Мистецтво не терпить фальші
У творчості мені не цікаво обмежуватися чимось одним. Я завжди шукаю нові сюжети і прагну до розширення своїх технічних можливостей. Дуже люблю працювати з фактурним мазком. Фарба, густо лягаючи на полотно, створює дуже цікаві конфігурації. Залежно від світла картина завжди виглядає по-іншому. Використовуючи фактуру, можна досягти об’ємного зображення лише незначними нюансами одного кольору.
У Музеї Гетьманства відкрили виставку текстильної композиції та гобелену «Від неба до землі» майстра образотворчого та декоративно-прикладного мистецтва Євгенії Липовецької .
Євгенія народилася у місті Ніжині, що на Чернігівщині. Закінчила Ніжинське училище культури і мистецтв, Полтавський національний педагогічний університет ім. В. Короленка та Київський державний інститут дизайну та декоративно-прикладного мистецтва ім. М. Бойчука. Нині працює викладачем Ніжинського училища культура і мистецтва ім. Марії Заньковецької за спеціалізацією «Декоративно-прикладне мистецтво». Молода мисткиня — переможець Першого міжнародного українсько-канадського конкурсу дослідницьких робіт студентів. Учасниця всеукраїнських групових та персональних виставок.
Її творчість — не примха і навіть не химера часу, а духовна настанова, яка освячує поступ творчої людини прокидатися кожного ранку в посмішці, щоб встигнути у нелогічній метушні часу творити…
«Саме слово «мистецтво» говорить про щось особливе, витончене, не звичайне… щось таке, що доступне не кожному. «Блудний син» Рембрандта, портрети й пейзажі Клімта, «Оголені» Модільяні, величезні скарби мистецької спадщини різних часів і народів досконалі. Їхні автори знали, чого хотіли, й майстерно домагалися того, до чого прагнули. Таким чином технічна досконалість й чітке розуміння ідеї — це дві обов’язкові складові для художника, без який твору не буде…
У творчості мені не цікаво обмежуватися чимось одним. Я завжди шукаю нові сюжети і прагну до розширення своїх технічних можливостей. Дуже люблю працювати з фактурним мазком. Фарба, густо лягаючи на полотно, створює дуже цікаві конфігурації. Залежно від світла картина завжди виглядає по-іншому. Використовуючи фактуру, можна досягти об’ємного зображення лише незначними нюансами одного кольору.
У мене ніколи не буває тривалих перерв у роботі. Кілька днів без творчої праці — і душа відчуває дискомфорт, невдоволення. Я щаслива, що кожен прожитий день залишається у моїх творах. Створюючи їх, я думаю насамперед про те, щоб вдало передати кольорами задум.
Звичайно, як у кожного митця, у моїй творчості з’являються вдаліші речі, проте бувають і прорахунки, але у ставленні до мистецтва я ніколи не фальшивлю і завжди прагну до чогось нового, неповторного", — розповіла Євгенія.
З відкриттям персональної виставки мисткиню привітали директор Музею гетьманства Галина Ярова, заслужені художники України Анатолій Марчук і Анатолій Бортовий, члени НСХУ Володимир Щур і Пилип Чорнобров, театрознавець Валентина Грицук, громадський діяч Микола Чорноус.
Виступаючі зазначали, що роботи Є. Липовецької створені на класичній академічній основі, але мають свій авторський стиль. Мисткиня зуміла передати в них любов до своєї рідної землі і мистецтва. В усіх її творіннях відчувається особлива енергетика.
Євгенія Липовецька представила свої роботи «Дерево життя», «Єднання», «Дорога додому», «Барвисте місто», «Закохані в зиму», «Різдвяний сон», «Сонячна квітка». На виставці можна побачити як традиційне ткацтво (гобелен) так і текстильні композиції (авторська техніка).
А в творчих планах майстрині — проведення виставки живопису.