Картини, народжені поезією

У Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе нещодавно відкрили виставку білоруської художниці Надзеї Пашкевіч «Фарба і слово». На створення живописних полотет мисткиню надихнули твори видатних слов’янських поетів.

Картини, народжені поезією

У Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе нещодавно відкрили виставку білоруської художниці Надзеї Пашкевіч «Фарба і слово». На створення живописних полотет мисткиню надихнули твори видатних слов’янських поетів.

Надзея Пашкевіч народилася на Білоруському Поліссі. Професійну освіту здобула в Кобринському мистецькому коледжі. Творчу діяльність розпочала з цілком традиційних живописних полотен. Але з часом її творча натура почала шукати нові форми виявлення стану душі, переживань і вражень. Працюючи в царині ліричного (романтичного) абстракціонізму мисткиня створює свій світ образних ілюзій, переживань і вражень. За допомогою кольору, форми і ритму вона ілюструє свої емоції та переживання. За останні п’ять років взяла участь у низці персональних та колективних виставок, що відбувалися в Білорусі, Росії та Китаї.

Дитячі роки Надзеї минули неподалік від кордону з Україною. Відтоді їй дуже подобається українська мова. Давно мріяла представити свої робити в Україні, побувати в Києві, який вважає одним зі світових центрів духовності. Цю мрію вдалося втілити в життя завдяки Музею-майстерні Івана Кавалерідзе.

Виставка «Фарба і слово» представляє роботи фігуративної та нефігуративної абстракції. На створення цих робіт надихнули твори Тараса Шевченка, Максима Богдановича та Адама Міцкевича.

Роботу «Над Дніпром», присвячену поемі Т. Шевченко «Сон» мисткиня подарувала музею. На ній показано як Кобзар пролітає над Дніпром, бачить Андріївську церкву, історичний центр Києва, села, що навколо. А далі — Білорусь. Цим Надзея хотіла показати, що наші країни у своїй історії мають чимало схожих сторінок. Білоруська мова, як і українська, багато років була під забороною. Поемі «Сон» також присвячена робота «Над містом», на якій зображений Петербург. А наразі художниця працює над третьою частиною цього невеликого циклу, що матиме назву «У палацах».

Інша картина «Дві половини душі» символізує душу Тараса Шевченка. Мисткиня переконана, що одна половина душі Шевченка — це Україна, а друга — його геніальна поезія. Полотно «Мить» присвячене швидкоплинності нашого життя. А роботою «Йди за мною» художниця закликає вивчати творчість Кобзаря. Також геніальному українському поету вона присвятила картини «Внутрішня пустота» і «Сосуд».

Тут же видання «Кобзаря» білоруською мовою, світлини пам’ятників Шевченку в Слуцьку, Бресті, Гомелі і Мінську, уривок з твору видатного білоруського поета Янки Купали, присвяченого Тарасу Григоровичу.

Інший білоруський поет Максим Богданович до сторіччя від дня народження Шевченка написав дослідження про творчість поета. А творчість цього співця рідного краю надихнула Надзею на створення багатьох своїх полотен. Одне з них присвячене віршу поета «Зорка Венера», що став відомою піснею. Саме творчість М. Богдановича допомогла художниці усвідомити себе білорускою і відчути всю красу білоруської мови.

Третій митець, на вірші якого мисткиня написала свої живописні роботи — Адам Міцкевич. Багато хто його вважає польським поетом, адже більшість його віршів написана польською. Але не всім відомо, що Міцкевич народився на території сучасної Білорусі, все життя мріяв, аби вона стала незалежною державою.

Аби відвідувачі виставки могли краще зрозуміти зміст представлених картин, під ними художниця помістила уривки з творів трьох слов’янських поетів.

Едуард ОВЧАРЕНКО

Фото автора

Картини, народжені поезією
Картини, народжені поезією
Картини, народжені поезією
Картини, народжені поезією