Щоб вижити потрібна «отвєтка»?

Напередодні Дня Героїв Небесної сотні Національний центр театрального мистецтва ім. Леся Курбаса та Запорізький муніципальний театр «Vie» презентували виставу «ОТВЕТКА@UA Моно-бомба» сучасного драматурга Неди Нежданої. Вистава присвячена співаку з позивним «Міф» Василю Сліпаку.

Спектакль створили в рамках видавничо-театрального проекту НЦТМ ім. Леся Курбаса «Лабіринт із криги та вогню» за п’єсами про Революцію Гідності і гібридну війну. Він складається з однойменної антології (спільно з видавництвом «Смолоскип»), сценічних читань, мультимедійних презентацій та вистав за п’єсами українських авторів про Революцію Гідності і гібридну війну. Проект є продовженням антології актуальної драми «Майдан. До і після».

Що робити, коли запрошують на весілля дружкою після похорону? Коли друг стає ворогом, а можливо, і вбивцею? Коли «брат» стає Каїном, а тобі судилося бути Авелем, як перестати любити? І як вижити після катастрофи і не бути ні жертвою, ні катом? Як позбутися люті, відчаю, страху і знайти сили і бажання жити? І де шукати нове дихання? У помсті? У забутті? У втечі чи у музиці… Раніше був «камертон» — гідності, мужності, щирості… Вона його кохала…

приїздила до нього в Париж… Але він обрав війну, бо у митців зазвичай загострена потреба у… справедливості. Тоді чому найкращі гинуть? І що робити тепер з цим світом, жорстким, продажним, безнадійним? Бо йде війна, велика гібридна війна, уже світова, і щоб вижити, їй потрібна «отвєтка». Але що може бути відповіддю на смерть? Вистава — і є пошук цієї «отвєтки»…

Як зазначила Неда Неждана, вона зрозуміла, що має написати цю п’єсу після загибелі Василя Сліпака. Минулого року письменницю запросили бути експертом фестивалю «Золота Хортиця», в якому брали участь незалежні театри. В рамках фестивалю відбувалися майстер-класи, дискусії, імпровізаційні сценічні читання з антології «Майдан. До і після». Збиралася запропонувати для читання і п’єсу «ОТВЕТКА UA», але щось тоді її зупинило. Побачила виставу за участю Анни Миронової і зрозуміла, що зможе їй довірити цей проект. Коли приїхали в Запоріжжя на прем’єру, то були сумніви, як цю виставу сприймуть люди, чи не буде провокацій. Але приймали дуже добре. Люди підходили і говорили: «Те, що ми відчуваємо, але не знаємо як сказати, ви виразили у цій виставі».

А ось що розповіли самі творці вистави:

Анна Миронова, актриса:

«Я давно мріяла зіграти у моновиставі, але не знаходила відповідного тексту. Мені більше всього хотілося говорити про сучасну Україну. Знаходила багато прозових творів, які навіть хотіла переробити в драматичні. І отак склалася доля, що Неда Неждана запропонувала мені цю п’єсу. Зрозуміла, що це саме той матеріал, який я так довго шукаю. Підійшла до директора нашого театру Ольги Лещової. Вона допомогла знайти режисера і зробила все, аби ця вистава відбулася.

Це тема не комерційна. Але це та вистава, яка змушує людей думати. Зробили виставу на одному диханні — репетиції тривали лише два місяці. Це моя перша моновистава. Це надто складний жанр, і ти не маєш права ні за що заховатися: ні за партнера, ні за текст, навіть реквізит часто грає проти тебе. Були покази, коли щось йшло не так, але вистава має тривати. І лише тобі вирішувати, як це зробити.

На цю виставу складно зібрати повний зал, але у тих, хто приходить, я не бачила байдужих очей. Люди плачуть, підходять після вистави, відчувається єднання з глядачем. Я стаю одним цілим із тими, хто знаходиться в залі.

У виставі звучить голос Василя Сліпака. Ми навмисне шукали його репертуар, аби глядач знав більше цього героя. Хоча його і немає у виставі буквально, але з нами живуть його пісні".

Наталія Мостопалова-Гапчинська, режисер:

«Це була моя дипломна вистава і мій дебют як режисера. Я закінчувала Харківський національний університет мистецтв імені Івана Котляревського. Керівник театру-лабораторії «Vie» запропонувала мені поставити цю п’єсу. Я була надзвичайно вражена від прочитаного.

У музичному оформленні використала твори Філіпа Гласса, а також арії з опери «Фауст» і партії з «Реквієму», які виконував Василь Сліпак. У сценографії — образ м’ясорубки. Додала текст про Каїна та Авеля, якого не було в п’єсі, і намагаюся провести цю притчову історію через всю виставу. А «отвєтка», на нашу думку, це дитина, яка народиться в героїні вистави".

Едуард ОВЧАРЕНКО

Фото Костянтина Стрільця