Літні промені Національної опери

Балет «За двома зайцями» дасть не тільки заряд позитивних емоцій, а й подарує зустріч з драматичним актором Олексієм Вертинським в ролі Старого Голохвастого. Посміятися над пригодами Фігаро буде можливість і в оперній виставі «Севільський цирульник», і в балеті «Весілля Фігаро». Поринути в епоху Олександра Дюма і його «Дами з камеліями» можна буде, відвідавши й однойменний балет, і оперу «Травіата». Улюбленець столичної публіки, якого преса вже охрестила українським Паваротті — Валентин Дитюк порадує одразу кількома партіями, в тому числі яскравим тандемом з метром Тарасом Штондою. А провідна солістка Нацопери Анжеліна Швачка постане перед шанувальниками у двох найяскравіших образах — Кармен і Попелюшки в однойменних оперних виставах.

1 червня у театрі покажуть балет «За двома зайцями» на музику Юрія Шевченка. Не кожній сучасній виставі вдається так відверто і беззастережно закохати в себе глядачів, як це сталося з балетом сучасного українського композитора. Балетмейстер-постановник Віктор Литвинов знайшов такі вдалі прийоми, що «прочитати» історію Голохвастого буде цікаво навіть людині не знайомій з сюжетом. Згідно із задумом постановника, у виставі є дві ролі Голохвастого — молодого та старого. Наприкінці квітня в ролі старшого з них дебютував улюбленець публіки драматичний актор Олексій Вертинський, який з першого виходу підкорив глядачів. І от 1 червня знову буде щаслива нагода побачити зірку кіно та театру Олексія Веринського на сцені Національної опери України.

7 червня театралів запросять на оперу Ж. Бізе «Кармен». Попри те, що прем’єра цієї опери, лібрето до якої написали Г. Мельяк і Л. Галеві за мотивами однойменної новели Проспера Меріме, не мала особливого успіху, з часом вона посіла почесне третє місце в десятці найпопулярніших опер у світі. Серед відомих виконавець головної партії — солістка Національної опери України Анжеліна Швачка, яка визнана однією з кращих Кармен сучасності. Перший раз Анжеліні довелося виконати цю партію у 26 років, і з того часу її Кармен глядачі аплодували сотні разів в різних театрах Європи і в постановках різних режисерів. До авангардних постановок цієї опери Анжеліна ставиться дещо скептично, вважаючи, що, в більшості випадків, коли режисерові нема чого сказати, він починає «випендрюватися». Сама ж співачка віддає перевагу класичному варіанту опери: «Глядач, йдучи в театр на Кармен, у якої в волоссі повинна бути обов’язково троянда, налаштовується на певний образ. Але коли йому показують щось інше, у нього виникає внутрішнє протиріччя. Наприклад, кому сподобається лиса Кармен в шкіряних штанях, яка буде виїжджати на мотоциклі?»

У списку головних партій в популярних операх у Анжеліни Швачки є ще один образ, який розкриває багатогранність виконавської майстерності співачки — це роль Попелюшки в однойменній опері Россіні. Ця опера вирізняється високою вокальною складністю, в ній можуть виконувати партії тільки співачки, яким підвладні всі секрети справжнього італійського бельканто, і тому на сцені Національної опери цю постановку можна побачити не часто. 16 червня глядачі отримають прекрасну можливість знову зануритися в казку, сюжет якої знайомий з дитинства. Партію Попелюшки (Анджеліни) виконує Анжеліна Швачка.

А 8 червня Національна опера покаже балет «Весілля Фігаро» В.-А. Моцарта. Першоджерелом цього балету, поставленого хореографом Віктором Яременком на музику Моцарта, як і однойменної опери композитора, стала п’єса французького драматурга П’єра де Бомарше «Божевільний день, або Одруження Фігаро». Вона була заборонена в Австро-Угорщині, оскільки, на думку влади, відверто висміювала аристократію і несла в собі революційні ідеї. Але Моцарт був відомим авантюристом, тому ризикнув не тільки створити оперу по забороненому твору, а й поставити її в Відні (1786 рік).

