Зігрітися у променях любові

У День всіх закоханих 14 лютого Музей сучасного мистецтва України запросив на відкриття виставки «Лірика музейних фондів», аби кожен міг відчути безмежну Любов до України, світу, один до одного та, неодмінно, до творчості, краси і гармонії.

На виставці представлені декоративно-прикладне мистецтво, живопис, графіка і скульптура українських митців різних шкіл і напрямків. Є прізвища знані, а є й маловідомі широкій публіці. Але всі вони Майстри з великої літери.

«Приводом для виставки стало 14 лютого. Це дата, яка непомітно увійшла в наше життя, наш календар і стала диктувати свої правила. Ми вирішили, що лірика особливо актуальна саме в цей день, коли ми можемо говорити про любов в найширшому розумінні цього слова.

Вся експозиція складається з наших фондів, які сьогодні нараховують понад 6 тисяч експонатів. Ми поки що не маємо постійно діючої експозиції, а весь час з’являються нові роботи. Частина з них представлена на виставці, деякі — вперше. Кожна зала має свою тематику. В одній представлені полотна, звернені до сімейних радощів, що оспівують родинний затишок. Картини іншої розповідають про почуття, що зароджуються між чоловіком і жінкою. На виставці представлені як твори сучасних художників, так і тих, що творили раніше. А також різні школи — Львівська, Київська, Одеська, Закарпатська. Напевне кожна людина знайде в цих стінах свою розповідь, які співзвучна їй саме сьогодні.

Дуже приємно, що серед гостей є й художники, твори яких експонуємо", — зазначила відкриваючи виставку мистецтвознавець Ірина Алексєєва.

Про свою багаторічну співпрацю з Музеєм сучасного мистецтва розповіли заслужений художник України Олександр Міловзоров і член НСХУ Любов Рапопорт. А мистецтвознавець Катерина Тарчевська та PR-координатор проектів Музею Тетяна Онищенко поділилися деякими таємницями створення цієї виставки.

В експозиції представлені 65 яскравих представників українського образотворчого мистецтва, які зачарують душевністю своїх творів і дозволяють розчинитися у світі краси. Кожен з цих митців має свою унікальну індивідуальність. Всі вони брали участь у багатьох персональних та колективних виставках, їхні роботи зберігаються в музеях різних країн та приватних колекціях.

Микола Бабак

— живописець, літератор, колекціонер. Людина, яка закохана в рідний край, історичну спадщину народу, звичаї та традиції українців.

Валерій Басанець

— художник, який працює в галузях живопису, графіки, скульптури. Один з активних учасників нонконформістського руху Одеси.

Магдалина Белень

— майстриня-чарівниця. Її керамічні «закарпатці» викликають щасливі усмішку, вони такі гарні, сповнені життєвої мудрості й гумору.

Микола Білик

— скульптор, доцент Київської академії декоративно-прикладного мистецтва і дизайну ім. М. Бойчука. Його скульптури стали візитівкою української столиці — пам’ятники княгині Ользі з фігурами Кирила, Мефодія та Андрія Первозванного, Ярославу Мудрому біля Золотих воріт, Архангелу Михаїлу та ін.

Лариса Бровді

— українська художниця, яка віддала перевагу роботі над гобеленами. Її поетичному мистецтву притаманні гармонія та врівноваженість, композиційність, високий естетичний смак.

Анатолій Буртовий

— живописець, графік. Захоплюється історичною тематикою — епохою Трипільської культури, давньоукраїнськими міфами та легендами.

Микола Вакер

(1897−1987) — український художник, графік, представник Паризької школи українського мистецтва. Народився в Києві і все життя сумував за своєю Батьківщиною. Його життєвий шлях був нелегким, але любов до мистецтва дозволила прожити довге, насичене творче життя. Геннадій Гармидер — графік, живописець, книжковий ілюстратор, майстер екслібрису. Працює в техніці олійного живопису, офорту та інших графічних техніках. Митець є автором натюрмортів, чудових портретів як своїх сучасників, так і романтичних вигаданих персонажів.

Михайло Дерегус

(1904−1997) — графік і живописець, член-кореспондент Академій мистецтв СРСР і України, професор. Ця обдарована людина працювала в галузях портрету, пейзажу і побутового жанру, а його ліричні образи відрізняються витонченістю і ніжністю.

Ернест Котков

(1931−2012) — художник-графік. Свого часу в газеті «Правда» його називали «абстракціоністом», «формалістом» і «космополітом». Це був майже вирок. Але справжній талант неможливо зупинити. Його шлях у мистецтві, це шлях людини, яка все життя боролася зі стереотипами.

Тетяна Красна

— живописець із творчої родини художників.

Живопис

— це стан її тонкої душі, її реальність, всепоглинаюча стихія буття.

Адольф Лоза

(1931−2004) — художник, палітра якого була сонячною, наповненою живою енергією добра, любові і світла. Сам він говорив: «Хороший художник служить красі, а значить — людині…»

Роман Сельський

(1903−1990) — художник-імпресіоніст. Рельєфність форм, фактурність, вдало підібраний колорит — такі форми майстра.

Мистецтво

— це велика магія. І коли воно має філософське піґрунтя, коли митець спілкується з глядачем «душею», коли мова його творів знаходить відгук у серцях відвідувачів, воно стає сакральним і щирим.

Ліричний настрій учасникам відкриття виставки додала французька музика, яка звучала у виконанні лауреатів всеукраїнських та міжнародних конкурсів під керівництвом Павла Колтакова.

Едуард ОВЧАРЕНКО

Фото автора