, відчайдушно шукають відповідь на це, напевне, головне питання в житті. Марк Твен якось сказав: «Два дні у твоєму житті найголовніші: день, коли ти народився, і день, коли зрозумів, навіщо».

Наша вистава про це", — розповів режисер-постановник Кирилл Кашликов.

Ця, майже детективна історія тримає глядача в напрузі до самого фіналу. І напевне мало хто наперед зможе вгадати, чим закінчиться ця драматична оповідь. Не буде й ми переповідати її змісту, лише зазначимо, що підліток, який не здатний відчувати емоції, допоможе дорослим вирішити непосильне завдання — навчитися любити одне одного. А одна маленька родзинка, що з’являється наприкінці вистави, змушує посміхнутися всіх, хто завітав цього вечора до театру.

Кожен актор заслуговує щирих слів подяки за свою талановиту гру. Однак найбільше захоплення викликають Євгеній Щербань та Олександр Кобзар, котрим починаєш вірити з перших секунд їхнього виходу на сцену і вириш до останнього сказаного ними слова.

Євгеній не грає, а проживає життя Крістофера і робить це надзвичайно чесно і проникливо. Його юний герой змушує дорослих багато над чим замислитися. І напевне кожен з глядачів виносить з вистави серйозний урок для себе. Залишається сподіватися, що цей молодий виконавець з роками зможе досягти вершин акторської майстерності.

А кожна роль Олександра останніх років стає помітною подією в театральному житті столиці. Напевне мало хто з акторів зміг би так достовірно зіграти Еда, людину, яка зробила чи не найскладніше в житті — визнала власні помилки і зуміла вибачити інших.

Будемо чекати нових постановок цього талановитого театрального колективу, який завжди знає як захопити і приємно здивувати вибагливу київську публіку.

Фото з сайта театру