Молитва за Україну

Митець, який віддав понад півстоліття композиторській діяльності, написавши понад тисячу самобутніх творів, ніколи не отримував за цю роботу матеріальної винагороди. Багато часу М. Лисенко витрачав на приватні уроки та викладання музики в Інституті шляхетних дівчат. І лише ночами міг займатися улюбленою справою — писати музику.

«Молитва за Україну»
«Молитва за Україну»

Концерт української музики під такою назвою відбувся у Мистецько-концертному центрі ім. І. Козловського Національної оперети України. Його присвятили 175-річчю від дня народження Миколи Лисенка. У концерті взяли участь молоді українські артисти та гості з-за кордону.

«Сьогодні ми відзначаємо ювілей видатного українського композитора, основоположника української класичної музики, піаніста, диригента, педагога, збирача пісенного фольклору, громадського діяча Миколи Віталійовича Лисенка», — зазначала, відкриваючи вечір, режисер Центру Козловського Тетяна Зозуля.

Митець, який віддав понад півстоліття композиторській діяльності, написавши понад тисячу самобутніх творів, ніколи не отримував за цю роботу матеріальної винагороди. Багато часу М. Лисенко витрачав на приватні уроки та викладання музики в Інституті шляхетних дівчат. І лише ночами міг займатися улюбленою справою — писати музику.

Парадокс, але найпопулярніший твір композитора — опера «Наталка Полтавка», в принципі не є авторським твором у чистому вигляді. До лисенківської версії існувало кілька варіантів цієї народної оперети. Декілька музичних фрагментів склав сам автор п’єси — Іван Котляревський, використовувалися пісні Марусі Чурай (зокрема й знамениті «Віють вітри»). Микола Віталійович говорив: «Я уклав і впорядкував клавір». Він вибрав найпопулярніші українські мелодії, доповнив твір розгорнутою увертюрою і створив фортепіанний клавір. Досі невідомо, чи сам Лисенко оркестрував цю оперу.

Народний артист Молдови Валерій Кожокару
Народний артист Молдови Валерій Кожокару

У своїй опері «Тарас Бульба» композитор на чільне місце поставив трагедію Тараса і Андрія про роздвоєння особистості і штучне зіткнення двох народів.

Старицький і Лисенко створили першу українську оперу про національного героя. Саме тому автори змінили фінал і не «вбивали» свого Тараса. А в 30-і роки перед Левком Ревуцьким, Борисом Лятошинським і Максимом Рильським радянська цензура поставила завдання: змінити фінал, привівши оперу до гоголівського першоджерела, коли Бульбу спалюють. Тому нині існує кілька варіантів цієї опери.

Розпочався концерт одним з останніх творів Миколи Лисенка «Елегія», який він присвятив Тарасу Шевченку. Цей унікальний твір у виконанні лауреатів міжнародних конкурсів Олени Туріної (скрипка) та Вероніки Каменської (фортепіано) звучав у Центрів Козловського вперше.

Також у концерті взяли участь молоді українські виконавці Тетяна Гавриленко, Олена Захожа, Олена Добровольська, Юлія Риссак-Ткаченко, Вікторія Джоган, Юлія Зуєва, Дар’я Новицька, Олена Мальчик, артист Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка Володимир Збаразський.

До участі в концерті запросили соліста Національної опери Молдови, народного артиста цієї країни Валерія Кожокару. Саме на такий голос, як у цього співака композитор Георгій Мустя створив історичну оперу «Олександру Лепушняну». За цей твір композитор отримав Державну премію Молдови, як визначне явище молдавської народної культури. А пан Валерій виконав арію Лепушняну з цієї опери та молдавську пісню «Під тінню старого горіха» (муз. І. Ферніка, сл. О. Дінеску). Також гість з Молдови виконав українську народну пісню в обробці В. Косенка «Взяв би я бандуру» та твір на музику Л. Олександрової і слова М. Петренка «Дивлюсь я на небо».

А завершився концерт Молитвою за Україну («Боже Великий, Єдиний…») на музику М. Лисенка, слова О. Кониського, в аранжуванні О. Кощиця, яку виконали всі учасники цього пісенного свята.

Оперна студія Національної музичної академії України ім. П. І. Чайковського теж долучилася до ювілейних заходів. Тут відбувся концерт «Посвята Миколі Лисенку». У ньому взяли участь Державний естрадно-симфонічний оркестр України — диригент заслужений діяч мистецтв України Микола Лисенко; хор студентів Національної музичної академії України — художній керівник народний артист України Євген Савчук: народні артисти України Лариса Кадирова, Роман Майборода; заслужена артистка Зоя Рожок; лауреати міжнародних конкурсів Юлія Бровій, Дарія Литовченко, Ма Сін Сін, Тарас Бережанський, Назар Аддаті, Валентин Кісіленко, Денис Горонов, Олександр Рудько.