Подорож у країну Вальсу

Цього разу театр запросив провести вечір у ритмі вальсу! Запаморочливі мелодії, створені королями вальсу Й. Штраусом, Ф. Легаром, П. Чайковськими дозволили українській публіці відчути себе частиною вишуканої публіки світських балів ХІХ століття. А сучасні мелодії Е. Хопкінса, Є. Доги, І. Шамо з перших хвилин нагадали кадри з відомих та улюблених кінострічок. Багатогранна стилістика вальсу зачарувала своєю вишуканістю та романтичністю, плавністю та легкістю! Танцювальна стихія захопила кожного глядача і дала можливість по-новому подивитися на всесвітньовідомі твори та відкрити для себе нові шедеври!

— Йоганн Штраус був одним найбільших популяризаторів жанру вальсу, — зазначив ідейний натхненник та творець цього проєкту, очільник Національної оперети України Богдан Струтинський. — Ми хотіли поставити у театрі проєкт про його життя, думаю, що до нього ще повернемося. Покажемо, як він народжував, виборював цей жанр.

Переглянув фільми, перечитав багато літератури і зрозумів, що це популярний жанр, який дуже любить глядач. Ми бачимо це й у житті, побуті. Це перший весільний танець, чи спогади про закінчення школи, інші ритуальні події, які пов’язані з вальсом. Були часи, коли вальс виборював місце під сонцем, а сьогодні ми бачимо, яка це класна музика.

Весь світ, особливо розвинені країни, в яких дуже потужна економіка, починали саме з розвитку культури. Спочатку була мораль, культура, згодом — економіка, і вже потім — закон. Культура і, зокрема, музика, синхронізує суспільство. Дає можливість досягти більшого людям, які об’єднані одними цінностями. На жаль допоки будуємо Україну без таких цінностей.

У подальшому хочемо досліджувати таку музику як джаз, оскільки це музика свободи. А оперета і мюзикл залишаються тими жанрами, на яких ми сьогодні ставимо наголос. Зараз ведемо переговори щодо отримання ліцензій на постановку мюзиклів «Кабаре» та «Mamma mia».

Вірю, що проєкт «Вечір вальсу» займе одне з чільних місць серед інших проєктів, які вже встиг полюбити український глядач.

Диригент-постановник концерту, заслужений діяч мистецтв України Сергій Дідок згадав, що ідея цього проєкту виникла досить давно, а безпосередня робота розпочалася приблизно рік тому. Побачили, настільки ця тема багата і різноманітна, зрозуміли, що охопити всі найкращі вальси за один вечір просто неможливо. Намагалися показати вальс в різних жанрах і провести історичну лінію — як він народжувався від старовинного танцю і до сьогодення. На прикладах кінофільмів, вальсів з мюзиклів, опер, балетів. Намагалися створити максимально різнопланову програму.

Пан Сергій висловив сподівання, що нова програма стане хітовою, брендовою, буде зростати і дарувати приємності у вигляді вальсу. А цього вечора відбувається аж 6 прем’єр, це номери, які раніше у театрі ніколи не виконувалися. Мета творців проєкту, аби глядачі запам’ятали ці вальси. А потім їх наспівували.

За словами балетмейстера-постановника, заслуженого артиста України Вадима Прокопенка під час концерту з одного боку хотіли показати прем’єри, а з іншого — ті родзинки, які глядачі вже знають. Адже важко уявити оперету чи мюзикл, в яких немає форми вальсу. Він присутній всюди, і в сучасних мюзиклах, і в класичних оперетах.

Крім прем’єри музичної програми цього вечора відбулася ще одна важлива подія в житті театру — підписання меморандуму про співпрацю з юридичною фірмою INTEGRITES. Ні для кого не секрет, що коронавірусна криза неабияк вплинула на сферу культури. Продаж квитків на пів зали, фінансування за залишковим принципом дестабілізували роботу театрів. Тому підтримка культури прогресивним бізнесом у скрутні часи набула особливої актуальності. Для юридичної фірми INTEGRITES підтримка мистецтва і креативної індустрії стала новим напрямком корпоративної соціальної відповідальності. Упродовж наступного року INTEGRITES сприятиме розвитку творчого середовища Національної оперети України.

Керуючий партнер юридичної фірми INTEGRITES Олексій Фелів наголосив на тому, що крім своєї основної роботи фірма бере участь у різноманітних соціальних проєктах, спрямовує свою діяльність як на молодь, так і на старше покоління. Відтепер у фірмі активно займатимуться пропагандисткою кампанією, робитимуть все, аби оперета стало ближчою для їхніх клієнтів. Також допомагатимуть юридично, адже є багато непростих питань, пов’язаних з авторськими правами.

