Народжені українською землею

— Я свого часу хотів створити фізичну енциклопедію українською мовою, і стикнувся з тим, що про наших учених-фізиків ми практично нічого не знаємо, — розповів Василь Андрійович. — Усе почалося з Івана Пулюя, якого я вважаю одним з найбільших учених кінця ХІХ — початку ХХ століття. Його поважали як імператори великих держав, так і вчені, починаючи з самого Альберта Ейнштейна. Це дослідження стало відправною точкою. Згодом на українському радіо ми зробили цикл «Нехай не гасне світ науки» — понад 150 передач про вчених, чиї імена майже не знає громадськість…

Першим автор розповів про Володимира Вернадського — видатного вченого, одного із засновників і першого президента Української академії наук, засновника Національної бібліотеки Української держави у Києві, яка нині носить його ім’я, організатора та директора Радієвого інституту, Біохімічної лабораторії. Не всім відомо, що ця видатна людина також переслідувалася — не всім була до вподоби громадська активність вченого.

Крім цього автор розповів про Бориса Грабовського, який 4 серпня 1928 року під Ташкентом перший повністю здійснив електронний варіант телебачення. Є лікувальний метод за допомогою електрофорезу, а людина, яка відкрила перший електрофорез — українець Стефан Стубілевич. Іван Горбачевський був першим у світі міністром охорони здоров’я. Ярослав Окуневський керував військовою армадою, а Іван Франко вважав його великим просвітителем. Ім’я знаменитого композитора Максима Березовського світове музичне товариство ставить поруч з ім’ям Моцарта. Ще один унікальний композитор — Віктор Матюк, чиї музичні твори співала Соломія Крушельницька, а коли він помер, його хоронив сам Андрей Шептицький. Магнітну голівку — елемент пам’яті, створив Любомир Романків. Запуск космічного корабля з підводного човна зробив Богдан Гнатюк. До створення страшної бомби, що зробили в Америці, причетний Юрій Кістяківський, який був радником Ейзенхауера.

Автора книжки привітали відомі українські науковці: академік НАН України Ярослав Яцків, провідний науковий співробітник НДЛ грінченкознавства Київського університету ім. Бориса Грінченка Василь Яременко, кандидат медичних наук Анатолій Потопальський, доктор психологічних наук Сергій Болтівець, завідувач кафедри журналістики Національного педагогічного університету ім. Михайла Драгоманова Віктор Жадько. До них долучилися митці, серед яких поет-пісняр, народний артист України Вадим Крищенко, музикант і композитор, голова Київської міської «Просвіти» Кирило Стеценко, молодий співак Дмитро Андрієць, народна артистка України Ірина Даць, артист оригінального жанру Михайло Твердий.

— Україні й українцям є чим пишатися, — наголосив Василь Шендеровський. — І наші громадяни мають про це знати, брати за взірець подвижництво і відданість наших учених, які століттями утверджували гідність України. Тому я дуже вдячний Національній бібліотеці ім. Вернадського за те, що дала мені можливість оприлюднення життєписів видатних українців. Цей захід — як промінь світла, бо тільки народ, який знає свою історію, позбавлений перспективи стати народом сліпців…

Презентована книжка засвідчує, що вкрай важливо і надалі проводити ґрунтовну роботу з дослідження науки для утвердження національної свідомості через історичну пам’ять. А ще — варто виконати завдання, окреслене нашим сучасником Іваном Дзюбою: «конче треба повернути Україні імена видатних діячів, митців та вчених, „привласнених“ іншими культурами»