Атлантида в центрі України

У липні минулого року у селі Григорівка, що на Черкащині, на легендарному Трахтемирівському півострові відбулася арт-резиденція, в якій працювали фотохудожники з різних міст України. Ця подія стала ланкою в громадському процесі відстоювання та збереження унікальної європейської території — Трахтемирівського півострова. Фотороботи передають велич трахтемирівських пейзажів, примарність матеріального на тлі споконвічної природи. Втілювали проєкт фотографи Ігор Бельський та Володимир Клюзко (м. Київ), Вадим Козловський (м. Вінниця), Сергій Козаченко (м. Сміла), Давид Григорян та Єва Поляк (м. Одеса), Гаррі Єфімов (м. Черкаси).

Село Григорівка пронизане системою глибоких ярів. Вони, можливо, містичним чином формували характери людей та програмували їхнє життя. Яр — це ніби тріщина на тілі землі, яка дає можливість заглянути всередину. Один знаний фотограф сказав, що при будь-яких спробах фотографувати ці яри, він завжди зазнавав поразки. Тому що яр, як об’єкт для фотографії — надзвичайно складний, але цим і привабливий. Це як виклик: там, де творчий одинак зазнає поразку, шанс перемогти складності та досягти успіху з’являється у спільноти митців і однодумців.

Дослідити ці яри як арт-об'єкти, спробувати передати їхню велич та красу, а також зафіксувати особливості життя людей вздовж цих ярів було завданням для учасників арт-резиденції. Цифровими та плівковими фотоапаратами, пінхол-камерами (коробочками, бідонами, глечиком, пивними банками), старенькою «мильницею» і зробленою з цілої хати фотокамерою було відтворено головне — магічність Григорівки, її атмосферу. Через образ одного персонажу вловлена особливість місцевого характеру та ставлення до світу.

— Село Григорівка манить, постійно виникає бажання знову туди їхати, — зізналася кураторка проєкту Наталія Вернидуб. — А коли нарешті сюди приїздиш, то життя навколо тебе наче зупиняється. Фотохудожники здійснили цікавий проєкт, працювали над темою ярів. Це дуже непросто передати всю їхню велич. Люди тут дещо замкнені в собі, як і мешканці будь-якого віддаленого села. Григорівка — найвища точка над Дніпром. Звідси можна побачити і Канів, і Переяслав. Біля села неповторні краєвиди, шикарна рослинність, багатий тваринний світ. Високі пагорби та глибоченні яри створюють особливий мікроклімат. У цьому селі є своя магія — або відчуваєш себе ближче до зірок, або спускаєшся під землю…

Один з учасників проєкту, фотохудожник Ігор Бельський зазначив, що не вважає представлені тут роботи лише власною творчістю. За його словами це спільна праця невеликого колективу однодумців.

Експерт Олександр Дубінський сказав, що село Григорівка чимось нагадує йому Карпати, лише в мініатюрі. Село поступово вимирає, зникає унікальна культура. Це немов Атлантида, яку дуже скоро накриває вода. Тому так важливо зафіксувати Григорівку такою, якою вона є сьогодні і тих людей, які тут живуть.

Всі бажаючі можуть оглянути цю незвичайну фотовиставку у Центрі української культури та мистецтва до 27 вересня. А днями у Центрі презентують ще кілька нових цікавих проєктів.