Культурна дипломатія від Національної оперети
У Київському національному академічному театрі оперети відбувся концерт, якого багато шанувальників класичної оперети чекали протягом року — «Вечір угорської оперети». Це спільний концерт артистів Будапештського театру оперети та мюзиклу і Національної оперети України. Цей міжнародний проект вже вшосте відбувається за підтримки посольства Угорщини в Україні.
Угорщина — батьківщина запального чардашу, який полонив серця багатьох меломанів. Країна подарувала світові таких славетних композиторів як Ференц Легар, Імре Кальман, Фред Реймонд, Пол Абрахам.
Запальна суміш самобутньої народної музики з ледь відчутним відтінком пристрасних ромських мотивів виникла саме в Угорщині. Мелодика народної музики простежується у творчості багатьох провідних європейських композиторів. На слухачів очікував вечір, який продемонстрував багатство традицій країни, її колорит та познайомив з перлинами угорської музики.
Напередодні незабутнього «Вечора угорської музики» його творці зустрілися з представниками ЗМІ.
— Маємо приємність почати з того, що цей проект триває у нас вже вшосте, — наголосив Генеральний директор-художній керівник Національної оперети, народний артист України Богдан Струтинський. — І незважаючи на будь-які часи, цей проект має велику стабільність і любов глядача.
Хочу подякувати посольству і, безпосередньо, Надзвичайному і Повноважному Послу Угорщини в Україні, за те, що ви завжди відгукуєтесь і підтримуєте цей проект. Зараз в Україні не так багато гастролей. І якщо ми далі не рухатимемося вперед з нашою культурною дипломатією, то пастимемо задніх. А завдяки таким проектам можемо бути в авангарді.
Оперета — це життєстверджуючий жанр, це найдемократичніший жанр, який дарує людям радість. Це як таблетка хорошого настрою. Думаю, що сьогодні всі його отримають. Особливо приємно вітати гостей з батьківщини оперети. Саме завдяки угорським композиторам вона зазнала свого найвищого злету.
Гастролі — це дійсно складна справа, а міжнародна діяльність — не з дешевих задоволень. Але фестивальна історія нашого театру підтверджує, що для повноцінної інтеграції української культури в міжнародний процес без цього не обійтися.
Від спілкування з зарубіжними колегами народжуються нові проекти. Приміром, нещодавно у нас була прем’єра мюзиклу «Сімейка Аддамсів». Цей проект ми зробили разом з литовцями. Це культурна дипломатія, про яку зараз так багато говорять в Україні. І саме так вона виглядає. Крім цього це результат наших поїздок. Ми зараз разом з Будапештським театром оперети і мюзиклу працюємо над проектом, який, сподіваюсь, український глядач побачить 2020-го року. Також готуємося до концерту нашого театру в Будапешті, що має відбутися у вересні.
— Це вже традиційний захід, — зазначив Надзвичайний і Повноважний Посол Угорщини в Україні Іштван Ійдярто. — Дуже радий, що до нього завжди долучається наше посольство. Оперета — особливий жанр, і особливо приємно, що в цьому жанрі творило багато угорських митців. Також радує те, що в Києві оперета є популярною.
Цей жанр вимагає особливих акторських здібностей. Актори повинні не тільки грати певну роль, а ще й співати. І часто мова йде про доволі складні твори. Світ угорської оперети веде глядача у світ, де добро є добром, а зло — злом, де гарне є гарним, а погане — поганим. Але в кінці всі задоволені і щасливі.
Жанр оперети дарує нам особливий світ. Завдяки цьому вона досі популярна і в Україні, і в Угорщині. Дуже радий, що оперету так люблять у Києві. Особлива подяка Богдану Струтинському, який дає можливість угорським акторам у вас виступати.
— Особливість цього вечора полягає в тому, що ми сьогодні привезли до України багато творів, які тут раніше ніколи не виконувалися, — розповів виконавчий директор концертно-мистецької агенції «Пентатон» Андраш Сентпетері. — Троє з наших виконавців беруть участь у цьому проектів вже не вперше. А Сільві Сенді приїхала до Києва вже вчетверте. Ми говорили з Богданом Струтинським про щось нове, про щось надзвичайне, що створимо у майбутньому. Дуже чекаю на нашу подальшу роботу, яку розпочнемо вже влітку.
Диригент-постановник концерту Сергій Дідок у своєму виступі зверну увагу на те, що сьогодні жанр оперети важко уявити без таких титанів як Імре Кальман та Ференц Легар. Але цінність цього концерту полягає і в тому, що слухачі можуть почути твори менш відомих в Україні Р. Штольца, П. Абрахама, Ф. Реймонда та інших композиторів. Напевне їхні твори Київська оперета використовуватиме і в своїх подальших концертах.
Ще один диригент-постановник, заслужений діяч мистецтв України Ігор Ярошенко впевнений, що Віденська оперета — це завжди атмосфера свята. Працювати над таким музичним матеріалом надзвичайно приємно. Також звернув увагу на те, що арія Раджі з «Боядери» І. Кальмана, яка раніше у театрі завжди виконувалася російською, цього вечора вперше зазвучить українською мовою.
А балетмейстер-постановник концерту, заслужений артист України Вадим Прокопенко підкреслив, що угорські артисти до Київської оперети приїздять як у свою родину. Актори обох театрі товаришують у соціальних мережах. Угорські артисти так само талановиті, як і українські. Вони дуже рухливі на сцені, багато танцюють. А цього вечора можна побачити як прем’єрні номери, так і ті, що вже стигла полюбити столична публіка.
Угорські артисти Шандор Баркоці, Сільві Сенді, Карой Пеллер та Еніко Леваї розповіли про свою творчість, поділилися враженнями від України. На їхнє переконання, українська публіка майже нічим не відрізняється від угорської. Вона з такими ж вибуховими емоціями сприймає оперету.
Створити справжнє свято угорським гостям допомогли заслужені артисти України Соломія Приймак, Валерія Туліс, Олена Арбузова, Сергій Авдєєв, Ігор Левенець, Ірина Беспалова-Примак, Тамара Ходакова, Ганна Довбня, Арсен Курбанов та інші талановиті виконавці. Артисти балету порадували адажіо з оперети П. Абрахама «Бал у Савойї» та «Канкан» з оперети І. Кальмана «Графиня Маріца».
Цього вечора арії з оперет звучали українською та угорською мовою. Особливо ж глядачам сподобався двомовний дует Сільви і Едвіна з оперети І. Кальмана «Сільва», який подарували Валерія Туліс (Україна) та Карой Пеллер (Угорщина).
Фото Анатолія ФЕДОРЦІВА