Спроба наблизитися до Кобзаря

У Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе відкрили виставку до 206-ї річниці від дня народження Тараса Шевченка, на якій представили Шевченкіану з фондів музею, а також нові роботи заслуженого художника України Анатолія Буртового.

Спроба наблизитися до Кобзаря

Як зазначила провідний науковий співробітник музею, магістр мистецтвознавства Кетевані Маркарова, цей проєкт існує вже багато років. Художники, які проводили тут свої персональні виставки, дарували музею власні картини. Чимало з них були створені на Шевченківську тематику. На сьогодні Шевченкіана музею досить велика. А ця виставка представила краще з того, що вдалося зібрати за ці роки.

Зокрема тут можна побачити роботу молодої білоруської художниці Надії Пашкевич, присвячену поемі «Сон». Грузинський митець Тамаз Аваліані подарував музею створений ним портрет Тараса Шевченка. Тамаз працює у дуже цікавій і складній техніці кулькової ручки. У цій техніці художник на має права на помилку. Крім портрета Тараса Григоровича він подарував музею картину «Іван Кавалерідзе в оточенні персонажів пам’ятника княгині Ользі». Поруч ще один унікальний портрет Шевченка, створений невідомим автором наприкінці ХІХ — початку ХХ століття. Цей портрет з родини Кавалерідзе, який свого часу належав письменнику Пилипу Капельгородському. Тут же роботи Миколи Сліпченка, створені в різних техніках. Портрет Шевченка роботи Бориса Плаксія, який він написав для серії «Творці Незалежності».

—  Сьогодні ми зібралися у Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе з нагоди дня народження Тараса Шевченка, — наголосив директор музею Олександр Юнін. — Також радий вітати з новою персональною виставкою нашого багатолітнього друга, заслуженого художника України Анатолія Буртового. В одному з виставкових залів музею експонуються його роботи, намальовані спеціально до цієї дати. Ще у червні минулого року пан Анатолій проводив у нас свою персональну виставку і вже тоді ми з ним домовилися про майбутній проєкт. Весь цей час він готувався до цієї виставки, переосмислював, малював, аби у картинах передати своє відчуття, свою шану до генія Шевченка не лише як поета і громадського діяча, а й як художника. Ця виставка — подарунок колективу музею, всій громаді міста Києва.

—  Ми всі брати і сестри, тому що батько у нас — Тарас Шевченко, — підкреслив громадський діяч, колишні міністр культури України Ігор Ліховий. — Весна в Україні починається не лише першого березня, а й у день народження Тараса Григоровича. Він прийшов у цей світ і змінив його. Зробив українців більш осмисленим, більш мистецьким і більш духовним народом. Шевченко — унікальна постать, він надзвичайно багато зробив для усвідомлення нами своєї національної ідентичності.

Роботи Анатолія Буртового це з одного боку ілюстрації до творів Шевченка, а з іншого — авторське, особистісне бачення тих проблем, які підіймав Тарас Григорович у своїй творчості. Доля жінки змінилася, але сутність її залишилася та ж, що була і в ХІХ столітті. А Шевченко все життя відчував святість материнства, святість жінки.

—  Я дуже добре знаю творчість Анатолія і є його шанувальницею, — зізналася заслужена артистка України, дружина художника Світлана Князєва. — Почала читати чоловіку поезії Тараса Шевченка про жіночу долю. Вони надихнули його на створення цих картин. Ця серія цікава технікою, в якій виконані роботи. Це не полотно, а інші матеріали. Для однієї з картин я позувала як дочка, і як її матір.

—  Творчість Тараса Шевченка — здобуток і гордість не тільки України, але і всього світу, — переконаний Анатолій Буртовий. — А для мене ця виставка — сповідь перед самим собою. Спробував, як я можу відчути геній Тараса Григоровича, як я можу потрапити в ту атмосферу, в якій він жив і творив. Зараз багато хто намагається осучаснити Шевченка, а я прагнув побути в тому часі, у тій матеріальній культурі, намагався наблизитися до Кобзаря.