Завершальні акорди сезону

2 липня — балет «Лебедине озеро» (П. І. Чайковський). Цей балет ось вже більше ніж століття полонить серця шанувальників класичної музики. Він по праву вважається еталоном високого мистецтва, і його, без перебільшення, можна назвати перлиною класики. В основу балету лягла казка лицарської епохи. Це трепетна і прекрасна історія кохання, наповнена безліччю перешкод і випробувань, що підстерігають юних закоханих.

Цей казковий балет, неймовірно популярний в наші дні, буквально провалився на першій прем’єрі. Глибоко засмучений автор заявив, що його оцінять, але пізніше і час цього твору ще попереду. Це «пізніше» настало через 18 років з блискучими постановками Льва Іванова та Маріуса Петіпа.

Багато шанувальників творчості Чайковського гадають, що ж могло надихнути його на написання такої проникливої ​​та гарної музики? Є думка, що це враження від озера в Черкаській області, де мешкають лебеді. Там якраз кілька днів відпочивав композитор, милуючись місцевою природою. А ось в Німеччині впевнені, що в балеті розповідається саме про Лебедине озеро, яке знаходиться поблизу міста Фюссен.

У Національній опері України «Лебедине озеро» йде у двох сценічних редакціях — Валерія Ковтуна (1986 р.) та Анатолія Шекери (1995 р.)

На відміну від постановки Маріуса Петіпа 1895 р, яка стала канонічною, а його балерина-лебідь — символом балету, відомий український балетмейстер Анатолій Шекера зробив акценти на іншому. Його постановка — це в першу чергу чоловічий балет з добре прописаною темою героїзму, втіленням якого став Зігфрід.

У головних партіях: Катерина Алаєва (Одетта-Оділія), Микита Сухоруков (Принц Зігфрід), Максим Білокриницький (Ротбард, злий геній), Сергій Литвиненко (Наставник принца), Людмила Мельник (Володарна принцеса).

3 липня — опера «Норма» (В. Белліні). Опера написана на основі трагедії французького письменника Луї Олександра Соме. Вона виділяється на тлі багатьох творів цього жанру своєю надзвичайною красою і віртуозними сопрановими аріями. Навіть сам композитор вважав її шедевром і говорив, що якщо раптово трапиться якесь стихійне лихо, єдиний твір, який просто необхідно буде врятувати — це «Норма».

Одна з найпопулярніших і віртуозних арій у світі — це каватина Норми «Casta diva», в ній жриця звертається в молитві до місяця. Цю арію Белліні переробляв вісім разів, кожен раз був незадоволений результатом. Найвідомішою виконавицею Норми була Марія Каллас, вона навіть ототожнювала себе з головною героїнею.

Прем’єра опери «Норма» в Національній опері України відбулася у 2007 році. Що стосується виконавців головних партій, то майже кожного разу в «Нормі» глядачі Національної опери мають можливість почути кращих запрошених солістів завдяки проекту «Українські оперні зірки у світі», який ініціював головний режисер театру Анатолій Солов’яненко. Цього разу, в рамках проекту, шанувальників чекає зустріч з Людмилою Монастирською в ролі Норми. Репертуар співачки ця партія поповнила нещодавно, і в одному з інтерв’ю Людмила розповіла: «Дуже мало театрів мають у своєму репертуарі „Норму“. Адже музика її складна для виконання. Особливо складна каватина „Casta diva“, оскільки — це початок вистави, коли співачка з’являється на сцені ще недостатньо „розігрітою“, майже не „розспіваною“, а одразу потрібно виконувати таку розгорнуту каватину, до того ж весь час утримувати молитовно підняті вгору руки». І, говорячи про сучасні постановки, в яких доводиться Людмилі співати, вона зазначила, що «саме завдяки міцним режисерським традиціям оперних постановок в київському театрі я особливо комфортно почуваю себе на рідній сцені».

Головні партії виконують: Людмила Монастирська (Норма); Сергій Пащук (Полліон); Наталія Николаїшин (Адальжіза); Сергій Ковнір (Оровезо); Тетяна Хараузова (Клотільда); Олександр Дяченко (Флавій).

Постановний склад: диригент-постановник — Микола Дядюра; режисер-постановник — Анатолій Солов’яненко; хормейстер-постановник — Лев Венедиктов; художник-постановник — Андрій Злобін; художник по костюмах — Ганна Іпатьєва; балетмейстер-постановник — Аніко Рехвіашвілі.

4 липня — балет «Спляча красуня» (П. І. Чайковський). Це казковий спектакль, чудова феєрія, яка захоплює глядача як своєю яскравою й урочистою візуальною складовою укупі з музичною темою авторства великого Чайковського, так і глибинним філософським підтекстом. Балет поставлений за сюжетом відомої всім з дитинства казки Шарля Перро про принцесу, яка заснула на сотню років, і яку пробудив від її чаклунського сну тільки поцілунок прекрасного принца.

Тему для балету П.І. Чайковському запропонував директор імператорських театрів І. Всеволожський. Він високо цінував балет «Лебедине озеро» і свій новий задум — створення пишної вистави з казок Шарля Перро — вирішив запропонувати в 1888 р. для реалізації саме Чайковському. Лібрето нового балету написав сам Всеволожський спільно з М. Петіпа. Чайковський захоплено взявся за роботу. До початку 1889 р. були закінчені начерки прологу та двох дій, а ближче до осені в театрі вже почалися репетиції. Чайковський працював в тісній співпраці з великим хореографом Маріусом Петіпа. В результаті цієї співпраці виник абсолютно новий за музичним втіленням тип балету. «Спляча красуня» стала справжньою музично-хореографічною симфонією, де були злиті воєдино музика і танець.

