Світ потребує змін

Клеман робить маріонетки для вистави й експериментує з кількома естетиками, щоб розповісти про суспільну революцію через індивідуальні долі персонажів, створених уявою авторки Неди Нежданої. З кількома акторами компанії Collapse режисер відвідав Київ, Львів, Маріуполь, Дніпро, Харків, Одесу, щоб більше дізнатися про українську культуру та життя після Майдану з метою створити таку виставу, яка могла б гратися у Франції та в Україні перед глядачами, які не мають однакових знань про події Революції Гідності.

«Майдан Інферно» ще досі не ставився у повній версії, але за цим твором виникло кілька сценічних і перформативних читань у Франції (фестиваль «Європа Театрів» у Парижі), Україні та Німеччині, а також ескізна вистава на фестивалі «Етранж Етранжи» в Ліоні.

«Майдан Інферно» Неди Нежданої — перша українська п’єса в історії, опублікована французькою мовою, яка втілюється на французькій сцені. Вона відстежує українську Революцію Гідності через долю двох молодих українських революціонерів, а також розповідає про інших учасників Майдану. Дія відбувається на трьох рівнях, у трьох просторах. Перший — Майдан, є також простір соціальних мереж із організованим опором, і частково внутрішній світ монологів героїв, де відбувається осмислення часу з розгортанням та віддаленням всіх подій. Проект створюється у різних театральних лабораторіях під керівництвом компанії Collapse між Францією та Україною.

Отож, слово Клеману Перетятку.

«Наша мета — створення театрального проекту. Але на шляху до нього дуже важливі реальні свідчення, розуміння того, що насправді відбувалося в Україні.

Останнім часом я переважно займаюся міжнародними проектами. Тривалий час працював у Косово, після здобуття цією країною незалежності. Потім у Хорватії, Сербії, Албанії, кількох африканських країнах (всього більше 15 держав).

Цікавість Україною розпочалася з часів Майдану, а тісна співпраця з 2015 року. Від початку революційних подій у вашій країні на площі Ліона почали збиратися французи українського походження. Спочатку їх було 5−10, а потім більше 100. Ці люди влаштовували маніфестації на підтримку Майдану.

Подібні заходи відбувалися у Парижі, Марселі, Тулузі, інших містах. Саме завдяки Майдану українська спільнота об’єдналася. Зокрема, в Ліоні асоціація українців нараховує понад 200 осіб. Серед них багато людей, які мають українські корені і почали відкривати для себе Україну. У нас були хвилі еміграції у 1918 році та після Другої світової війни. Є багато персональних історій українсько-французьких сімей. Майдан спровокував багато свідчень таких історій.

Мені було цікаво пізнати, що таке українська культура і взагалі Україна. Тому мав бажання попрацювати з українською драмою. Ознайомився з п’єсою «Майдан Інферно» ще до публікації її окремою книжкою у видавництві Еспас д’ен Інстан. Почалося все з ескізної вистави (це щось середнє між читанням і повноцінною постановкою). Поступово до проекту почало приєднуватися все більше партнерів.

У першій версії вистави я задіяв весь простір театру. Тобто дія відбувалася на різних майданчиках. Грали не всю п’єсу, а монтаж із її фрагментів, зокрема історію головних персонажів Ані і Ореста. Відразу після знайомства їх розділив «Беркут» (хлопець потрапив у кому), і всю виставу вони були окремо.

Дівчина розшукувала Ореста — і це було в основі сценічної версії. Схожі історії відбувалися під час терактів в Лондоні і Парижі, коли люди по кілька днів не знали, чи живі їхні близькі.

У виставі були задіяні різні приміщення театру. Дія починалася на сцені, де глядачів запрошували пригоститися чаєм. Спочатку не було відомо, хто актори, а хто публіка. З діалогу Ані і Ореста глядачі починали розуміти, що вистава почалася. Спонтанно відбувався поділ на сцену і зал. Ідея полягала в тому, що така історія може трапитися будь з ким.

Герої розмірковують над питанням, наскільки для них важлива Європа. І в цей час на них нападає «беркут». Актори разом із публікою вибігають із зали, і далі дія відбувається в холі, що є образом «чистилища». Далі відбувалася дуже жорстка пластична сцена між представниками «беркута» і нашими героями.

Потім глядачів запрошували на сцену, де вони могли сісти у крісла. Героїня була заґратована палицями. Це був простір між життям і смертю, в якому перебували Аня і Орест.

У новій виставі, яка створюється зараз, нічого цього вже немає. Проте кожен із цих моментів буде переосмислений. Придумана нова версія, але в більш тонкій формі. Був довгий пошук, якою ж має бути ця постановка. Вирішив, що це буде вистава з маріонетками. Поштовхом до цієї вистави послужив український вертеп. Фактично я створив свою форму вертепу. Тепер усі персонажі представлені маріонетками. У виставі працюватимуть три актори, які ними керуватимуть. Але буде і розмова обличчям до публіки.

Було багато питань, як робити ці маріонетки. Спочатку хотів їх зробити реалістичними. Ми вже представили кілька фрагментів майбутньої вистави для публіки, на яких були лише овали майбутніх маріонеток. Ідея овалів дуже сподобалась глядачам, адже вони відкривають поле для уяви та фантазії. Я працював з українськими ляльками-мотанками. У них теж немає облич".

Презентація «Майдан Інферно» відбулася в рамках освітньої програми проекту «Революціонуймо», що є виставкою сучасного мистецтва, міжнародним проектом-дослідженням. У цьому проекті понад 30 сучасних митців та мистецьких груп із 15 країн мовою інсталяції, живопису, мультимедій, перформансу, відео та фото документацій, говорять про події революції, аналізують їх як суспільне явище й досліджують роль митця і музею в осмисленні історичних моментів. Особистий, критичний і ретроспективний погляд фокусуються на особливій історичній події — Революції Гідності в Україні, яка стала унікальним досвідом українців, коли в перші десятиріччя ХХІ століття хвиля протестних рухів прокотилася світом, сигналізуючи про те, що наявний суспільний устрій переживає кризу і світ потребує змін.