Юрій БОВА: «Треба не тільки ремонтувати дороги, але й займатися історією та розвитком внутрішнього туризму»

Тій кількості заходів, що відбуваються у невеличкому місті Тростянець, що на Сумщині, могли б позаздрити й деякі обласні центри. А не так давно тут почали активно розвивати потенціал сіл, що знаходяться навколо міста. Почали з Зарічного. Про цю роботу наша розмова з головою Тростянецької ОТГ Юрієм Бовою.

— Коли почали займатися цією справою?

— Розкопки на цій території відбувалися ще у середині 30-х років минулого століття. Але майже всі знахідки були втрачені під час війни. Потім розкопки проводили у 80-ті.

А наше дослідження розпочалися минулого року, після приєднання цього села до нашої об’єднаної громади. Ми в той час займалися програмою стратегічного розвитку громади враховуючи і ті села, які до нас приєдналися.

Побачили, що на околиці села Зарічне (історична назва Боголюбове) знаходяться скіфські та древньоруські городища, які люди називають курганами. Вони є в державному реєстрі, але ніяких туристичних маршрутів, об’єктів для туризму тут взагалі не було. Коли розробляли наш план, то вирішили, що ця територія може бути цікавою для туристичної складової як нашої громади, так і Сумщини загалом, якщо ми там створимо потужний історичний комплекс. Поряд з городищами ще за радянських часів був збудований клуб. На сьогодні він лишився без вікон і дверей, але будівля вціліла. І ми вирішили відновити його вже не як клуб, а зробити музей часів скіфів, старослов’янської культури, Київської Русі.

Аби вивчення історії було більш змістовним, минулого року запросили науковців з Інституту археології НАН України, щоб вони за кошти нашої громади зробили пробні розкопки, аби подивитися, які елементи містить ця земля.

Почали ґрунтовніше вивчати історію і з’ясували, що неподалік від Зарічного, відбулася найбільша битва середньовіччя, знана в історії як Битва на Ворсклі 1399 року. Ми зацікавилися цим історичним фактом і нам треба було дізнатися чи є тут якісь сліди існування фортеці, що була на той час оборонним блок-постом на кордоні між Київською Руссю і Золотою Ордою на річці Ворскла, як жили в ті часи тут люди.

Перед археологами ставилося завдання подивитися, зробити пробні розкопки — шуфи, щоб побачити які елементи зберігаються в землі на цій території в різних місцях. У надії, що можливо будуть знахідки, які допоможуть нам дати відповідь на питання щодо історії скіфів, древніх слов’ян, Київської Русі, Великого князівства Литовського до якого входила в той час Київська Русь, вже згаданої Битви на Ворсклі.

Минулого року археологи працювали два тижні. Були певні знахідки. Зокрема, кістяк жінки датований ХІІ століттям, багато зернових ям, інші артефакти. Знайшли елементи горщика, який зараз вивчають історики. На цьому горщику був відбиток, схожий на Гедемінові стовпи часів Вітовта. Це могло свідчити, що тут перебувала частина потужного війська перед самою битвою. Князь Вітовт разом з київськими князями, польським і молдавським та тевтонським військом хотів тут біля Ворскли розбити Золоту Орду. На жаль битва закінчилася поразкою і об’єднане військо було розбите, що вплинуло на хід історії в тому числі Литви і України зокрема.

Таким чином минулого року ми трохи доторкнулися до історії і вирішили, що цю роботу обов’язково треба продовжувати у двох напрямках. Перший — археологічна діяльність, яку ми в цьому році продовжили з Інститутом археології. Співробітники цього інституту знову до нас приїздили на два тижні. Другий — паралельно здійснюємо роботи по відновленню колишнього сільського клубу. З нього робитимемо музейний комплекс. Розробили проєктну документацію, ескізний проєкт, як має виглядати будівля і сама територія навкруги. Погодили всі питання по створенню цього комплексу на містобудівній раді в Сумській ОДА. Вже почали здійснювати ремонтні роботи будівлі. Змінюємо покрівлю, вставляємо вікна, двері, приводимо приміщення в експлуатаційний стан. А з осені почнемо роботи з дизайну та ремонту майбутнього музею.