Прем’єра балету «Спляча красуня» відбулася в Маріїнському театрі 15 січня 1890 р. Новизна та масштаб балету, відхід від звичних штампів, незвичайність вистави вразили всіх.

Надалі балет ставився на багатьох сценах світу, але в основі вистави завжди була хореографія Петіпа, що стала класичною. У 1990 році постановна група в складі балетмейстера Віктора Литвинова, диригента Володимира Кожухаря, художника Юрія Білоненка здійснила постановку нової версії класичного балету. А з 1998 р «Спляча красуня» на сцені Національної опери України йде в оформленні головного художника театру Марії Левитської.

У головних партіях: Анна Муромцева (Принцеса Аврора), Олександр Скулкін (Принц Дезіре), Ольга Скрипченко (Фея Бузку), Сергій Литвиненко (Зла фея Карабос), Катерина Петі (Фея Ніжності), Маргарита Альянах (Фея Сміливості), Єлизавета Гогідзе (Фея Безтурботності), Анастасія Гурская (Фея Щедрості), Світлана Оніпко (Фея Жвавості) та ін.

5 липня — опера Дж. Россіні «Севільський цирульник» — 5-й прем’єрний показ. Цій опері понад 200 років. Попри провал першого показу опери, вона є однією з найпопулярніших творів світової класики. Два століття успіху — це величезний термін. Але, як зауважив режисер-постановник Анатолій Солов’яненко: «Ця комічна історія справді позачасова і поза простору. Саме такою я і хотів представити її українському глядачеві». І волею режисера герої опинилися в іншому часі. Крім того, що опера насичена смішними пригодами, інтригами та емоціями, а музика сповнена витонченості, свіжості й стрімкої темпераментності, вона ще й висміює облудництво, розбещеність і святенництво, а завдяки новаторству режисера, класичний сюжет в сучасних реаліях набув актуальності.

Постановний склад: режисер-постановник — Анатолій Солов’яненко; диригент-постановник — Микола Дядюра; художник-постановник — Андрій Злобін; художник по костюмах — Ганна Іпатьєва; хормейстер-постановник — Богдан Пліш; диригент — Алла Кульбаба.

Головні партії виконують: Ігор Євдокименко (Фігаро), Анатолій Погрібний (Граф Альмавіва), Ольга Фомічова (Розіна), Дмитро Агєєв (Лікар Бартоло), Сергій Магера (Дон Базиліо, вчитель музики), Анжеліна Швачка (Берта) та ін.

Завершальним акордом сезону стане грандіозний Гала-концерт 6 та 7 липня. У програмі прозвучать кращі фрагменти з оперних та балетних вистав: С. Гулак-Артемовський (увертюра до опери «Запорожець за Дунаєм» та дует Одарки і Карася); М. Скорульський: Адажіо з балету «Лісова пісня»; Дж. Россіні: Каватина Фігаро і арія Дона Базиліо з опери «Севільський цирульник»; арія Дона Профондо і Фінал I дії опери «Подорож до Реймса»; Л. Мінкус: «Індуський танок» з балету «Баядерка»; Д. Фавре: «Сила природи», Дж. Верді: Арія Ренато з опери «Бал-маскарад»; сцена з опери «Дон Карлос»; І. Штраус: «Кайзер вальс» з балету «Віденський вальс»; Дж. Пуччіні: сцена Мімі і Рудольфа з опери «Богема»; «Te Deum» з опери «Тоска», монолог Чіо-Чіо-Сан з однойменної опери; В. Соловйов-Сєдой: «Гопак»; Г. Доніцетті: романс Неморіно з опери «Любовний напій»; Л. Деліба: дует з опери «Лакме»; Ф. Давид: Концертіно для 4-х тромбонів; Ш. Гуно: Куплети Мефістофеля з опери «Фауст»; П. Чайковський: Па-де-де з 3-ї дії балету «Лебедине озеро»; Ж. Оффенбах: Арія Олімпії з опери «Казки Гофмана».

Завершиться Гала-концерт молитвою з опери «Запорожець за Дунаєм» (С. Гулак-Артемовський) у виконанні Валентина Дитюка і хору театру та молитвою за Україну «Боже Великий, Єдиний» (М. Лисенка) у виконанні всіх учасників концерту.

У програмі беруть участь: Наталія Николаїшин, Сергій Магера, Анастасія Шевченко, Андрій Гура, Ігор Євдокименко, Володимир Тишков, Єлизавета Гогідзе, Михайло Дробот, Максим Білокриницький, Геннадій Ващенко, Юлія Москаленко, Станіслав Ольшанський, Лілія Гревцова, Валентин Дитюк, Андрій Гонюков, Сергій Пащук, Сусанна Чахоян, Дар’я Князєва, Ольга Фомічова, Дмитро Агєєв, Ігор Мокренко, Олександр Бойко, Богдан Тарас, Ольга Матушенко, Ірина Петрова, Руслан Танський, Олександр Мельничук, Оксана Крамарева, Віталій Нетруненко, Володимир Кутузов, Денис Турчак, Даніїл Сілкін, Тарас Штонда, Тетяна Ганіна, Анжеліна Швачка, Сергій Ковнір, Наталя Мацак, Ян Ваня, а також хор і оркестр Національної опери України.

Постановний склад: головний режисер — Анатолій Солов’яненко; головний диригент — Микола Дядюра; головний художник — Марія Левитська; художній керівник балету — Аніко Рехвіашвілі; головний хормейстер — Богдан Пліш.