Невмирущість козацького духу

«Козацька слава» не є історичною реконструкцією чи музейним експонатом. Це швидше вигадка театру, уява на теми загальновідомих фактів, козацьких легенд та байок. У виставі запорожці зустрічаються з Д’Артаньяном та турецьким султаном, проходять козацьку муштру, звільняють від іспанського поневолення французьку фортецю Дюнкерк.

Але головна у виставі старовинна козацька пісня, що з глибини віків несе дух та силу українського козацтва, що не згасає, живе в плоті і крові сьогоднішніх воїнів-козаків, захисників нашої землі.

— Вистава «Козацька слава» народилася на зорі нашої незалежності, -згадує режисер-постановник, член правління ВУТ «Просвіта» ім. Тараса Шевченка, народний артист України Микола Буравський. — Вона була надзвичайно актуальною тоді, актуальною залишається і зараз. Перший показ з величезним успіхом відбувся на сцені Національного палацу мистецтв «Україна». Пізніше, завдяки підтримці Віктора Ющенка, який тоді був президентом України, їздили з виставою на гастролі. З «Козацькою славою» та новорічною і різдвяною виставами об’їздили всі східні та південні області країни. На Донбасі нас спочатку сприймали дещо насторожено. Мовляв, приїхали хохли. Але вже до середини вистави настрій публіки змінювався, а наприкінці був справжній тріумф. Люди такого не бачили, це було для них справжнім відкриттям. Пам’ятаю, як одного разу на сцену вийшов старий шахтар і сказав: «Вот, что нам надо сюда привозить, вот чего нам здесь не хватало!» Мене надзвичайно вразили ці прості і щирі слова. Якби ми всі ці роки приділяли належну увагу пропаганді української національної культури на сході України, то сьогодні, можливо, не було б війни.

Пізніше вистава «Козацька слава» на деякий час зникла з репертуару «Берегині», а нині її поновили. Сьогодні дуже важливо популяризувати цю тему, підіймати в українців козацький дух. Вирішили доповнити виставу. Раніше це була чисто козацька програма. А тепер з’явилася тема Дюнкерку. Напевно, сьогодні мало хто знає, що французи два десятиліття не могли відвоювати цю фортецю, яку в них захопили іспанці. Звернулися до запорожців, і з їхньою допомогою звільнили її за 2 дні. Також новою є сцена з турецьким султаном, додали ще кілька невеликих номерів.

Завершується вистава словами: «Слава Україні — Героям слава!» та «Слава нації — смерть ворогам!» Ці девізи не мають прямого відношення до козацтва, а з’явилися вже в часи діяльності ОУН. Але вони надзвичайно актуальні, їх повинні пам’ятати всі українці, особливо молодь.

Декорації й костюми залишилися майже ті ж самі, що у 90-ті роки. Департамент культури КМДА не виділяє коштів на пошиття костюмів та реквізит. На сьогодні це серйозна проблема, яку намагаємося як можемо вирішувати своїми силами.

Хотів би відзначити заслуженого артиста України Анатолія Пахомова, який грає Іван Сірка. Він є центральною фігурою майже в усіх наших виставах. Це надзвичайно колоритна фігура, прекрасний актор. Запам’ятовується також Валентин Великород і його слова в кінці вистави. Взагалі ж весь акторський колектив «Берегині» у «Козацькій слава» працює злагоджено, ансамблево.

Однак, нова вистава ще перебуває у процесі творення. Плануємо додати декілька номерів. Насамперед, треба підсилити фінал. Але й той варіант вистави, який зараз маємо, дуже подобається публіці. Після вистави підходить багато глядачів, дякують.

Ми не стоїмо на місці. Маємо багато творчих задумок. Лише завершуємо одну програму, відразу починаємо працювати над іншою. Наступною, швидше за все, буде робота, присвячена життю і творчості видатної української художниці Марії Приймаченко, про яку сьогодні так мало знає український глядач.

Наш театр сьогодні на творчому підйомі. Маємо багато нових програм. Вселяє радість, що з кожним місяцем до нас ходить все більше глядачів, особливо молоді. Більшість вистав відбувається при аншлагах. Люди дуже вдячні.

Також у «Берегині» нещодавно відбувся Гала-концерт, який тут завжди проходить з великим успіхом. У цьому дійстві зібрали кращі номери з концертних та театральних програм, що створені протягом усього існування театру. Уривки з вистав «Вечорниці», «Русалії», «Чумацький шлях» дозволили глядачам відчути увесь спектр та побачити усі можливості колективу.

Фото Євгена ЧЕКАЛІНА