Три ювілеї

Саме цього дня двадцять літ тому тут вперше показали виставу «Кайдаші». А двадцять років аншлагів і глядацької любові — унікальне явище для театру.

Усі ці роки виконавець головної ролі Кайдаша — народний артист України народний артист України Валерій Шептекіта. Крім цього в актора ще два ювілеї: 60 років творчої діяльності і найголовніший ювілей для театру і всіх глядачів — 80 років від дня народження Валерія Івановича. Це свято ювіляр відзначив у колі найближчих друзів — колег по сцені, і звісно ж багаторічних шанувальників Молодого театру.

Як вже згадувалося, творчий шлях Валерія Івановича розпочався 60 років тому — він брав участь у самодіяльності військового заводу м. Охтирка, що на Сумщині, де тоді працював. Пізніше навчався у студії Сумського театру ім. Щепкіна, а також грав на сцені цього театру.

У 1963-му, маючи понад 25 зіграних ролей, В. Шептекіта вступив до Київського театрального інституту. А у 1979-му актор пройшов конкурсний відбір до новоствореного Молодіжного (зараз — Молодого) театру.

З цієї нагоди ювілею на основній сцені Молодого театру в 251-й раз показали виставу «Кайдаші», прем’єра якої відбулася 20 грудня 2000 року!

Жив-був собі на світі Омелько Кайдаш. Про життя говорив розумно, пив собі гірку та колеса для возів лагодив. І була в нього сварлива дружина та двоє задиркуватих синів. Привели сини у хату невісток — і почалося: зранку сварка, а надвечір — бійка. І так день у день. Та й годі сподіватися на мир, коли перед нами справжнісінька Кайдашева сім’я…

Валерій Шептекіта ще у 2017 році розповів нашому кореспонденту, що цю виставу поставив Микола Яремків. За цей час на сцені змінилося три покоління акторів (його синів і невісток), але вистава все ще досить популярна. Вона й нині торкається душі і серця кожного глядача. В різних театрах по-своєму трактують проблеми «Кайдашевої сім’ї». А в Молодому театрі намагаються розширити ці рамки. Привід до цього дає оригінальна п’єса «Кайдаші» Н. Дубіни за мотивами І. Нечуя-Левицького. Це вистава про всіх нас — українців. Тут виявлені наші далеко не кращі риси характеру. Але лише великий народ може казати правду, ще й здатен сміятися над собою.

На закінчення вистави знову, як і зажди, були бурхливі оплески вдячних глядачів, які довго не замовкали.

— У нашої родини сьогодні велике свято, народному артисту України, корифею театру, нашому рідненькому Валерію Шептекиті — 80 років, — наголосив художній керівник Молодого театру Андрій Білоус. — Своє життя Валерій Іванович присвятив служінню театру. За ці роки він зіграв безліч ролей, прожив велику кількість цікавих життів. Його несамовита, потужна енергія весь цей час слугувала прикладом для наслідування багатьом поколінням молодих артистів.

Дорогенький наш Валерію Івановичу, у театрі немає людини, яка б не поважала Ваш талант і Вашу неймовірну працьовитість, а головне — Вас обожнює глядач. Нехай ці повага і любов ще довгі-довгі роки їдуть поряд із Вами. Мені, як керівникові, випала честь від усього Молодого театру висловити слова величезної подяки за всі ці роки Вашого життя, за Вашу працю, за все, що Ви вклали в Молодий театр, в якому працюєте з першого дня. Здоров’я Вам, творчої наснаги і многая літа!

— Мої колеги, з якими я тут працюю вже 41-й рік, наша молодь, з якою у нас тісний контакт, актори різних вікових груп, між якими у нас повна гармонія. Я за вами спостерігаю і радію, — зізнався Валерій Шептекіта. — Коли ти служиш театру, ти служиш справі, служиш кожному глядачеві, цілому залу, нашому рідному театральному мистецтву. Ми служимо Україні, нашому рідному українському народу.

На закінчення Валерій Іванович прочитав кілька власних поезій, присвячених своїх його батькам, нашому непростому сьогоденню, іронічні вірші.

Друковану версію читайте в газеті «Слово Просвіти»