Магічне число сім

На переконання команди організаторів — проєкт «Стінка на стінку» — це і змагання, і співпраця, і полеміка. Не вперше у цій локації збираються групові проєкти та виставки, але такого дійства тут ще не було.

ЦСМ «Білий Світ» запросив 7 художників і художниць одночасно виставитися у «Білому Світі». Кожен створив міні-експозицію з 7 своїх картин і розташував її на одній з 7 стін галереї. Особливість цього проєкту полягає в тому, що організатори викручують на максимум важіль «Обмін ідеями» і ставляться до цих слів буквально: на закритті виставки митці обміняються картинами, і жодна робота не лишиться у свого автора. Обмін буде проходити за жеребкуванням.

Отож, у всіх бажаючи поки що є можливість запам’ятати цілісний вигляд стін, адже вже 21 листопада вони розсипляться на частинки пазлу і потраплять до різних колекцій. Хоча можливо, для когось з колекціонерів це стане цікавою грою — знайти і знову зібрати стінку улюбленого автора.

— Проєкт «Стінка на стінку» почав визрівати близько двох років тому, — зазначила співзасновниця ЦСМ «Білий світ» Тамара Янович. — Саме тоді Олександр мені вперше розповів про цю ідею і розписав концепцію. Порахував, що в галереї сім стін, повинно бути сім авторів, кожен з сімома роботами. І потім кожен автор повинен буде віддати свої картини опонентам, а по одній залишиться у колекції нашого Центру. Спочатку у мене були сумніви, що художники погодяться віддати всі свої роботи, але не щастя проєкт відбувся. Представляємо ціле гроно сучасних українських художників. Роботи декого з них будуть представлені у колекції Одеського художнього музею, де формується постійна експозиція сучасного українського мистецтва. Можливо там будуть і якісь з робіт, що експонуємо сьогодні.

— Звертався до різних художників, — зізнався куратор і автор ідеї Олександр Янович. — Для мене було важливим, щоб вони забажали взяти участь у цьому проєкті, аби це було їм цікаво. Вважаю, що саме з таких проєктів складається історія мистецтва. На жаль допоки в Україні немає Музею сучасного мистецтва з хорошою експозицією. Але я впевнений, що він буде. Думаю, що ті проєкти, які робить галерея «Білий світ» разом зі своїми друзями — це кроки до створення такого музею.

Дуже втішений, що колись придумав цей проєкт. По друге — що запросив у взяти ньому участь саме цих художників, що вони погодилися пристати до моєї ідеї. Протягом роботи над проєктом у всіх виникло бажання показати його і по інших інституціях. А можливо й зробити серійним, тобто «Стінка на стінку» 2, 3, 4 і т. д. Дехто з тих митців, які відмовилися взяти у ньому участь зараз телефонують мені і кажуть, що хотіли б стати учасниками наступних частин проєкту.

Також плануємо видати каталог. Запитаєте, чому його ще немає зараз? Не тому, що ми не встигли. Просто хочемо, аби всі представлені в ньому роботи відповідали експозиції. Запрошуємо всіх присутніх на закриття виставки, яке як і відкриття також відбудеться з дотриманням всіх карантинних норм…

На виставці представлено 49 картин. Здається до рівного числа не вистачає однієї роботи. Старша дочка куратора виставки Олександра створила незвичайну скульптуру, яку подарувала батьку на день народження. Саме вона й стала п’ятдесятим експонатом. А в день відкриття виставки Олександр Янович оголосив конкурс на кращу назву цього витвору мистецтва.

Експозиція представляє творчість як широко знаних так і молодих митців та мисткинь: Ахра Аджинджала, Анну Атоян, Владислава Шерешевського, Влада Кришовського, Олену Придувалову, Петра Сметану і Нікіту Цоя.

Всі вони були присутні на відкритті виставки. За словами художників ті погодилися взяти участь у «Стінці на стінці», бо Олександр Яневич зумів їх переконати у важливості цього проєкту, аналогів якому немає не лише в Україні, а, можливо, й у всьому світі. Висловили бажання, аби схожі проєкти можна було зробити й в інших виставкових просторах. Кожен художник представив не просто різні картини, а серії робіт, які щось об’єднує. Цікавий факт — Центр сучасного мистецтва забезпечив митців полотнами для роботи. Тут немає старих картин, всі вони написані протягом останніх двох місяців. А одна з мисткинь зазначила, що проєкт «Стінка на стінку» став серйозних поштовхом для її творчої діяльності.

Художник Петро Сметана родом з міста Самбір, що на Львівщині. Створює живопис, інсталяції, дизайн предметів. Досліджує урбаністичні образи через використання просторових зміщень у композиції, важких фактур та глибоких тонів. Включає до сюжету спостереження над тим, як промислові об’єкти проникають у простір міста та заповнюють його собою.

Анна Атоян теж львів’янка. Працює в техніці живопису по шовку та гарячого батику, створює левкасні роботи. Показуючи своїх героїнь активними, задоволеними, рішучими та грайливими мисткиня спонукає замислитися про роль жінок у сучасному житті.

Киянка Олена Придувалова створює живописні полотна, гуаші, кольорову графіку, ужиткові предмети. У своїх емоційних київських пейзажах використовує високу інтенсивність кольору та світла з метою театрально підкреслити сутність зображувальної сцени. Швидкий пленерний живопис мисткині підкреслює вир емоційних вражень від світу навколо, захоплення кожним днем життя.

Владислав Шерешевський народився у Києві. Майстер сучасних алюзій, вдалого мазка та влучного слова. Класичний або жанровий сюжет, написаний в динамічній манері, захоплює погляд, а іронічні назви перетворюють полотно на поле для роздумів і рефлексій, створюючи багатошарову асоціативну композицію.

Поле художніх інтересів Нікіти Цоя, теж киянина, включає дослідження фундаментальних біологічних процесів. Художник влучно поєднує потужний візуальний компонент твору та придумане ним, часом несподіване концептуальне рішення.

Ахра Аджинджал — уродженець Абхазії. Працює в галузі alla prima, надає перевагу водним фарбам (акрил, гуаш). На своїх композиційно стриманих полотнах відшуковує елегантні кольорові поєднання. За рахунок пластичної стриманості будує просторові співвідношення, стикаючи вертикальні та горизонтальні площини.