Лірика музейних фондів

14 лютого, у День усіх закоханих, о 18.00 Музей запрошує на відкриття виставки «Лірика музейних фондів», де ви відчуєте безмежну ЛЮБОВ до України, світу, один до одного та, неодмінно, до творчості, краси, гармонії…

На виставці буде представлено декоративно-прикладне мистецтво, живопис, графіку і скульптуру українських митців різних мистецьких шкіл і напрямків. Є прізвища дуже відомі, є мало відомі широкій публіці, але усі вони Майстри з великої літери.

Шістдесят п’ять яскравих представників сучасного українського образотворчого мистецтва зачарують душевністю своїх творів і дозволять розчинитися у чарівному світі краси. Кожний з митців має свою унікальну індивідуальність, усі вони брали участь у багатьох власних та спільних виставках, їх роботи зберігаються у музеях різних країн світу та приватних колекціях.

Бабак Микола Пантелеймонович (1954)

— живописець, літератор, колекціонер. Людина, яка закохана у рідний край, історичну спадщину нашого народу, традиції та звичаї українців.

Басанець Валерій Лукич (1941)

— художник, який працює у галузях живопису, графіки, скульптури. Один з активних учасників нонконформістського руху Одеси.

Белень Магдалина Іванівна (1951)

— майстриня-чарівниця. Їі керамічні «закарпатці» викликають щасливу посмішку, такі вони гарні, сповнені гумору й життєвої мудрості.

Білик Микола Ілліч (1953)

— скульптор. Скульптури

Миколи Білика

стали візитівкою української столиці — пам’ятники княгині Ользі з фігурами Кирила, Мефодія та Андрія Первозванного, Ярославу Мудрому біля Золотих воріт, Архангелу Михаїлу та ін.

Представлена у музеї робота «Обійми» не така монументальна, але дуже тепла. Бровді Лариса Олександрівна (1939)

— українська художниця, яка віддала перевагу роботі над гобеленами. Її поетичному мистецтву притаманна гармонія та врівноваженість композиції, високий естетичний смак.

Анатолій Миколайович Буртовий (1961)

— живописець, графік. Захоплюється історичною тематикою: епохою Трипільської культури, давньоукраїнськими міфами та легендами.

Микола Вакер (1897−1987)

— український художник, графік, представник Паризької школи українського мистецтва. Народившись у Києві, він завжди сумував за своєю батьківщиною. Його життя було нелегким, але любов до мистецтва дозволила прожити довге, насичене творче життя.

Гармидер Геннадій Васильович (1945)

— графік, живописець, книжковий ілюстратор, майстер екслібрису. Працює в техніці олійного живопису, офорту та інших графічних техніках. Майстер є автором натюрмортів, чудових портретів як своїх сучасників, так і романтичних вигаданих персонажів.

Дерегус Михайло Горді́йович (1904 — 1997)

— графік і живописець, член-кореспондент Академії мистецтв СРСР, член-кореспондент Академії мистецтв України, професор. Ця обдарована людина працювала в області портрету, пейзажу і побутового жанру, а його ліричні образи відрізняються тонкістю і ніжністю.

Ерне́ст Іва́нович Котко́в (1931−2012)

— художник-графік. Свого часу у газеті «Правда» Коткова назвали «абстракціоністом», «формалістом» і «космополітом». Це був майже вирок. Але справжній талант зупинити не можливо. Його шлях у мистецтві — це шлях людини, котра в основу свого життя поклала подолання стереотипів, переборення себе, матеріалу, консерватизму школи, нерозуміння влади. Красна

Тетяна Іванівна (1956)

— живописець із творчої родини художників.

Живопис

— це стан її тонкої душі, її реальність, всепоглинаюча стихія буття.

Лоза Адольф Іванович (1931−2004)

— художник. Палітра майстра була сонячною, наповненою життєвою енергією добра, любові і світла. Сам він казав, «хороший художник служить красі, а значить — людині …». Він і служив, роблячи цей дивовижний світ ще більш прекрасним.

Се́льський Рома́н Юліанович (1903- 1990)

— художник-імпресіоніст. Рельєфність форм, фактурність, вдало підібраний колорит — такі вони, роботи надзвичайного майстра. Пишаємось, що маємо у колекції Музею роботи цього видатного митця.

Мистецтво

— це велика магія і коли воно має філософське підґрунтя, коли митець спілкується з глядачем «душею», коли мова його творів знаходить відгук у відвідувачів, воно стає сакральним і щирим.

Приходьте до залів Музею, роздивляйтесь твори українських митців, спілкуйтесь, слухайте і висловлюйте свої думки. Лірична подорож вже скоро розпочнеться.

Ліричного настрою додасть музика, яка звучатиме у виконанні лауреатів міжнародних конкурсів під керівництвом Павла Колпакова, а келих теплого фірмового музейного глінтвейну зігріє тіло.