Поруч з війною завжди є мир

У Київському національному академічному театрі оперети відкрили новий сценічний простір, що має назву «Сцена 77» і знаходиться під самим дахом старовинної будівлі театру. Доволі великий і дуже світлий театральний майданчик-цех на 120 глядацьких місць відтепер став домівкою для вистав різних жанрів і напрямків театрального мистецтва.

Поруч з війною завжди є мир

У Київському національному академічному театрі оперети відкрили новий сценічний простір, що має назву «Сцена 77» і знаходиться під самим дахом старовинної будівлі театру. Доволі великий і дуже світлий театральний майданчик-цех на 120 глядацьких місць відтепер став домівкою для вистав різних жанрів і напрямків театрального мистецтва.

«Відкриваємо новий альтернативний майданчик для наших акторів, а також для молодих режисерів, які сьогодні просто роються в Україні. Ми запрошуємо їх до Національної оперети України. Це буде ще одна сцена, вже п’ята. Ми тут зможемо грати вистави паралельно з великою сценою. У цьому сезоні тут заплановано 4 прем’єри», — зазначив Генеральний директор-художній керівник театру Богдан Струтинський.

Першою постановкою «Сцени 77» стала містична драма «Москалиця» за однойменним твором сучасної української письменниці Марії Матіос.

«Працювати з творами Марії Матіос моя давня мрія. Я щаслива, що художній керівник театру Богдан Дмитрович Струтинський з радістю погодився взяти для відкриття нової сцени в театрі саме текст пані Марії. Про що буде вистава скаже глядач. Бо текст «Москалиці» багатошаровий і вкрай різносторонній.

Перечитала всі твори Марії Матіос. Спочатку думала взяти три оповідання і зробити одну виставу. Попрацювавши зрозуміла, що це була б вистава на три дні. Мені говорили, що в оповіданні «Москалиця» зображено стільки жахливих подій. Але коли я прочитала цей твір, то мені стала так легко і світло на душі. Це оповідання про вічне, про те, що все у нашому житті рухається по спіралі. Про війну, яка не зупиняється ніколи. Війна навколо, війна в твоєму серці, війна можливо у твоєму будинку. Але поруч з війною завжди є мир. Вистава «Москалиця» про людину яка йде і про смерть, яка є не фіналом, а частиною нашого життя. Мені було дуже цікаво працювати з цим колективом. Я розумію, що декому з акторів довелося вперше зітнутися з таким драматичним матеріалом. Але думаю, що всі добре впоралися зі своїм завданням", — зізналася режисер-постановник Влада Бєлозоренко.

«В Україні є потреба на таку драматургію. Нам, українцям, час усвідомити, для чого ми народилися і яке наше майбутнє. Будемо відкривати Україну і українців, а Україна в нас різна, з різними пластами. Нам дуже цікаво, що на сцені театру з’явився сучасний матеріал», — додав Богдан Струтинський.

Містична драма «Москалиця» — історія про долю української селянки Северини, кинутої на поталу соціуму та громади. Хореографічна і музична складові значно підсилюють образність вистави, героїня якої замкнута, майже аутична жінка. Северина легше спілкується з тваринами, навіть зі зміями, аніж з людьми. Сюжет твору містично закручується навколо того, як героїня рятується від невблаганної висилки до Сибіру: змушує енкаведиста майора Вороніна повірити, що вона відьма і господиня над карпатськими відьмами.

Перед молодими акторами Іриною Ткаченко, Тетяною Дідух, Євгеном Прудником, Дмитром Вороновим, Петром Челялі, Оксаною Прасоловою та іншими виконавцями стояли непросте завданням, адже гра у драматичній виставі для більшості з них була незвіданою цариною. Як засвідчили бурхливі оплески глядачів під час першого показу, їм в основному вдалося скласти цей непростий іспит. Була на прем’єрі і автор.

«Я вперше бачу цих акторів. Обіцяю, що коли приїду до вас наступного разу на виставу, то знатиму всіх поіменно, як знаю акторів Івано-Франківського театру. Сьогодні для мене щасливий день. Це 14 інсценізація за моїми творами. Я не написала жодної п’єси, але кілька моїх книжок були інтерпретовані на театральній сцені. Я не можу ні хвалити, ні гудити те, що бачу на сцені. Але я вражена таким модерним підходом», — зазначала пані Марія.

До речі, з дня коли книжка «Москалиця» вперше побачила світ минуло рівно десять творів. Твір витримав чотири видання. Останнє з яких, Марія Матіос подарувала Владі Бєлозоренко.

А «Сцена 77» стала п’ятим сценічним майданчиком Національної оперети України. Крім цього в театрі працюють Головна сцена, театрально-концертна сцена Арт-центру ім. Івана Козловського, «Театр у фойє» та експериментальна сцена «Stage_Lab».

Фото з сайта театру

Поруч з війною завжди є мир
Поруч з війною завжди є мир
Поруч з війною завжди є мир
Поруч з війною завжди є мир
Поруч з війною завжди є мир
Поруч з війною завжди є мир
Поруч з війною завжди є мир
Поруч з війною завжди є мир
Поруч з війною завжди є мир
Поруч з війною завжди є мир
Поруч з війною завжди є мир
Поруч з війною завжди є мир
Поруч з війною завжди є мир
Поруч з війною завжди є мир