Перший поверх будівлі буде відведено під музейну експозицію, кімнати для роботи археологів, тощо. На другому поверсі, ймовірно, буде ресторан для туристів, зроблений під ту історичну добу. Можливо, і кілька готельних номерів для тих, хто захоче довше залишитися на цій території.

У цьому році також були цікаві археологічні знахідки. Нині більше досліджували не саме городище, а поділ поруч. Знайшли елементи стародавніх житлових приміщень ХІ століття з зерновими ямами, глиняними печами, іншими фрагментами. Все це дає часткове уявлення про те, яким був побут тих часів. Дуже цікава знахідка — амулет з кісток оленя чи лося у вигляді грифона (симаргл). Такі амулети швидше за все носили жінки. Дуже рідкісна річ. Як зізналися самі археологи, чогось подібного вони не знаходили. Це знахідка часів Київської Русі. Подібний грифон є одним із символів Чернігова. А це можливе свідчення того, що в ті часи наша територія була пов’язана саме з Черніговом. Ця унікальна знахідка точно стане одним з символів даної території і її зображення буде використовуватися в туристичній промоції.

Всі знахідки, а це різноманітна кераміка, елементи одягу, фрагменти зброї, прикраси передні на вивчення в Київ до Інституту археології. Після цього маємо надію вони потраплять до музею в Зарічному, після його створення.

Також знайшли і дослідили фрагмент рову, що був біля в’їздних воріт до подолу. Знову зайшли величезну кількість зернових ям і зрозуміли, що на цій території вирощували багато зернових культур. Тут активно вели торгівлю. Про те, що вівся обмін свідчать й елементи грецької амфори. Також цей населений пункт мав велике оборонне значення, фактично маючи три оборонні фортеці на крутих схилах Ворскли.

Саме так з кожними роком, сторінку за сторінкою відкриваємо історію цієї території. Наступного року хочемо серйозніше вивчити саме городище, зробити розкопки на більшій території. Думаю, що з кожним роком ця територія ставатиме все цікавішою для туристів. Маємо ідею створити культурно-освітній музейний комплекс з елементами відновлення частоколу, а можливо й башт тодішнього городища. Поєднаємо це з музеєм, що буде всередині будівлі.

За основу беремо музей, який наша делегація побачила у Литві. Це історичний музей у Кернаві. Там за часів Вітовта були поселення, подібні до наших. Тут була перша столиця Великого князівства Литовського. Територія цього музею знаходиться під охороною ЮНЕСКО.

Можливо такий статус колись матиме й наша територія. Адже тут було три городища (форпости), які виконували дуже серйозну оборонну місію на кордоні з татарами, що йшов по річці Ворскла. У літописах ця територія згадується як Лосицький острог, а потім її стали називати Боголюбове. В якому столітті змінилася назва невідомо. Але, можливо, це пов’язано саме з Битвою на Ворсклі.

Поступово рухаємося вперед. У серпні плануємо провести наукову конференцію, присвячену річниці Битви під Ворсклою, яка відбудеться в музейно-виставковому центрі «Тростянецький» — Палаці Голіцина. На ній поговоримо про знахідки, які до цього часу опрацюють археологи. Вони додадуть більше інформації про те, чого вдалося досягти за цей час.

— У чому, на Вашу думку, значення Битви на Ворсклі?

— Якби у 1399 році Вітовт розбив татар, Литва з Київською Руссю б стала потужною державою від Балтії до Чорного моря, фактично імперією. Саме таку він мав мету, коли йшов на татар разом з київськими князями. У разі перемоги, напевне, не було б пізніше експансії цих територій Московією.