На сцені Національної опери сюжет отримав не менш яскраве втілення зовсім в іншому жанрі, на основі зовсім інших виразних засобів. Передати комедійний сюжет і закручені інтриги без тексту, лише мовою танцю — завдання не з легких. Хореограф Віктор Яременко дав виконавцям, і не тільки головних партій, широкий простір для показу своєї танцювальної майстерності і водночас дав змогу заявити про себе як творців характерів. Особливо це стосується партії Марцеліни. Впродовж усього спектаклю глядачі, може, і підозрюють якусь загадку в образі Марцеліни, але їм складно уявити, що це танцівник, який так органічно відчуває себе «на пальцях», блискуче виконує варіації і найскладніші елементи жіночого танцю. А головне — завдяки яскравій комічній складовій створює образ якоїсь манірної кумасі.

12 червня можна буде послухати оперу Дж. Верді «Травіата». Коли цей твір виконали вперше 6 березня 1853 у Венеції, це був відвертий провал. Опера не сподобалася, а ні критикам, а ні публіці. Велика проблема виникла зі співачками: занадто пишною була героїня, що вмирає від сухот, і всі вважали, що це жарт. Іншою проблемою були костюми: опера виконувалася в сучасному одязі, що також було незвично. У більш пізньому виконанні все це було змінено. І ось тоді опера здобула успіх в Італії. Широка публіка полюбила її — і в Європі, і в Америці. Хоча критики вважали, що історія ця «огидна, жахлива й аморальна». Сьогодні ця опера, що стала на сто шістдесят років старшою, однією з найпопулярніших і посідає перше місце серед всіх виконуваних у світі опер.

Лібрето до опери написав Франческо П’яве, в основу якого була покладена п’єса Олександра Дюма-сина «Дама з камеліями», заснована, у свою чергу, на напівавтобіографічному романі. Прототипом головної героїні роману була реальна жінка, паризька куртизанка Марі Дюплессі, що жила в першій половині XIX століття, і в яку був закоханий молодший Дюма.

Олександр Дюма-син після знайомства з оперою «Травіата» сказав, що вже через 50 років ніхто не згадав би твір «Дама з камеліями», але завдяки Верді він став безсмертним.

Історію про знамениту куртизанку покладено не тільки в основу опери, але й балету «Дама з камеліями». Так 23 червня відомий сюжет буде представлений балетною трупою. Хореографію здійснила художній керівник балетної трупи театру Аніко Рехвіашвілі на музику Л. Бетховена, Й. Брамса, І. Пахельбеля, Г. Форе, Е. Елгара, І. Стравінського. Головну партію виконає Анастасія Шевченко, яка настільки співпереживає своїй героїні, що не може стримати сльози навіть під час танцю.

19 червня покажуть оперу «Любовний напій» Г. Доніцетті. Лише два тижні знадобилося Гаетано Доніцетті, щоб на суд глядачів була представлена ​​опера «Любовний напій». Зміст твору побудовано на низці різноманітних несподіванок, які в підсумку призводять головних героїв до позитивного результату. Прем’єра відбулася на сцені міланського «Ла Скала» 12 травня 1832 року. Це був один з найяскравіших прижиттєвих творчих тріумфів молодого, на той час дуже щасливого і натхненного, захмелілого від любові до дружини Вірджинії Гаетано Доніцетті, який писав цю музику не тільки для театру, але і для коханої жінки.

Опера сповнена тонкого гумору, душевних переживань і чуттєвості. Вона наповнює радістю, зачаровуючи своєю легкістю і унікальністю. Саме тому ця опера часто з’являється на найвідоміших світових сценах як у своєму класичному, традиційному вигляді, так і в різноманітних сучасних інтерпретаціях.

Партію Неморіно виконає улюбленець столичної публіки — Валентин Дидюк, який побалує глядачів ще й партією Рікардо в опері Дж. Верді «Бал-маскарад» (22 червня). І, за традицією, виступить в тандемі з іменитим Тарасом Штондою — цього разу в одноактній опері С. Рахманінова «Алєко» (29 червня).

Фото надані прес-службою театру.