Чарівна магія костюмів

Збереглося чимало свідчень про вистави за творами Лесі Українки на сцені цього театру. Проте, є серед них виняткові, унікальні, бо не супроводжували виставу чи процес підготовки, а були її учасниками, виходили на сцену. Йдеться про КОСТЮМ, — костюм театральний, сценічний, який є витвором, перш за все, художника і покликаний створювати і доповнювати образ персонажа, розвивати, поглиблювати, уточнювати зміст сценічного твору, розкривати і доносити до глядача задум його авторів.

Січень 1939 року. Герої та ідеї філософсько-поетичної драми Лесі Українки «Камінний господар» вперше вийшли на сцену театру. Вистава спростувала думку про несценічність твору, стала свідченням творчої зрілості колективу та визначила його майбутнє ім’я: від квітня 1941 року Київська російська драма називається Театром імені Лесі Українки.

Постановник вистави — тодішній художній керівник театру К. П. Хохлов — тричі звертався до втілення цієї драми (1939, 1946, 1951 роки), намагаючись осягнути і донести до глядачів глибину авторського задуму поетеси.

Продовженням сценічного життя «Камінного господаря» в театрі стали постановки 1971-го (режисер М. Соколов) і 2002 року («У полоні пристрастей», режисер М. Резнікович).

Драма Лесі Українки «У пущі» (режисер М. Соколов) увійшла до репертуару театру в 1957 році, а в 1979-му сама Леся Українка стала героїнею вистави «Сподіватись» за п’єсою Ю. Щербака (режисер І. Молостова).

Співавторами цих сценічних творів за різних часів були художники — А. Петрицький, М. Уманський, Д. Лідер, О. Кривинський, К. Каккебуш, М. Улановський, В. Мигулько, М. Левитська. Причетні до їхнього створення і композитори — М. Скорик, Б. Лятошинський, О. Ківа, Л. Соковін, М. Гозенпуд.

Вже майже двадцять років кожен новий сезон театру відкривається виставою «У полоні пристрастей» («Камінний господар») Лесі Українки. З часом змінюється склад її учасників і глядацька авдиторія, а разом з ними змінюється й сама вистава. Незмінними залишаються інтерес до твору та ставлення до автора.

— Постановка «Камінного господаря» 1939 року мала надзвичайно широкий розголос, — розповів художній керівник Національного академічного театру імені Лесі Українки, лауреат Шевченківської премії Михайло Резнікович, — Саме тому у 1941 році Рада Міністрів України з нагоди 70-ліття від дня народження Лесі Українки присвоїла нашому театру її ім’я.

Майже 20 років тому здійснили п’яту постановку «Камінного господаря», а 25 лютого покажемо її 150-й раз.

Сьогодні ми відкриваємо виставку костюмів, ескізів, всього того, що було зроблено під час цих п’яти постановок. Надзвичайно вдячний директору Національного музею Тараса Шевченка Дмитру Васильовичу Стусу за те, що надав прекрасну залу для проведення цієї виставки. Для мене ця подія надзвичайно щемлива. Напевне не даремно Іван Франко сказав, що в нашій літературі є лише один чоловік — Леся Українка. Над цими словами варто замислитися.

24 лютого в стінах музею відбудеться телеміст з іншими країнами, де також відзначають цей славетний ювілей. А 26 лютого на Новій сцені театру відбудеться прем’єра вистави «Три кохання», про ті кохання, які були в житті Лариси Петрівни Косач. У цьому проєкті задіяна переважно наша молодь.

На виставці представлені костюми з вистав за творами Лесі Українки починаючи з 1946 року (костюми 1939 року на жаль не збереглися, тут можна побачити лише їхні фото). У нас ці костюми зберігаються з великою любов’ю. Радий, що на відкритті виставки є представники всіх наших творчих цехів, вони з гордістю представляють роботи своїх попередників і тих, хто працює зараз.

Директор Національного музею Тараса Шевченка Дмитро Стус підкреслив, що представлені на виставці костюми зберігають енергетику акторів, костюмерів і сценографів. Художник-постановник вистави «Камінний господар» («У полоні пристрастей», 2002) Марія Левитська висловила подяку тим людям, які зберегли ці костюми, завдяки їм ми можемо сьогодні доторкнутися до цих шедеврів. Народний артист України Олег Комаров згадав гастролі театру до Великобританії і Канади, під час яких публіка з нетерпінням чекала показів «Камінного господаря».

Під час відкриття виставки відбувся невеликий концерт. Молоді актриси театру Ганна Гринчак та Катерина Школа виконали пісні на слова Лесі Українки та музику Олександра Шимка «Досвітні огні» та «Contra spem spero!»

Друковану версію читайте, а газеті «Слово Просвіти».