Травіата" - подорож у часі
В Арт-центрі ім. Івана Козловського Національної оперети України відбувся вечір опери і кіно «Травіата», присвячений одній з найвідоміших опер у світі.
Про роботу над проектом розповіла режисер-постановник Тетяна Зозуля:
«Розпочалося все з проекту «Вечір опери і кіно», присвяченого Івану Козловському. Ми розповідали про ті оперні фільми, в яких знімався Іван Семенович. Саме з нього розпочався український оперний кінематограф. Він першим ініціював у 1936 році запис на платівку до фільму-опери «Запорожець за Дунаєм», де співав партію Андрія. До того німе кіно супроводжувалося піаністом-тапьором. Фактично «Запорожець» став одним з перших українських музичних фільмів-опер.
21 грудня 2015 року, в день пам’яті Івана Козловського ми поїхали на його малу батьківщину в Мар’янівку, що на Київщині. З нами були артисти Національної опери України, зірка театру і кіно Лариса Кадочнікова. Зробили чудовий концерт. А коли я монтувала відеофільм про цю подорож, то при монтажі знайшла музику з опери Дж. Верді «Травіата», яку виконував Національний оркестр народних інструментів України. Кращий музичний суповід знайти до відео про подорож було неможливо.
Саме в цей час у Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки готувалася прем’єра вистави «Актрисі завжди вісімнадцять», присвячена Сарі Бернар, в якій роль головної героїні виконує Лариса Кадочнікова. Фінал вистави вона мала грати у червоній сукні. Але в останній момент режисер відмовився від цього задуму.
А ми вирішили зробити «Травіату» в червоному. Коли Віолета помираючи чекає на Альфреда, вона має бути в саме в червоному, вона не хоче, щоб він бачив її хворою. І тоді вже пішов зовсім інший задум. А чому вона має вмирати? Вона чекає Альфреда і все ж таки його дочекається. А в останню хвилину перед нею пройде все її життя — наче хтось відмотує назворіт кіноплівку.
Спочатку вона читає останній лист батька Альфреда — Жоржа Жермона. Потім до неї приходить Альфред. Після цього вони вирушають на бал, де Альфред її жорстоко образив. Він не знав, що її вчинок є наслідком домовленості з його батьком. А за цим — їхнє щасливе життя на віллі. Де вони насправді були щасливі. Тобто, ми вирішили повернути «Травіату» у зворотній бік. Так вона у нас і йде.
Зібрали цікавий виконавській склад — артистів з різних театрів, які досконало знають «Травіату». Це солісти Національної опери, Муніципальної опери, Театру оперети, Оперної студії Національної музичної академії України. У виставу включили уривки з чотирьох кінофільмів. А весь задум об’єднує думка, що Віолета не помирає, а переходить в безсмертя. У кінці музичного вечора артисти співають «Застільну» і п’ють шампанське. Чи може бути кращий фінал в історії про кохання?"
Справжнє музичне свято цього вечора на сцені Арт-центру ім. Івана Козловського разом з лауреатом Шевченківської премії, народною артисткою України Ларисою Кадочніковою для слухачів подарували заслужені артисти Сергій Авдєєв і Микола Шуляк, а також лауреати міжнародних конкурсів Інна Гусєва, Ганна Коваль і Ольга Бурда. Неповторне враження від концерту створили і фрагменти з фільмів «Дама з камеліями» (режисер Джордж Кьюкор, США, 1936), «La Traviata» (Production at Teatro La Fenice, диригент Карло Ріцці, 1992), «La Traviata» (режисер Франко Енрікес, Італія, 1954) і «Травіата» (режисер Франко Дзеффіреллі, США-Італія, 1982).
