Балетне свято

Національна опера України ім. Тараса Шевченка, Київська міська державна адміністрація, Департамент культури КМДА, Київська муніципальна академія танцю ім. Сержа Лифаря запросили киян та гостей столиці на «Новорічне балетне свято».

Історія КМАТ імені Сержа Лифаря бере свій початок з громадської організації Українська Академія Танцю, що була створена в січні 1994 року за ініціативою Ю. О. Стані¬шевського та А. Г. Лягущенка при Національній опері України на хвилі повернення в Україну постаті її славно¬го сина — Сержа Лифаря. Сьогодні цей навчальний заклад працює у статусі Коледжу хореографічного мистецтва «Ки¬ївська муніципальна академія танцю імені Сержа Лифаря.

Філософія освітнього процесу та твор¬чості КМАТ імені Сержа Лифаря базуєть¬ся на принципі безперервної ступеневої підготовки, яка починається з навчання дітей 5−6 років і завершується одер¬жанням молоддю вищої хореографіч¬ної освіти. Тут навчаються об’єднані академічні групи юнаків класичного і народного відділень, які здобувають підготовку з класичного та дуетно-кла¬сичного танцю в одних викладачів, що у підсумку надає можливість вирішувати спільні навчально-творчі завдання й ви¬пускати професіональних універсальних виконавців. Ще одним успішно апробованим принципом навчальної діяльності КМАТ імені Сержа Лифаря є методика розкриття балетних здібностей молодої люди¬ни, яка за об’єктивних причин не мала змоги розпочати на¬вчання у звичайні терміни.

Перед святковим концертом всі глядачі мали змогу ознайомитися з виставкою «15 років. Київська муніципальна академія танцю». Серед представлених експонатів публікації в газетах «Слово Просвіти», «Освіта», «Хрещатик», «Культура і життя», «День», присвячені Академії. Афіші та світлини різних років, що є своєрідним літописом цього колективу. Поруч — звернення:

«Дорогі друзі! У Києві нарешті з’явилася вулиця Сержа Лифаря. 71 голос «за». Київська міська рада 17 листопада 2018 року підтримала перейменування вулиці Олександра Сабурова в Деснянському районі на вулицю Сержа Лифаря. З поверненням, дорогий маестро. Дякуємо всім, хто відгукнувся на наше прохання взяти участь у громадському обговоренні та проголосував «за». Дружньому колективу, співробітникам, учням та студентам академії танцю, батькам студентів та всім небайдужим. Разом ми сила! З повагою, Київська міська академія танцю ім. Сержа Лифаря

Розпочалося «Новорічне балетне свято» з прем’єри — композиції «Дві фавни» К. Дебюсі, присвяченої народженим у Києві геніям світового балету Вацлаву Ніжинському та Сержу Лифарю (хореографія Д. Клявіна, виконавці — студенти І-ІVкурсів спеціалізації «класична хореографія». Солісти: Ян Малакі, Михайло Мордасов та Микола Варвалюк. Робота заслуженого артиста України Дмитра Клявіна. Репетитор Надія Ятченко).

Більше двох годин тривав святковий Гала-концерт з номерів класичної, народно-сценічної та сучасної хореографії. Серед представлених творів: варіації зі всесвітньовідомих балетів «Лебедине озеро» та «Лускунчик» П. Чайковського, «Арлекінада» Р. Дріго, «Дон Кіхот» Л. Мінкуса, «Сатаніла» та «Есмеральда» Ц. Пуні, «Гаяне» А. Хачатуряна, «Марна пересторога» П. Гертеля, «Кантата 51» Й. Баха; перлини української культури — «Весняний козачок» (музика І. Іващенка в музичній редакції Є. Досенка), «Чабани» (музика народна в обробці С. Гальперіна), «Волинська топотуха» (музика народна); культурна спадщина інших народів — «Вірменський танець» А. Бабаджаняна, «Польська сюїта» З. Намисловського та Т. Максимовича, «Сільський Дон Жуан» Ю. Зарицького; сучасні мотиви — «До зірок», «Всупереч усьому» та інших. Вдячні глядачі довго аплодували студентам та учням Академії Софії Ульянець, Артему Колбасинському, Дмитру Бородаю, Іллі Темченко, Катерині Латушко, Олегу Подольному та багатьом іншим, а також їхнім викладачам заслуженим артистам України Владиславу Солдатенку, Олександру Нестерову, лауреатам міжнародних конкурсів Вадиму Сабодашу, Наталії Хоменко, заслуженому працівнику культури України Ларисі Гелун і т. ін.

А завершилося «Новорічне балетне свято» ще однією прем’єрою — композицією «Червона калина» на музику І. Іващенка в музичній редакції Є. Досенка, яку присвятили сторіччю Злуки українських земель.