Та повернемося до концерту. Здійснити захопливу подорож у світ одного з найелегантніших, найграційніших танців ХІХ-ХХ століть допомогла чарівна ведуча та одна з виконавиць концерту Мар’яна Боднар. І почали з композитора, який зробив вальс найбільш відомим, запровадив на нього моду в ХІХ столітті — Йоганна Штрауса, у виконанні симфонічного оркестру театру прозвучав його найвідоміший вальс «Весняні голоси».

Для багатьох вальс є танцювальним стандартом, всі його знають, у багатьох він асоціюється з Віденським балом. Але виник він не у вищих колах і точно, не при дворі. Селяни Німеччини та Австрії вирішили створити такий танець з кружляннями та вихилясами, який би відрізнявся від відомих на той час танців, типу мінуетів. Які були дуже манірними.

Один з цих танців і став основою вальсу, який ми знаємо зараз. А як цей танець виглядав продемонстрували артисти балету (Річард Роджерс «Лендер» з мюзиклу «Звуки музики»).

Вальс можна почути у різних оперетах, мюзиклах, концертах театру. Тут вже встигли зробити багато крутих музичних брендів «Штраус в опереті», «Вечір мюзиклу», «Музика з кінофільмів», «Різдвяні історії» та інших. А цього вечора глядачі стали свідками народження ще одного цікавого проєкту.

Продовжив програму ще один вальс Й. Штрауса, який він включив до своєї оперети «Летюча миша». Всього ж композитор написав 447 вальсів, серед яких — справжні шедеври. Але насправді вальс пройшов складний шлях до того, аби стати популярним. В інших танцях парі не можна було торкатися одне до одного, партнери лише кружляли одне навколо одного. Тому вальс забороняли, бо як можна обіймати панночку на очах в усіх, та ще й за талію. Пізніше правила трохи пом’якшили.

Легка романтична музика почала асоціюватися з коханням, освідченням, любовним діалогом. Наприклад, як у діалозі Ганни та Данила з оперети відомого шанувальника вальсів Ференца Легара «Весела вдова». Цей дует подарували Олександр Чувпило та заслужена артистка України Валерія Туліс.

За короткий час вальс увійшов до танцювальних залів і потрапив до всіх музичних жанрів — пісні, романсу, опери і навіть симфонії. «Фантастична симфонія» у 5 частинах Гектора Берліоза — симфонія у стилі романтичної музики, де головним героєм був сам Берліоз. На той час він був закоханий в ірландську акторку. За розвитком цієї драми стежив увесь Париж. Друга частина симфонії, яка прозвучала під час концерту, має назву «Бал». Це перший випадок, коли у симфонії зазвучав вальс замість звичного вже мінуету. Ще один вид вальсу — вальс бостон. Він виник у США в місті Бостоні. В особняку однієї багатої пані зібралося поважне товариство для того, щоб познайомитися з популярним у Європі вальсом. Проте виявилося, що цей вальс значно відрізнявся від встановленого стандарту. Він був повільніший і більш плавучий, а партнери стояли ще ближче один до одного. Спочатку аристократія і особливо церква засудили цей танець. Але вже до середини ХІХ століття вальс підкорив Америку. Цей танець продемонстрували солісти балету Артем Тимчук та заслужена артистка України Яніна Сазонова (Пауль Абрахам «Англійський вальс» з оперети «Бал у Савойї»).

У багатьох вальс асоціюється з юністю, легкістю, граційністю, красою, витонченістю, весною, квітами. Саме таким є «Вальс квітів» Петра Чайковського з балету «Лускунчик», який продовжив програму.

Вальс — це музика, в яку неможливо не закохатися. Одна відома співачка відпочивала у Лондоні. Пізно увечері в готелі вона почула мелодію вальсу, яку награвав Луїджі Ардіті. Їй ця мелодія дуже сподобалася і вона попросила композитора написати для неї пісню до того часу, коли вона знову приїде на гастролі до Лондона. Тему пісні запропонувала дружина композитора, це те, що всі ми так любимо — поцілунок. За день до концерту співачка отримала цю пісню. Вона була дуже віртуозна і неймовірно красива. Пісня мала шалений успіх. А цього вечора публіка могла насолодитися неї у виконанні заслуженої артистки України Ганни Довбні.

