Найстарша театральна премія

Вже 27 разів відбулася Церемонія вручення театральної премії «Київська пектораль». Цього року завершальний етап найстарішої в Україні театральної премії провели в приміщенні Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва.

Найстарша театральна премія

Вже 27 разів відбулася Церемонія вручення театральної премії «Київська пектораль». Цього року завершальний етап найстарішої в Україні театральної премії провели в приміщенні Київського муніципального академічного театру опери і балету для дітей та юнацтва.

Міську театральну премію «Київська пектораль» заснували за ініціативою Київського місцевого відділення Національної спілки театральних діячів України 1992 року. Цю ідею підтримало Головне управління культури КМДА. Премія присуджується щороку напередодні Міжнародного дня театру за підсумками календарного року, що минув.

Вперше «Київську пектораль» вручили 27 березня 1993 року. Відтоді більш як 200 імен внесені у списки її лауреатів. Свого часу ними стали: Богдан Ступка, Ада Роговцева, Богдан Бенюк, Анатолій Хостікоєв, Олексій Богданович, Валерія Заклунна, Євгенія Мірошниченко та багато інших видатних митців сцени.

«Київська пектораль» стала першою в Україні і на теренах колишнього Радянського Союзу професійною театральною премією. Це визнання і вшанування кращих акторів, режисерів, представників інших творчих професій, пов’язаних з театральним мистецтвом. Премія підкреслює значимість праці майстрів сценічного мистецтва, адже український театр був і залишається джерелом духовності, оберегом і популяризатором культурного надбання. «Київська пектораль» утверджує наше місто як європейську столицю.

— За минулий рік маємо безпрецедентну кількість прем’єр у національних та муніципальних театрах Києва — 90, — підкреслила директор Департаменту культури КМДА Діана Попова. — Проведено велику кількість фестивалів, потужно працювала Національна спілка театральних діячів України. Вітаю вас. Творіть багато, служіть народу України, об’єднуйте суспільство, робіть міст між Україною і світом.

Також пані Діана згадала про тяжкі втрати минулого року. Ми маємо завжди пам’ятати про засновника і багаторічного керівника Київського академічного театру драми і комедії на лівому березі Дніпра Едуарда Митницького, відомого режисера Ігоря Славінського і Миколу Рушковського, який виховав цілу плеяду вже відомих нині митців.

— Театр справедливо називають храмом сумнівів, — переконаний голова Київського місцевого відділення НСТДУ Олексій Кужельний, — сумнівів результативних, продуктивних, які ведуть до оновлення. Тут власні проблеми роблять загальнолюдськими, а загальнолюдські — особистими. Сьогодні свято храму сумнів. Хай ці сумніви несуть молоду, світлу, радісну і об’єднуючу думку. Через результати цього конкурсу можна побачити, яким є київський театр.

Крім цього Олексій Павлович звернув увагу на небезпеку того, що сьогодні дуже часто театр легалізує нецензурщину і закликав уникати цього явища.

— «Київська пектораль» йде в ногу з незалежністю України, — нагадав міністр культури України Євген Нищук. — У цій залі присутні люди, які були лауреатами першої Пекторалі. Вони і сьогодні у прекрасній формі. А це дорого вартує. В усі непрості часи «Київська пектораль» завжди відбувалася. Вона збирала театральних діячів, які говорять не про буденність і жорстокість, а ведуть нас до добра і любові.

Лауреатами театральної премії «Київська пектораль» за 2018 рік стали:

У номінації «За кращу драматичну виставу» — Вільям Шекспір «Коріолан», режисер Дмитро Богомазов (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка).

«За кращу музичну виставу» — Джеррі Бок «Скрипаль на даху», режисер Богдан Струтинський (Київський національний академічний театр оперети).

«За кращу дитячу виставу» — Юрій Шевченко «Король Дроздобород» (за мотивами казки братів Грімм), режисер Дмитро Тодорюк (Київський муніципальний академічний театр опери і балету для дітей та юнацтва).

«За кращу камерну виставу (виставу малої сцени)» — Ларс Нурен «Війна», режисер Давид Петросян (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка).

«За кращу режисерську роботу» — Дмитро Богомазов, вистава Вільям Шекспір «Коріолан» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка).

«За краще виконання чоловічої ролі» — Олександр Печериця, за роль Мишкіна Лева Миколайовича, у виставі за романом Федора Достоєвського «Ідіот» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка).

«За краще виконання жіночої ролі» -Олена Хохлаткіна, за роль Памели у виставі Джон Патрік «Дорога Памела» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка).

«За краще виконання чоловічої ролі другого плану» — Остап Ступка, за роль Сіцінія Велута, в виставі Вільям Шекспір «Коріолан» (Національний академічний драматичний театр ім. Івана Франка).

За краще виконання жіночої ролі другого плану" - Катерина Рубашкіна, за роль Вчительки у виставі Павло Ар’є «Дівчина з ведмедиком, або Неповнолітня…» (Київський академічний драматичний театр на Подолі).

«За краще пластичне вирішення вистави» -Павло Івлюшкін у виставі Август Стріндберг «Френкен Юлія» (Київський академічний театр «Золоті ворота»).

«За кращу сценографію» — Микола Данько, у виставі за повістю Івана Нечуя-Левицького «Кайдашева сім’я» (Київський академічний театр ляльок).

«За кращу музичну концепцію вистави — Юліана Хоменко та Марія Кучма (композитор) у виставі Ян Екхольм «Людвіг ХІV» (Київський академічний театр юного глядача на Липках).

За кращий акторський дебют — Вероніка Шостак, за роль Валентини у виставі Іван Варипаєв «Валентинів день» (Український малий драматичний театр).

«За кращий режисерський дебют» — Марія Лук’янова, вистава Іван Варипаєв «Валентинів день» (Український малий драматичний театр). А «За вагомий внесок у розвиток театрального мистецтва» відзначили народну артистку України Ларису Кадирову.

Своїми враженнями поділилися лауреати «Київської пекторалі». Дмитро Бомазов наголосив на тому, що в театрі Франка творча людина може втілити будь-який свій задум на сцені. Богдан Струтинський побажав, аби ми ніколи не зраджували собі, завжди вірили в свої сили і щоб ніякі політичні хвилі не зламали в українці українця. Остап Ступка подякував всім своїм колегам від гримера до освітлювача, адже спільними зусиллями вдалося підняти складну п’єсу «Коріолан».