Головне книжкове свято столиці

У 2-му Мистецькому арсеналі" відбувся VІІ Міжнародний фестиваль 2-ий Книжковий арсенал". На книжковому форумі свої новинки представили понад 150 видавництв, працювала секція ілюстраторів, чимало було авторських і тематичних програм, спецпроектів, сформованих кураторською командою спеціально запрошених незалежних молодих критиків, культурних менеджерів і відомих письменників.

У «Мистецькому арсеналі» відбувся VІІ Міжнародний фестиваль «Книжковий арсенал». На книжковому форумі свої новинки представили понад 150 видавництв, працювала секція ілюстраторів, чимало було авторських і тематичних програм, спецпроектів, сформованих кураторською командою спеціально запрошених незалежних молодих критиків, культурних менеджерів і відомих письменників.

На мистецькому форумі представили виставку, що є ілюстрованою історією популярного журналу «Перець». Карикатури цього часопису входили в життя кожної радянської людини як невичерпне джерело сміху й водночас замаскованої пропаганди. Чому сміялися українці? Поки що малюнки з «Перцю» — одна з найменш зрозумілих частин сміхової культури нашого народу у ХХ столітті. Ідеологізований часопис, який з регулярністю раз на два тижні задавав стандарти параметри норми через показ спотвореного — у святах і буднях, в інтимному і публічному, сільському і міжнародному, був улюбленим, і водночас заангажованим.

На виставці представлена еволюція видань «Перцю» впродовж радянського періоду: від 1950-х років до 1991 року, а також коротко досліджується історія журналу. До речі, якщо у 70—80-х роках наклад часопису складав 2,5 млн. примірників, то у часи незалежності він став втрачати популярність, а в грудні 2013-го припинив своє існування. Однак з січня 2017-го журнал знов виходить з оновленою назвою «Перець. Весела республіка». Виставка також пропонує короткі нариси про творчість його художників Ігоря Александровича, Олександра Козюренка, Анатолія Василенка та Радну Сахалатуєва.

Наступна виставка «Книжкового арсеналу» розповідає про історію створення ілюстрацій і макету книжки до поеми Івана Котляревського «Енеїда» Анатолія Базилевича, який своїми ілюстраціями надав твору нового звучання, використавши «козацький міф», як один з основних для осмислення історії українського народу. У своїх малюнках до поеми він порушив значно глибші, архаїчні, а також сучасні пласти. Його образи — це суміш античності, сарматського міфу, етнографізму ХІХ століття та тогочасного бурлеску у вигляді різноманітних стилізацій. Спеціально для «Книжкового арсеналу» видано книжку «Енеїда Базилевича», що висвітлює історію створення художником ілюстрацій, а також досліджує візуальні образи першого українського «графічного роману».

Як козаки отримали античні бюсти, чому богині класичних міфів вільно дефілювали оголеними, але в очіпках і намистах, скільки макетів і шрифтових композицій створив художник і, врешті, чи залишився в ілюстраціях сміх — усе це етапи візуальної «енеїдіади», які можна побачити на виставці. Це перв’ю до масштабного проекту «Енеїда. Героїка та еротика», який відбудеться у серпні-вересні 2017 року в Національному художньому музеї України і є дослідженням візуальної інтерпретації поеми Котляревського.

На книжковому форумі представили багато новинок сучасної української літератури. Серед них книжка Оксани Забужко «І знов я влізаю в танк», в якій зібрані статті, есе, інтерв’ю, спогади письменниці 2012—2016 років. Нове публіцистичне видання — це книжка для тих, хто не уникає чесних відповідей на нагальні питання і переймається викликами, які ставить перед українцями сьогодення. Тут ідеться про химери «поневоленого розуму», про нові маски і форми, яких набуває в епоху мас-медіа давня війна, про пошук героїв, про знакові постаті, а зрештою про те, як гідність і спротив нав’язаним правилам гри дають нову надію європейській цивілізації.

Сучасний поет Микола Джміль (Сергієнко) презентував на «Книжковому форумі» свої поетичні збірки «Джерело істини» і «Коло». Усі його твори об’єднує тема духовності. Безмірна, всеосяжна Любов, пронизує всі поезії митця. Це Любов до Батьківщини, Любов до Матінки-природи, Любов до всіх людей на землі.

А Євгенія Чуприна представляла свою поетичну збірку «У шубі». Мисткиня вокалістка панк-гурту «Вапно», членкиня українського відділення Міжнародного пен-клубу, член НСЖУ та НСПУ, голова оргкомітету премії Олеся Улянченка.

Грузинський письменник Гіоргі Кекелідзе запросив на автограф-сесію з нагоди виходу в перекладі українською його книжки «Гурійський щоденник».

Г. Кекелідзе — молодий грузинський поет, прозаїк, публіцист, науковець. Вже кілька років він очолює найбільшу книгозбірню країни — є генеральним директором Парламентської бібліотеки. Народився і виріс у колоритному куточку Грузії — Гурії. Звідти й назва книжки — «Гурійський щоденник». Ця книжка — зразок популярного нині жанру нон-фікшн, документальної прози, побудованої на спогадах із чіткою авторською позицією і з елементами художності. Тут не лише приватні історії, а правдиві притчі, сповнені глибокого змісту. Це автобіографічний есей, в якому особиста історія переплітається з історією всього народу.

Чимало гостей відвідало стенд видавництва «А-ба-ба-га-ла-ма-га». Одне з провідних дитячих видавництв країни запропонувало щойно видані книжки «Велика ілюстрована книга казок», в якій вміщені твори українських та іноземних авторів, «Джем Пірі» Сейри Макінтрай та «Куди відлітають риби» Ростислава Попського. Також видавництво презентувало книжку вибраних віршів Дмитра Павличка «Два кольори» та найповнішу версію «Української поезії ХХ століття», обсяг якої більше двох тисяч сторінок.

Видавництво «Старого Лева» пропонувало видані у перекладі українською твори Ернеста Хемінгуея, цикл книг Люсі Гокінґ та Стівена Гокінґа, а також «Щастя у моїх руках» Аньєс Мартен-Люган, «Це мій дім» Кетрін Інгрем, «Пригоди всіх речей» Елізабет Гімберт.

Харківське видавництво «Клуб сімейного дозвілля» ознайомило з літературою із історії України «Війна з державою чи за державу. Український повстанський рух 1917—1921 рр.», «Світанок української держави», «Від Рейхстагу до Іводзіми. Україна та українці у другій світовій війні», ««країна радянська. Ілюзії та катастрофи «комуністичного раю», «За лаштунками «Волині-43». Невідома українсько-польська війна». Львівське видавництво «Апріорі» привезло до столиці книжки Романа Горака «Бажав я для скованих волі. Біографія Івана Франка» та «Втеча у прірву. Есе про Леся Курбаса», Галини Хоткевич «Там, де не колеться трава. Гнат Хоткевич та його родина».

А видавництво Вадима Карпенка разом із директором Івано-Франківської обласної філармонії підготувало «Словник музичних термінів», що містить близько 3000 тисяч основних термінів музикознавства та музичної грамоти, назв музичних інструментів та їхніх основних частин. У словнику також можна знайти і графічні зображення диригентських схем та основних рухів українського народного танцю.