Дім українського кіно

Зі сторінками історії «Жовтня» познайомила його директорка Юлія Антипова. А почалося все 1928 року. Саме тоді було проведено конкурс на проєктування культурного закладу. Перемогу здобув Ной Троцький. Іменитий архітектор запропонував досить новаторський на той час проєкт у стилі конструктивізму — кінотеатр, в якому передбачалося наявність фойє та приміщення для культурних розваг. В одному історичному документі зазначено — «цілком відповідає вимогам обслуговування робітничого населення».

20 червня 1929 року було прийнята постанова Президії Київської міської ради робітничо-селянських депутатів про відведення земельної ділянки для будівництва нового Держкіно місткістю 700 місць. Того ж року розпочалося будівництво кінотеатру.

А 29 січня 1931 року у міській газеті було надруковано оголошення: «Сьогодні о 6-й вечора відбудеться урочисте відкриття кінотеатру «9-е Держкіно імені Петрівського». (Саме така була його перша назва). Після урочистої частини тоді показали фільм «Гегемон» сценариста та режисера Миколи Шпиковського.

За ці роки кінотеатр неодноразово реконструювався. При цьому не лише оновлювалося технічне обладнання, а й сама будівля змінювалася декілька разів. Але жодного разу «Жовтень» не змінював свого призначення. Під назвою «Глорія» працював навіть у роки Другої світової війни,. Після визволення Києва від фашистів кінотеатр довелося відновлювати практично з попелу. Саме тоді він отримав сучасну назву.

Попереду було нове випробування — жорстокий підпал. Та й цього разу «Жовтень» відновився як фенікс. Всі, хто вважав кінотеатр своїм другим домом прийшли на допомогу, рятували кінотеатр, підіймали його з руїн.

Почесну місію відкрити пам’ятний знак на честь ювілею доручили багаторічній директорці, а нині радниці кінотеатру Людмилі Горделадзе. А в галереї «Kino» відкрили виставку присвячену історії кінотеатру від початку 30-х років минулого століття до сьогодення. Після цього урочисті продовжилися в зала «Гегемон».

— Сьогодні «Жовтень» — основне місце у кінематографічному просторі столиці, — переконана Юлія Антипова. — Сюди глядачі приходять, щоб переглянути кращі зразки українського та світового кіно, фестивальні програми, передпрем’єрні покази. На великих екранах нашого кінотеатру представляють свої роботи широкій авдиторії як режисери-початківці, так і корифеї українського кінематографу.

Ми регулярно проводимо творчі зустрічі з діячами українського кіно, лекції з кіномистецтва, майстер-класи професіоналів кіно. Щодня докладаємо зусиль, щоб бренд кінотеатру продовжував займати почесне місце на п’єдесталі глядацької довіри.

Для мене велика честь і відповідальність бути директоркою кінотеатру «Жовтень», щодня працювати з людьми, які відроджували кінотеатр, робили його таким, яким він є зараз.

Людмила Горделадзе зізналася, що в кінотеатрі «Жовтень» пройшло практично все її життя. Вона дуже любить цей дім. Навіть ставить у церві свічки за те, щоб кінотеатр процвітав і далі. Побажала, щоб попереду у «Жовтня» було ще багато ювілеїв.

Перший заступник голови Подільської РДА Микола Дубовик згадав як кінотеатр відроджувався після пожежі, побажав колективу не зупинятися на досягнутому, відзначив грамотами кращих працівників «Жовтня».

«Лагідною українізацією» назвав діяльність кінотеатру депутат Київської міської ради від Подільського району Вадим Строжук. І що дуже важливо, «Жовтень» одним з перших серед кінотеатрів розпочав цей процес. У цих стінах завжди жив український дух, разом з тим тут активно пропагують кращі зразки європейського кіно.

— 90 років — це величезний термін, — наголосив директор Національної кіностудії імені Олександра Довженка Олесь Янчук. — У квітні 1931 року у прокат вийшов фільм Олександра Довженка «Земля», який увійшов до фонду світового кіно. Думаю, що цю стрічку встиг показати і «Жовтень». Наших режисерів запрошують, аби ми робили тут прем’єрні чи допрем’єрні покази своїх стрічок. У кінотеатрі завжди шанобливо ставилися до українського кіно, сюди приходить особлива публіка. Хочу побажати колективу, щоб ви процвітали, щоб у вас завжди були повні зали вдячних глядачів.

— Моє знайомство з цим кінотеатром розпочалося ще в дитинстві, — пригадав незмінний керівник Київського міжнародного кінофестивалю «Молодість» Андрій Халпахчі. — Вдячний батькам, що вже в ранньому віці брали з собою в кіно. Перший фільм, який справив серйозне враження, «Відторгнені» (1958) з Жаном Габеном у головній ролі. Мені тоді було лише 8 років. Відтоді «Жовтень» став моїм другим домом. В останні роки тут відбувається кінофестиваль «Молодість». Крім цього свою прописку у кінотеатрі знайшли багато інших кінофестивалів.

Також А. Халпахчі підняв проблему, яка з’явилася в останні роки. З різних причин припинили свою діяльність столичні кінотеатри «Україна», «Київ», «Кінопанорама», «Кінопалац», «Дружба», «Орбіта», «Зоряний» та багато інших. Так, сьогодні є кінотеатри у торговельно-розважальних центрах, але це не йде ні в яке порівняння з тими окремими кінотеатрами, до яких приходиш як у свій рідний дім.

Також слова привітання прозвучали з вуст кінокритика і кінознавця Аліка Шпилюка, актора і режисера Ахтема Сеітаблаєва. А музичне вітання — від Дитячого фольклорного народного вокально-хореографічного ансамблю «Зернятко».

Після цього відбулася творча зустріч та допрем’єрний показ фільму «Між нами». За словами продюсерки стрічки Поліни Герман велика честь для всієї команди, що для ювілею обрали саме їхній фільм. Виконавиця однієї з головних ролей Ірма Вітовська побажала всім приємного перегляду і зізналася, що сама буде вперше дивитися цю картину на великому екрані. А режисерка Соломія Томащук висловила впевненість, що попереду в творчій біографії кінотеатру «Жовтень» ще буде багато яскравих сторінок.

Фото з соціальних мереж.

Друковану версію читайте в газеті «Слово Просвіти».