Модний бісер і витончена емоція

На виставці представлено близько 500 бісерних виробів від понад 40 майстрів з усієї України; персональна виставка члена Національної спілки майстрів народного мистецтва України Марії Чулак; українські народні прикраси; старовинні народні костюми та сучасне вбрання, репродукція старовинних прикрас із бісеру на сучасний манер; унікальні аксесуари; єднання міді та бісеру: новий етап становлення й розвитку бісерного мистецтва від Раїси Кравчук; крамничка бісерних виробів. Також у Центрі експонується виставка авторських сумок від Олесі Сахро «Витончена емоція».

- Основна мета нашої виставки «Бісер: Вчора. Сьогодні. Завтра» — показати, що традиційне мистецтво українців може бути і сучасним, -розповідає засновниця і керівник Центру Світлана Долеско. — Неймовірно люблю цей проєкт. І мабуть найбільш його люблю саме через роботи дітей. Відбувається конкурс і діти беруть в ньому участь разом із дорослими. Їхні роботи вражають. Діти сьогодні готові працювати з досить складними матеріалами. Вони тонко відчувають українську історію, можуть передавати її через свій дитячий погляд і зберігати.

На жаль дорослі часто забувають свою історію. У них є призма інтернету, через яку замилюється збереження традицій. На них більший вплив справляє європейське мистецтво, а саме діти зберігають традиції.

Кожна з восьми виставок особлива. Все вишуканішими стають вироби з бісеру, більш модними. Якщо порівняти з першими виставками, то ми бачимо вдосконалення майстерності. Сьогодні все більшої популярності набувають вже не діаманти, а саме вироби ручної роботи.

Серед наших постійних авторів Наталія Маріаш, Лариса Сумер, Наталія Ребрик. А відкриттям, як і кожної попередньої виставки, є діти. Сьогодні їм по 7 — 10 років, а коли відкривалася перша виставка бісеру, то вони тільки народилися і не могли брати в ній участь. Наступного року будуть нові відкриття дитячих імен. Найцікавіше і найважливіше, що дорослим майстрам потрібно постійно конкурувати з дітьми.

З першого погляду важко відрізнити, де робота дитини, а де — відомого майстра. Якби це була виставка лише відомих майстрів, то це була б зовсім інша історія. Конкуренція з молодими майстрами стимулює їх до самовдосконалення. Адже дорослі майстри інколи програють дітям.

Виставку Олесі Сахро «Витончена емоція» зробили егоцентричною. Основну стіну займають три великі портрети майстрині. Чому саме так? Тому що у нас часто не асоціюють особистість з її роботами. А ми маємо знати не тільки прізвище майстрині, а ще й її обличчя. Також представлено 6 сумок, зроблених Олесею і чотири її картини.

Майстриня вже відома на міланських та французьких подіумах, її творчість знана в Японії та Азербайджані, її сумки у своїх колекціях зберігають найвідоміші люди світу. Це українка, якою ми маємо пишатися. Проте не так популярна і не так відома її творчість в Україні.

Десять років тому ми зробили першу персональну виставку Олесі Сахро в Києві. Тоді майстриня була знаною лише в певних колах фахівців. А нині ми її вітаємо як знану у світі.

Коли я вперше побачила її роботи, то зрозуміла, що вона не просто унікальна. Такі люди народжуються один раз на сто років. Вони не копіюють, а створюють своє мистецтво, свою техніку. Особливо приємно, що це техніка наша, українська.

На початку липня відкриваємо кілька нових проєктів. Один з них - персональна виставка Цвєтностей художника OL’SVOL’D (а) «Бог не запитає». Це неймовірно цікавий митець, який працює з кольором. Через колір він передає своє світовідчуття, свій внутрішній світ. Коли його картина опиняються у приватних колекціях в оселях людей, то вони приносять в ці родини мир, спокій і добробут. Я впевнена, що ця виставка буде цікавою для тих людей, які шукають гармонію з собою.

Виставка «Бог не запитає» — це буде кольоротерапія. Ми розставимо в залі стільці, щоб людина могла прийти і певний час, милуючись картинами, відчувати кольори. Це буде нестандартний виставковий формат.

Другу виставку приймаємо в себе напевне саме тому, аби такі самі українські виставки теж приймали у світі: проект «ЛЕНЕРДЖІ — кращі фото природи» (переможці конкурсу Спілки фотографів природи Угорщини NaturArt-2018). Виставка організована посольством Угорщини в Україні. Це конкурс, який відбувається вже понад 27 років. Цього разу виставку-підсумок фотоконкурсу 2018 року вирішили провести й в Україні.

Мене тішить, що посольство Угорщини в Україні постійно підтримує своїх митців. Таким чином вони популяризують не лише їх, а й популяризують Угорщину у світі через їхні світлини.

Ця виставка має на меті не тільки показати красу Угорщини, майстерність фотографів цієї країни. А має стати прикладом, як наші фотохудожники можуть показати Україну в світі. Сподіваюсь, що цей конкурс стане прикладом для наслідування посольствам України в різних країнах.

У стінах нашого Центру завжди було багато сміху, завжди відбувалися різноманітні цікаві заходи. На семи попередніх виставках бісеру були покази моди, а також — по два-три заходи щодня. Відбувалися майстер-класи, концерти. До нас і сьогодні щодня приходять відвідувачі, але через карантин ми не можемо проводити активні заходи.

Виставка «Бісер: Вчора. Сьогодні. Завтра» мала закінчитися ще в березні. Але ми продовжили її до кінця червня, щоб люди встигли побачити цю виставку. У травні-червні мала відбутися ювілейна виставка з фондів, присвячена ювілею Центру, але від її проведення довелося відмовитися.

Хочеться побажати українцям здоров’я, аби не було епідемії, не було карантину. Щоб ми могли успішно й як завжди голосно провести Всеукраїнську виставку в’язання «Тепла осінь». А також виставку клаптикових робіт Анни Бовсуновської. У цієї майстрині неймовірна техніка не тільки клаптикового шиття, але й декорування тканин.

Наше щорічне Свято Новорічної Іграшки у грудні щодня відвідувало від 500 до 1500 дітей. Ми звикли до такого режиму. Сподіваємося повернутися до звичної активості.