Українські мурали стають символами різних континентів і навіть іконами

Події останніх двох місяців, без сумніву, не лише до непізнаваності змінили нашу країну, але й вплинули на світосприйняття мешканців донедавна спокійних і ситих країн.

Українські мурали стають символами різних континентів і навіть іконами

І мова не лише про велелюдні концерти та мітинги на підтримку України, змінилася сама сутність мистецтва. Особливо швидко зреагував стріт-арт, тобто міська культура, і вже легше перелічити у яких країнах чи столицях, Польщі, Латвії, Чехії, Швейцарії, немає муралу створеного під впливом подій у нашій країні.

Причому, навіть не на європейському континенті — в США, Великій Британії, Австралії, Індонезії та інших країнах світу, а стимулюють митців, подвиги воїнів та щоденне життя, мужність та біль, українських мирних людей, дітей. Це справжні маленькі шедеври, які усупереч російській пропаганді, показують героїчний спротив усього нашого народу.

Створюють мурали не лише місцеві художники, а й наші співвітчизники. Ось і в Парижі, біля музею Помпіду, з’явився мурал, автором якого став художник Микита Кравцов. На муралі зазначено «Vive la résistance ukrainienne!», що в перекладі означає — «Хай живе український спротив!».

У Києві, ще в мирний час, з’явилися екскурсії, присвячені муралам, а їх небагато не мало, до війни налічувалося більше 160-ти! І, ось уже в воєнний час до них додався ще один на столичній Оболоні. На своєму арт-об'єкті автор Саша Корбан ніби зшиває Україну, адже зовсім поряд в Ірпені та Бучі велися жорстокі бої.
Та найбільш неймовірна історія сталася з реальною героїнею, киянкою Тетяною Близняк. Її образ з тримісячною дитиною у київській підземці перетворився на справжню ікону Мадонни з немовлям, яку вже освятили й проводять службу в італійському Неаполі.

Все почалося з фото угорського фотожурналіста Андраша Фьольдеша. Представник угорського видання Teleks, звернув увагу на цю маленьку сім'ю, (окрім Тетяни, її чоловіка та тримісячної доньки Марічки, з ними ще був песик), що сидить на ковдрі біля однієї зі стін. Побачене дуже вразило Андраша, оскільки раніше він ніколи не мав подібного досвіду та не працював в умовах війни. Згодом фото київської Мадонни з немовлям з'явилися на сторінці пастора Павла Левушкана і за лічені години облетіло весь світ.

Сама ж Тетяна героїнею себе не вважає, оскільки така доля випала багатьом молодим матерям, які повинні ховатися від російської зброї в бомбосховищах. Її сім'я хотіла евакуюватися одразу ж, як у Києві та навколо нього прогриміли вибухи. Але квитків на потяги вже не було, тож першу ніч вони провели в коридорі, а на другу спустилися в метро. Там було холодно, галасливо та багатолюдно, але не так страшно.

Пізніше це фото побачила художниця з Дніпра Марина Соломеннікова, і його символізм так вразив, що вона зобразила матір із дитиною у вигляді ікони, трохи змінивши ракурс. Образ жінки на фотографії був настільки невинний, що, світився навіть без ілюстрації і став символом усіх українських матерів. Незабаром мисткині вдалося познайомитися і з фотографом, і з героїнею знімка.

Робота Соломеннікової також швидко розлетілася світом, і її навіть опублікував консультант Ватиканського секретаріату в справах з комунікацій Джеймс Мартін. Тепер «Київська мадонна в метро» стала іконою в католицькому храмі в Неаполі, і поряд із нею вже стоять квіти й горять свічки та відбуваються богослужіння. Тетяна ж з дівчинкою, чоловіком та песиком зараз всі в безпеці на Заході України.