Т. Шевченко в образотворчому мистецтві

Вже стало доброю традицією Музею-майстерні Івана Кавалерідзе у березневі дні проводити виставку живописних робіт, присвячену Тарасу Шевченку. Для шанувальників творчості Кобзаря тут і цього року підготували багато сюрпризів.

Т. Шевченко в образотворчому мистецтві

— Перша наша виставка була присвячена 200-річчю від дня народження Тараса Шевченка, а цього року проводимо її вже увосьме, — розповідає директор Музею-майстерні Івана Кавалерідзе, заслужений діяч мистецтв України Олександр Юнін. — У 2014 році крім нашого музею проєкт підтримали Музей гетьманства та Виставковий центр Музею історії міста Києва. Цей проєкт мав назву «Від Подолу до Золотих воріт», бо саме від Подолу до Золотих воріт стоять пам’ятники Івана Петровича Кавалерідзе, який є автором першого монументального пам’ятника Тарасу Шевченку в місті Ромни Сумської області.

Дуже вдячний колегам, які тоді підтримали цю ідею. А ми вирішили проводити таку виставку щороку. І кожного року у нас з’являються нові роботи. Цього року експонуємо графічний портрет роботи грузинського художника Тамаза Авалівані «Мій Шевченко». Також презентуємо Шевченкіану заслуженого художника України Анатолія Буртового, яку він вперше представив у нашому музеї минулого року. Тут же роботи народних художників України Валерія Франчука, Володимира Слєпченка, Наталії Ніколайчук, заслужених художників Бориса Плаксія, Наталії Поліщук, а також митців з Кривого Рогу, Харкова, інших міст України. Поряд — графіка 50−70-х років і, звісно, скульптури Івана Кавалерідзе. Всього представлені роботи близько сорока митців з фондів Музею-майстерні Івана Кавалерідзе, що є частиною загальнодержавного фонду.

Це лише невелика частина нашої Шевченкіани, яку ми поповнюємо кожного року. Мріємо про той час, коли музей розширить своє приміщення і ми зможемо показати нашу колекцію в повному обсязі.

У межах виставки проводимо майстер-класи, круглі столи, зустрічі з митцями. Всі ці заходи здійснюються з виконанням всіх карантинних вимог. Більше про виставку можна дізнатися з наших роликів, які ми розміщуємо на сайті музею, соціальних мережах, ЮТУБі.

На квітень запланували проєкт «Малюй UA». Це конкурс, який відбуватиметься під патронатом Міністерства культури та інформаційної політики України і Київської міськдержадміністрації. У журі конкурсу Іван Марчук, Валерій Франчук, Володимир Слєпченко та багато інших наших відомих художників. Кращі 50 робіт цього проєкту будуть експонуватися у виставкових залах нашого музею.

А виставковий проєкт присвячений нашому найбільшому генієві, нашому дороговказу Тарасу Шевченку триває…

Одне з центральних місць на виставці посідають роботи заслуженого художника України Анатолія Буртового.

— Творчість Тараса Шевченка проходить через усе моє життя ще відтоді, коли я був студентом художнього училища, — зізнався пан Анатолій. — А коли відбувалася моя персональна виставка в Музеї-майстерні Івана Кавалерідзе, директор музею Олександр Юнін запропонував створити серію робіт за творами Кобзаря.

Ці слова стали для мене поштовхом. Я все відкинув і цілий рік займався лише Тарасом Шевченком. Відчув, що найкраще зможу втілити цей задум у техніці левкас. Результат праці — десять робіт. Малював за творами, які мені особливо близькі: «Утоплена», «Перебендя», «Холодний яр», «Сон» («На панщині пшеницю жала»), «Лілея», «Заповіт», «Русалка», «Катерина», «Причинна».

У цій роботі не шукав якихось модерних прийомів. Намагався сконцентруватися на скромній подачі, на відчутті того часу, середовища, побуту. Прагнув через костюми, природу, атмосферу за допомогою академічної манери передати свої відчуття творчості Шевченка.

До спадщини Кобзаря зверталися і продовжують звертатися багато українських художників. Серед них мій побратим, вже покійний Олександр Івахненко, Микола Стороженко, інші митці. Це дуже відповідальна тема. Втілив її так, як відчував, а що з того вийшло судити глядачеві.

Можливо ці картини у мене б хтось купив. Але тоді вони були б розпорошені по різних колекціях. Вирішив подарувати їх Музею-майстерні Івана Кавалерідзе, вони знаходитимуться в одному місці і всі бажаючі зможуть їх періодично бачити. Андріївський узвіз — дуже дороге для мене місце, адже напроти цього музею у будинку № 34 двадцять два роки була моя творча майстерня.

Думаю, що й далі продовжувати Шевченківську тематику. Хочу написати картину, де буде Тарас Шевченко разом з основними героями його творів.

Друковану версію читайте в газеті «Слово Просвіти!