Таємниці Гетьмана

Мистецько-концертний центр імені Івана Козловського Національної оперети України запросив на літературно-мистецький вечір «Легенди про Мазепу», присвячений 330-річчю обрання Івана Мазепи гетьманом України.

Мистецько-концертний центр імені Івана Козловського Національної оперети України запросив на літературно-мистецький вечір «Легенди про Мазепу», присвячений 330-річчю обрання Івана Мазепи гетьманом України.

«Гетьман Іван Мазепа — найвідоміший в Європі та Америці представник України. Немає в Україні жодної історичної постаті — окрім Мазепи, про яку написано більше художніх творів, ніж історичних… Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичних твори, також драми, трагедії, пантоміми, гіподрами, а ще шість скульптур, художні фільми. І ці дані можуть бути неповними», — зазначила режисер Центру Козловського Тетяна Зозуля.

Таємниці Гетьмана

Ще на початку ХVІІІ століття європейська та американська преса часто писала про гетьмана. Зокрема, англійська щотижнева газета «The Daily Courant» в номері від 29 грудня 1708 року майже всю першу сторінку присвятила розкриттю змісту підписаної угоди між шведським королем Карлом ХІІ Густавом та гетьманом Іваном Мазепою. А вже 16 серпня наступного року кореспонденти тижневика повідомляють про те, що Мазепі вдалося уникнути московського полону. Урядова газета «The London Gazzete» 3 січня 1709 року вміщує таку інформацію: «…Мазепа, генерал козаків, перейшов на бік шведів». У серпневому номері змальовуються фрагменти битви під Полтавою й говориться про перемогу царя Петра І та втечу козаків на чолі з гетьманом Мазепою.

А в одній із німецьких газет, що виходила у містечку Галле і мала назву «Wochentliche Relation», у номері за 14 вересня 1709 року читаємо такі рядки:

«Мазепа — вождь козаків, планував звільнити Україну з-під московського ярма, щоб володіти як суверенний володар під шведською короною».

Таємниці Гетьмана

1818 року знаменитий англійський поет Джордж Байрон напише одну з найвідоміших своїх поем «Мазепа». Ця поема неодноразово перевидавалася різними європейськими мовами, й стала поштовхом до написання поетичних творів іншими авторами ХІХ століття. Серед них поема «Мазепа» Віктора Гюго.

Таємниці Гетьмана

Поему з такою ж назвою написав і відомий російський поет Кіндрат Рилєєв. Збереглися уривки цієї поеми, що перейняті пафосом боротьби проти російського поневолення України. Погляди Рилєєва шанував Тарас Шевченко. 1923 року написав «Баладу про Мазепу» Бертольд Брехт. З 1929 по 1960 роки працював над поемою «Мазепа» Володимир Сосюра.

Таємниці Гетьмана

Іван Мазепа дбав про розвиток освіти та культури в Україні. Саме за його правління Київський колегіум одержав високий статус академії (1701), чимало молодих людей вирушало за кордон здобувати знання в західноєвропейських університетах. Добре відоме покровительство гетьмана православній церкві. На її потреби він жертвував великі матеріальні цінності. Коштом І. Мазепи були збудовані, відреставровані та оздоблені велика кількість церковних споруд. Крім будівництва нових або перебудови старих храмів княжої доби, гетьман робив церквам коштовні подарунки — ікони, хрести, чаші, митри, ризи, дзвони, срібні домовини для святих мощів, богослужбові книги, виготовлені з коштовних матеріалів, оправлені та оздоблені золотом, сріблом, коштовним камінням, парчею, оксамитом та шовком. У цілому, за підрахунками козацької старшини, зробленими одразу після смерті І. Мазепи, за 20 років свого гетьманування на меценатські цілі він витратив щонайменше 1 110 900 дукатів, 9 243 000 злотих та 186 000 імперіалів.

Таємниці Гетьмана

Доповнили розповідь музичні твори, присвячені великому гетьману та українські пісні. Серед номерів концерту були архівні записи — фрагмент трансцендентного етюду № 4 «Мазепа» (муз. Ф. Ліста) у виконанні 12-річної лауреатки міжнародних конкурсів Мей Рюй (1995 р.); арія Мазепи з однойменної опери П. Чайковського, яку виконував народний артист України і Молдови Віктор Курін (1973 р.) і фрагмент фіналу симфонічної поеми «Мазепа» (муз. Ф. Ліста) — Веймарський симфонічний оркестр, диригент Кирило Карабиць (2015 р.).

Таємниці Гетьмана

Суголосними тематиці вечора стали виступи заслуженого артиста України Сергія Авдєєва («Мені однаково», муз. М. Лисенка, сл. Т. Шевченка), лауреата міжнародних конкурсів Ганни Коваль («Журавка», муз. О. Білаша, сл. В. Юхимовича і «Тополя», муз. Б. Лятошинського, сл. Т. Шевченка), а також Дарії Новицької («Пливе моя душа» муз. М. Жербіна, сл. К. Шеллі), Катерини Полової (пісня Наталки з опери М. Лисенка «Наталка Полтавка» і «Вечірня пісня», муз. К. Стеценка, сл. В. Самійленка), Юлії Зуєвої («Нічого, нічого» муз. М. Лисенка, сл. М. Вороного), Володимира Збаразського («Повій, вітре, на Вкраїну» (муз. Л. Александрової, сл. С. Руданського).

Фото Милани Шидловської

Таємниці Гетьмана