Це була дуже велика битва. На жаль, програна. На ній загинув весь цвіт Київської Русі, близько 50 воєвод зі своїм військом. Фактично, після 1399 року ці території вже нікому було захищати від татар, а пізніше — від Москви. Коли почалася російська експансія, люди почали тікати за Дніпро. З’явилося козацтво. Можливо саме Нащадки вихідців з цих територій — засновники Запорізької Січі.

Ці історичні події відбувалися поруч з нами. Як пишуть літописи, битва була між місцем впадіння річки Боромля у Ворсклу та селом Журавне. А проведення археологічних досліджень ймовірно підштовхне нас до відповіді на питання, де розташовувалося військо Вітовта. Можливо, хтось із загиблих був похований на цій території.

Ми хочемо встановити капличку (проводитиметься конкурс серед архітекторів), на честь всіх загиблих воїнів, які захищали кордони Київської Русі в ті часи.

З кожним роком це місце набуває все більшої популярності. Ним вже почали цікавитися туристи. Приїжджають машинами. Цьому сприяє зручне географічне розташування. Всього три кілометри від траси Суми-Харків, Суми-Полтава.

Наше завдання — приділяти цим процесам увагу. Звісно, це не просто. Але треба, аби в людей було розуміння, що треба не тільки ремонтувати дороги чи водогони, що теж дуже важливо, а й займатися історією, відродженням культури, традицій. Маємо навчати цьому наших дітей.

Дані археологічних розкопок вже дають підстави стверджувати, що поселення тут з’явилося на сотні років раніше, ніж вважали до цього. Тростянецька міська рада робить все для фінансування майбутнього музейного комплексу. Будемо звертатися за підтримкою у його створенні до держави. Маємо зробити цікавий історичний і туристичний об’єкт.

— Який історичний період охоплюватиме музейна експозиція?

— Середньовіччя. Приблизно до 1500 року. Часи експансії цих земель Москвою ми висвітлювати не будемо.

— Напевне знайдених під час розкопок експонатів буде замало. За рахунок чого плануєте формувати майбутню експозицію?

— Спілкуємося з різними колекціонерами. Також жителі цих територій знаходять цікаві історичні речі в себе на городах. Даємо оголошення у ЗМІ, соціальних мережах. Люди приносять нам знайдені речі. Також звертаємося за допомогою до інших музеїв. Деякі речі закуповуватимемо на аукціонах, аби зробити колекцію для уявлення про культуру, традиції. Знаходимо елементи військового спорядження, побуту, одягу. Все це нам допоможе максимально відтворити той час, показати, як тоді люди жили і працювали, чим захищали свою землю і свої родини.

Дуже дякуємо всім небайдужим. Завдяки їхній допомозі за цей рік у нас вже з’явилося більше 500 нових експонатів. Це речі побуту, елементи зброї, стріли, які знаходили на цій території, інших районах Сумщини.

— Чи плануєте щось подібне зробити в інших населених пунктах?

— Кожне село, які входитиме до нашої територіальної громади має свою історію і свої цікаві пам’ятки. Наприклад є село Ніцаха, яке увійде до нашої громади після місцевих виборів 25 жовтня. Там також маємо цікавий археологічний комплекс. Швидше за все це була ще одна оборонна фортеця ще з часів Київської Русі, тут також були і скіфські городища. Тож будемо вивчати, як цю територію також зробити привабливою для туристів. Якщо ці версії підтвердяться, то можна буде зробити цікавий туристичний маршрут з Тростянця до Зарічного і Ніцахи.

Також цікаві археологічні знахідки є в селі Білка і поблизу Мащанки. Коли після місцевих виборів створиться повноцінна Тростянецька ОТГ, ми розробимо стратегію по розвитку туристичного потенціалу цих територій.

  • Ви тут:
  • Я-UA
  • Культура
  • Юрій БОВА: «Треба не тільки ремонтувати дороги, але й займатися історією та розвитком внутрішнього туризму»