Ще один автор найвідоміших оперет Імре Кальман використовував музику вальсу майже в усіх своїх творах саме в дуетах закоханих пар героїв. Серед них — дует Одетти і Раджамі з оперети «Баядера» (виконавці Яна Татарова-Цуцкірідзе, народний артист України Сергій Авдєєв, артисти балету та симфонічний оркестр театру).

Коли вальс здобув популярність, його стали використовувати майже всі композитори. Кожне десятиліття створювало свої шедеври. Один з них створив Армен Хачатурян і включив до свого балету «Маскарад». Саме цей вальс став фінальним у першому відділенні концерту.

А друге розпочали «Імператорський вальсом» Й. Штрауса. Потім ведуча нагадала, що Національна оперета знаходиться у приміщенні Троїцького народного дому, де Микола Садовський заснував перший стаціонарний український театр. Нині оперета переймає традиції театру, в якому працювали видатні діячі української культури Заньковецька, Кропивницький, Саксаганський, Садовський, Кошиць. Саме тут відбувалися прем’єри більшості опер Миколи Лисенка. Згадати про цього видатного композитора допоміг вальс «Розлука» з його Українського диптиху.

Ще один знаний український композитор — Ігор Шамо. Він автор понад 300 пісень, киянин на 100 відсотків. Найбільшу популярність здобув завдяки своїм пісням «Де ти тепер», «Київський вальс», «Києве мій». А його «Дніпровський вальс» киянам та гостям міста подарувала заслужена артистка України Олена Арбузова.

Якщо королем вальсу у ХІХ столітті був Й. Штраус, то у ХХ-му ним можна було б удостоїти Євгена Догу, який є автором музики до 200 кінострічок, сотень вистав та радіопостановок. Його вальс «Грамофон» презентували цього вечора.

Розповідаючи про вальс неможливо не згадати про таку країну як Франція. Адже саме ця країна з її шармом є уособленням культури вальсу. Не випадково у ХХ столітті тут виникло багато пісень, в основу яких ліг цей жанр. Трішки про Францію мовою пісні розповіла Олена Галушка (Патрісія Карлі «Пробачте мені мою дитячу примху»).

А яка ж Франція без акордеону. Музичну подорож продовжив акордеоніст, лавреат міжнародних конкурсів Олег Микитюк (Луіс Феррарі вальс «Доміно»).

Музика відповідає за емоції, переживання. А в мюзиклі Стівена Флаерті «Анастасія» вона має ще й інше значення. За допомогою вальсу «Одного разу в грудні» автор переносить слухачів у мрійливе минуле героїні, яке допомогла відтворити Яна Татарова-Цуцкірідзе разом з артистами хору та оркестром.

У1999 році на екрани вийшов фільм «З широко заплющеними очима». Тоді вперше почули з екранів дуже красивий Вальс № 2 Дмитра Шостаковича, який вважався втраченим. А цього вчора про цей прекрасний вальс нагадав симфонічний оркестр театру.

Самі актори інколи можуть стати композиторами і авторами дуже відомих музичних творів. Серед них — лавреат двох премій «Оскар» Ентоні Хопкніс. Свій твір «І вальс триває» він написав 60 років тому. А вперше він прозвучав у Відні 2011 року. Як зізнався композитор, тоді він не міг повірити, що виконують саме його твір.

І зову звернення до творчості Євгена Доги. Вальс до фільму «Мій лагідний і ніжний звір» той написав всього за одну ніч. Цей вальс увійшов до списку кращих вальсів світу. Для багатьох він став улюбленим. А на сцені під цю чарівну музику у танці закружляли Наталія Ясницька та заслужений артист України Максим Булгаков.

ХХ століття — надзвичайно цікаво епоха. У мистецтві, культурі, музиці виникало багато різних стилів і жанрів. Інколи вони швидко зникали і змінювалися іншими. Але найкраще залишалося. А цього вечора глядачі мали змоги насолодитися ще одним вальсом — арією Анни-Елізи «Любіть рай на землі з оперети Ференца Легара «Паганіні» (виконавиця заслужена артистка України Валерія Туліс).

А завершальним акордом концерту став вальс Шарля Гуно з опери «Фауст».

Наближається перший зимовий місяць. Національна оперета України знову готує цілу низку сюрпризів. Серед них — драматична опера «Амадеус» на музику В. А. Моцарта, прем’єра якої має відбутися 9 та 10 грудня.

Фото з соціальних мереж,