Бути щасливим кожен день

Про здобутки театру у 84-му театральному сезоні та плани на ювілейний сезон розповіла комерційний директор Національної оперети України Оксана Когут. Вистави ставили переважно запрошені режисери, більшість з яких — творча молодь. На великій сцені відбулося дві гучні прем’єри — «Біла ворона» і «Сімейка Аддамсів» (поставити другу виставу запросили литовських колег). Цікавими були прем’єри на сцені «77» — «Москалиця» Марії Матіос та «Оркестр» Жана Ануя. Також на цій сцені йдуть вистави театру «Під небом синім» і «Любовний діалог». Дві вистави з’явилося у репертуарі експериментальної сцени. У Міжнародному фестивалі «О фест», який організовує театр, цього року взяло участь 18 виконавців з 14 країн. Також були спільні проекти з Угорщиною, Румунією і Польщею. Багатим на прем’єри має бути і 85-й сезон. Вже у грудні тут покажуть нову постановку оперети «Баядера» Імре Кальмана — режисер очільник театру, народний артист України Богдан Струтинський.

— Мені дуже приємно, що саме в Національній опереті України я можу продемонструвати свої режисерські здібності, — зізнався режисер-поставник Ігор Ніколаєв. — Вистава «Розмова, якої не було» для мене надзвичайно близька. Я хотів сказати сьогоднішньому глядачеві, що жити щасливо потрібно кожен день. Не можна допускати помилок, яких потім не можна виправити. Це історія про двох чоловіків, один з яких, на жаль, помер через передозування наркотиками. Він начебто приходить до свого друга і вони роблять переоцінку свого життя. Що врешті пішло не так, а що було й хорошого? І під час цієї розмови чоловіки знаходять сенс у тому, що треба повноцінно жити кожен день і цінувати кожну мить свого життя.

Сподіваюсь, що нова вистава сподобається глядачеві, що кожен знайде у ній щось своє. Режисер говорить у виставі про ті речі, які болять саме йому, а якщо вони будуть перегукуватися з тими речами, які болять глядачеві, значить вистава вдалася.

Постановку присвятив своєму товаришу і одногрупнику Олександру Терехову, з яким разом навчалися в університеті. На превеликий жаль він помер через зловживання алкоголем. У студентські роки ми разом грали уривок з цієї вистави.

У виставі можна побачити всіх тих людей, які трагічно закінчили своє життя через наркотики, алкоголь, інші спокуси нашого життя. Ми живемо в той час, коли начебто все дозволено, немає ніяких рамок. Як знайти вихід з цієї ситуації? Сподіваємось, що вистава допоможе знайти відповідь на це непросте питання.

Виконавець ролі Ігоря Максим Булгаков розповів, що для нього це вистава про чоловічу дружбу, яка є для нього дуже важливою. З Ігорем Ніколаєвим це вже їхня друга спільна робота, якщо у попередній поставці Максим був балетмейстером-постановником, а Ігор грав одну з ролей, то тепер Ігор — режисер, а Максим — актор. Валентин Котенко (виконавець роль Героя) зазначив, що для нього така робота не зовсім звична, адже вперше доводиться працювати з драматичним матеріалом.

Трагікомедія «Розмова, якої не було» про те, що ми так часто не цінуємо того, що маємо в житті, відмахуємося від проблем друзів і рідних. І саме тоді, коли ми їм потрібні нас немає поруч. Бо ми десь там, далеко, «варимося» у проблемах, які насправді не варті уваги. А коли раптово помирає дорога людина — прагнемо повернути час назад. Однак, залишаються лише спогади…

Коли кращий друг стає янголом-охоронцем, а подорож у минуле — ключем до майбутнього… Життєва історія про справжню чоловічу дружбу та людські цінності. Вистава, яка вчить на чужих помилках — тонко, психологічно, переконливо.

Сюжет розповідає про чоловіка, який потрапляє у реанімацію, де у нього зупиняється серце. І саме під час клінічної смерті до нього приходить його товариш Ігор, який раптово помер від передозування наркотиками. До чого приведе їхня розмова, якої не було в реальності…

Фото Анатолія ФЕДОРЦІВА