Толока — як символ національного відродження

Михайло Іллєнко — український кінорежисер, сценарист, актор, академік Національної академії мистецтв України, заслужений діяч мистецтв, лауреат Державної премії України імені Олександра Довженка. З 1997 року — організатор кінофестивалю «Відкрита ніч». З 1994-го — керівник курсу режисури художнього фільму Інституту екранних мистецтв Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого. Член НСКУ. Став першим головою правління Української Кіноакадемії. Найвідоміші режисерські роботи М. Іллєнка: «Фучжоу», «Сьомий маршрут», «ТойХтоПройшовКрізьВогонь» та ін.

Ідея створення фільму про феномен толоки, до якого раніше ніхто не звертався, з’явилася у Михайла Іллєнка 53 роки тому: після розмови з братом, відомим режисером Юрієм Іллєнком. В основу стрічки лягли 66 рядків Шевченкової балади «У тієї Катерини…» Це балада про те, як закохалися в Катерину троє козаків. Свій вибір Катерина довірила долі: пообіцяла стати дружиною тому, хто визволить з полону її брата. Двоє з трьох козаків загинули, намагаючись виконати умови договору, третьому вдалося врятувати брата, але брат Катерини виявився не братом, а її коханим… Чекати «брата» Катерині за сюжетом фільму доведеться не одне століття, не старіючи і не втрачаючи надії. Ця розповідь наче притча, пролітає крізь історію України, відтворює її драматичні та героїчні епізоди. Кожне випробування руйнує хату Катерини. Але вона вперто, як і багато поколінь українців, знову і знову підіймає її з руїн.

Доповнився сюжет спогадами з дитинства легендарного актора Івана Миколайчука. Силуети дійових осіб почали виростати до неочікуваних масштабів, після зустрічей Михайла Іллєнка з добровольцями та волонтерами АТО, до яких режисер їздив протягом 2014−2016 року, показуючи фрагменти незавершеної «Толоки» разом з фільмом «ТойХтоПройшовКрізьВогонь».

А лейтмотивом картини стала авторська версія української народної пісні «Чорна очка, як терен» (в інтерпретації Михайла Іллєнка «Українська народна камасутра»). Пісню у фільмі виконали відомі музиканти, актори, волонтери. Саунд-продюсер треку — Сергій Фоменко (Фома).

Як стверджують творці стрічки, вік української хати короткий — від війни до війни. Якби не толока, не було б де зустріти свого коханого. Завдяки толоці жодна хата в Україні ніколи не була «скраю», а завжди у центрі уваги.

Кінопроєкт «Толока» став одним із переможців 3-го конкурсного відбору Держкіно. У результаті дофінансування картина отримала державну фінансову підтримку розміром майже 28,4 мільйони гривень, що становить 98 відсотків від загальної вартості виробництва.

Романтична балада «Толока» створена компанією «Іллєнко Фільм». Прокатом займається компанія Ukrainian Film Distribution. Промокампанія фільму відбувається за підтримки Благодійного фонду Ігоря Янковського. Генеральний медіапартнер — телеканал «ICTV».

За задумом режисера, першими глядачами «Толоки» стали саме військовослужбовці та мирне населення зони проведення Операції об’єднаних сил (ООС). Допрем’єрний тур картини зоною ООС відбувся восени 2019 року, за підтримки Українського культурного фонду. Михайло Іллєнко та актори стрічки відвідали понад двадцять міст та селищ Донецької і Луганської областей.

Напередодні старту прокату команда фільму оголосила про спільний проєкт з фондом «Повернись живим», за умовами якого сім гривень з кожного квитка на «Толоку» будуть перераховані до фонду і спрямовані на допомогу армії.

У день всеукраїнської прем’єри «Толоки» представники ЗМІ мали можливість поспілкуватися з її творцями.

— Наш фільм — це чотирьохсотрічна подорож хати Катерини просторами ризикованого землеробства за умов, несумісних з життям, у пошуках таємниці толоки, — розповів Михайло Іллєнко. — Толока має багато таємниць. Толока — не лише будівельний процес. Це стратегічний ресурс існування України, який вже був навіть тоді, коли вона ще не називалася Україною.

У стінах української хати велика таємниця незнищенності України. Бо є толока. Де б не трапилося нещастя — поруч є глина, вода, рослини, з яких можна зробити каркас. Збирається толока і поруч зі згарищем вже підіймається нова хата. Вона дає шанс для життя. Толока — це унікальна, переможна система українського самопорятунку. Але, як не дивно, вона не залишила сліду в українській культурі. Принаймні я не знайшов її ні в поезії, ні в живопису, ні в кіно. Отож, сьогодні прем’єра не тільки фільму, а прем’єра самої толоки, про яку чомусь не було сказано.

Багато разів з Україною прощалися, але кожного разу вона відроджувалася, як українська хата. Звичайно, це гіркі уроки історії, в одному фільмі не можна зібрати всі її відтінки. У фіналі з’являється українська народна камасутра, що перемагає своєю любов’ю. А наше завдання врешті-решт вирватися з зачарованого кола, в якому перебуваємо не одне століття.

Існує кіно протокольне і поетичне. У протокольному речі називаються своїми іменами. А однією з ознак поетичного кіно для мене є поезія. Ви ж не можете переповісти вірш своїми словами, вам його треба процитувати. Там є таємниця. Без таємниці мені не цікаво знімати кіно, не цікаво таке кіно і дивитися.

Мене запитують, чому в фільмі не відображені події останніх років. Кіно — це механізм, який має свою інерцію. Фільм був запущений за певним сценарієм. І коли ми після тривалої перерви поновили зйомки, то вже не могли його повністю переробити. Але, щоб актуалізувати події нашого часу, змінювали деякі репліки. Крайня толока у нашому фільмі відбувається в Криму. І, напевне, вона не остання. Нам треба буде ще збирати толоку.

— «Толока» — один з найкращих українських фільмів, знятих за останнє десятиріччя. Автору вдалося охопити найвизначніші моменти української історії. Хочеться, щоб цей фільм подивилося якомога більше глядачів, — наголосив генеральний директор компанії Ukrainian Film Distribution Андрій Дяченко.

— Цей фільм для мене звучить як гімн українського волонтерства, -зізнався засновник Фонду «Повернись живим» Віталій Дейнега. — Тому якщо ви колись допомагали армії та Майдану, чи брали учать в історичних подіях у будь-який спосіб — то зможете відчути, що він про вас. Я гарантую, що це кіно не залишить вас байдужим. І саме тому ми погодилися з ним співпрацювати.

— Для нас це дуже важливий день, всі ми дуже хвилюємося, — зазначила виконавиця головної ролі Іванка Іллєнко. — Сподіваюсь, що фільм сподобається глядачеві. Особисто мені хотілося б його переглянути років через десять, аби порівняти свої враження зараз і тоді. Бажаю нам перемоги, аби ми разом побудували українську хату.

— У дитинстві я мав щастя абсолютно свідомо потрапляти на такі толоки, які були пов’язані зі згуртуванням людей, які робили нагальну і потрібну річ, — пригадав народний артист України Богдан Бенюк. — Бачив, яка велика робота виконувалася до 3-ї — 4-ї години дня. А потім ці люди, які так завзято працювали, дуже гарно співали, раділи тому, що зробили. Це був запас нашої міцності. З трепетом чекав, коли побачу вже змонтоване кіно. Авторські стрічки Михайла Іллєнка — це фантастичне кіно. Вірю, що цей фільм навчить нас багатьох мудрих речей. Впевнений, що попереду нас чекає багато світлих моментів. А ми маємо триматися купи і відчувати теплі долоні один одного.