Про радість і біль

Національний академічний духовий оркестр України (диригент Олексій Бажанов) запросив до Колонного залу імені Миколи Лисенка Національної філармонії України на концерт «Повертайся живим» до Дня захисників і захисниць України. Музику талановитих виконавців доповнило художнє слово заслуженої діячки мистецтв України Світлани Корецької.

14 жовтня — знаковий день для української історії, віри і традицій. Це День українського козацтва, 79-а річниця створення УПА і благословляє цей день Покрова Пресвятої Богородиці.

«Повертайся живим» — таку назву мала програма концерту, в якому поєдналися радість і біль, драматичні роздуми про сучасність, а понад усе — жага щастя, миру, добробуту в нашу українську родину.

Розпочали концерт світовою прем’єрою «Святкової увертюри» Анатолія Жульєва у виконанні Національного академічного духового оркестру.

Поезії з Шевченкового «Кобзаря» вічні, вони завжди актуальні для творчості українських композиторів. А цього вечора прозвучало три романси на слова Тараса Григоровича і музику Левка Колодуба («Закувала зозуленька», «Доленько моя» та «Утоптала стежечку»), які разом з оркестром виконала заслужена артистка України Єлизавета Ліпітюк (сопрано).

Продовжила концерт композиція «Дитинство» з музики до кінофільму «Тіні забутих предків» Мирослава Скорика. А мелодія цього композитора з кінофільму «Високий перевал» стала посвятою загиблим за незалежність України, пам’ять про яких літає понад степами українського сходу. Від серця до серця здіймається невпинна печаль, тріпоче на вістрі вічного прощання.

Українська народна пісня — це наша поетична біографія. Біографія народу, який мов лев боровся за свою свободу. А пісня на вірші Тараса Шевченка в обробці Юлія Мейтуса «Од села до села» вже стала народною.

Як же без гумору? В усі часи і нині допомагають українському народові жартівливі пісні. Серед них — наступна композиція ««Ой я знаю, що гріх маю».

«На ворогів з одним Богом, — казали козаки, — воїн стріляє, а Бог кулі підносить». Шабля — хрест козака, перемога — Бог, а пісня — козацька молитва. На завершення першого відділу прозвучав Старовинний запорізький марш в обробці Євгена Адамцевича та Віктора Гуцала.

А друге відділення відкрила увертюра «Святковий Київ» Івана Карабиця.

Дует «Тельнюк. Сестри» добре відомий у музичному просторі України та зарубіжжя. Кажуть, що Леся і Галя Тельнюк заслужили звання захисниць української поезії, української мови. Крізь призму сучасних зрозумілих молоді жанрів вони йдуть до нас з великими, високими ідеями патріотизму, духовної краси і, головне, небайдужості у нашому бурхливому, строкатому сьогоденні.

У програмі вечора дует виконав композиції зі свого альбому «Наш Шевченко». Ці пісні пройшли загартування, перевірку на міцність перед українськими воїнами на гарячих східних рубежах; перед слухачами Великобританії, Литви, Німеччини, Канади. У проєкті «Наш Шевченко» представлений величезний дивосвіт людської душі.

А почали свій виступ народні артистки України Леся та Галя Тельнюк з молитви, бо її сила твориться серцем, душею і розумом — композиція «Все упованіє моє». Для нас усіх і про нас усіх злітали вічні слова Тараса Шевченка співані голосами сестер — «І мертвим, і живим, і ненародженним…»

Оберіг життя людини, оберіг країни, оберіг життєдайного сприйняття світу, все це було у наступній пісні «Посажу біля хатини». Знайомі кожному з дитинства Шевченкові рядки акварельних кольорів української природи, як плин життя у композиції «Тече вода з-під Явора». А ще одним твором з проєкту «Наш Шевченко» стала пісня «Не женися на багатій».

Напевно нікого з присутніх у залі не залишила байдужими і фантазія Альфреда Заубера на теми українських пісень «Водограй».

Сестри Тельнюк лауреатки славетних першого та другого фестивалів «Червона рута». Як відгомін про цю сторінку біографії дуету прозвучала пісня на слова і музику Володимира Івасюка «Я піду в далекі гори». А далі знов Шевченківська тематика — композиція «Росли укупочці, зросли».

Ватра, яка зігріває, збирає спогади, надихає світлом життя, саме таким є музичний твір «Ватра» на музику Василя Попадюка в обробці Володимира Матвійчука.

«Повертайся живим» — цими рядками означена програма вечора, це магічні слова, в яких і прохання, і віра, і заклик. Вірші до однойменної пісні написала Ірина Цілик. А логічним продовженням цієї теми стала композиція на музику Святослава Вакарчука «Я не здамся без бою».

«Рядок з автобіографії» — під цими словами з пісні на вірші Оксани Забужко можуть підписатися кожні з захисників і захисниць України. Ця композиція є знаковою в новітній історії України, вже стала Гімном маршу патріотів.

На завершення концерту пролунала пісня на слова Степана Чарнецького і вірші Григорія Труха «Ой у лузі червона калина», що була Гімном УПА, а нині це Гімн воїнів, які захищають нас на сході.

— Ми національний колектив, тому наше основне завдання — пропаганда національної музики, творів українських композиторів, — розповів Генеральний директор Національного академічного духового оркестру України Олександр Піроженко. — У цьому році відбувся концерт пам’яті композитора Левка Колодуба, який був ініціатором створення оркестру. Крім цього граємо твори Олега Безбородька та Володимира Рунчака, які пишуть твори спеціально для нашого колективу.

До концерту «Повертайся живим» готувалися давно. Його ініціатором став наш диригент Олексій Баженов, який і реалізував цей проєкт. Програма формувалася так, щоб ми могли згадати про День захисників і захисниць України, День Українського козацтва і річницю створення УПА.

Розпочали концерт світовою прем’єрою «Святкової увертюри» композитора з Запоріжжя Анатолія Жульєва, з яким також співпрацюємо не перший рік.

Вже мали кілька спільних проєктів з сестрами Тельнюк до Шевченківських днів і кожного разу програми оновлювалася приблизно на 70 відсотків. А з Єлизаветою Ліпітюк співпрацюємо вже 15 років, за цей час вона брала учать у багатьох наших концертах.

У цьому сезоні плануємо низку концертів, що будуть складатися з української музики. Один з таких концертів присвятимо Дню вишиванки, інші — дню народження Тараса Шевченка, Різдву, релігійним святам та важливим історичним подіям.

Друковану версію читайте в газеті «Слово Просвіти».