Юрій КАРНАУХ: «Представляємо українське мистецтво на сценах заходу і сходу»

— Якими для Вашого колективу були перші місяці війни?

— Думаю, що вони були такими самими як і для всього українського народу. Про творчу роботу не могло бути ніякої мови. Частина нашого колективу залишалася в Києві. А дехто виїхав не лише за межі столиці, але й України.

Відновлення нашої роботи почалося після прийняття розпорядження Міністерства культури та інформаційної політики України від 28 квітня «Про відновлення роботи культурних закладів». 3 травня ми були на роботі, ті хто перебував за кордоном повернулися в Україну. А вже з 10 травня почалися повноцінні репетиції і підготовка до концертів. Серед концертів хотілося б відзначити ті, з якими ми виступили перед ЗСУ. Зокрема у Навчальному центрі територіальної оборони та Центральному військовому шпиталі. Хочу висловити окрему подяку організатору та учаснику цих двох концертів, народному артисту України Ігорю Борку.

— Розкажіть будь-ласка про концерт «Музика епох».

— У нашому репертуарі багато музики різних жанрів, стилів, епох. А цього разу ми вирішили зробити історичний екскурс від минулого до сьогодення. Підібрали твори, які б підійшли до цієї тематики.

Режисером концерту був художній керівник Національної філармонії України, народний артист Володимир Лукашов.

У концерті брали участь відомі українські співаки народні артисти України Ольга Чубарева (сопрано) та вже згаданий Ігор Борко (тенор). Піаністка Марія Клименко — студентка Національної музичної академії України, лавреатка багатьох міжнародних конкурсів. Тетяна Жук-Сєдова — наша органістка, яка працює в Національній філармонії. Володимир Шпудейко — відомий актор, танцюрист у жанрі степ, досить відомий по всій Україні. В’ячеслав Полянський — заслужений діяч мистецтв України, знаний джазовий піаніст.

— Що можете розповісти про ваш колектив?

— Свою творчу біографію наш ансамбль почав ще в роки навчання його учасників у Київській державній консерваторії на кафедрі народних інструментів. Велика заслуга у формуванні творчого обличчя ансамблю належала викладачеві консерваторії Юрію Юрійовичу Алексику — нині професору Національної музичної академії України, заслуженому артисту України. Саме під його керуванням студентський колектив здобув свої перші визначні перемоги, зокрема у 1978 році — на II Українському конкурсі артистів естради у Запоріжжі. Ці досягнення надихнули нас на професійну концертну діяльність і стали основою майбутнього виконавського стилю колективу. Вже в лютому 1980 року ансамбль увійшов до творчого складу Київської державної філармонії.

Відтоді мистецька доля «Рідних наспівів» розкрилилася сотнями нових програм, понад п’ятьма тисячами концертних виступів. Гастрольні шляхи ансамблю оперезали усі 15 республік колишнього Радянського Союзу, багато країн Західної Європи та США.

Від витоків діяльності ансамблю в самому його імені — «Рідні наспіви» — закладено творче кредо: пропаганда і поширення насамперед української музики: народної, класичної, сучасної. У музичному інструментарії поєднуємо академічні (удосконалені) та автентичні (традиційні) народні інструменти. Це дає можливість виконувати концертні програми не лише на основі народнопісенного фольклору, але й класичні, сучасні академічні і джазово-естрадні твори українських композиторів. На сьогодні у набутку колективу поруч українських — численні програми зарубіжної музики. До речі, аранжування у переважній більшості створюємо самі.

У багатьох інструментальних творах нашого колективу є своєрідні «темброві родзинки», які підкреслюють стиль, епоху, образний зміст або ж національні риси. Кожен із десяти учасників колективу володіє грою на декількох інструментах і це дає можливість універсально використовувати виразні можливості народних інструментів.

Намагаємося ніколи не зупиняються на досягнутому, а йдемо вперед шляхом пошуків. У 2001 році колектив виступив на Міжнародному фестивалі «Світ музики» в італійському місті Фівіззано. Тоді вимогливе журі присудило нам Гран-Прі.

Творчість колективу розгалужується на різні види діяльності: інструментальні програми, участь у святкових ювілейних заходах, презентації знакових культурних подій, благодійні концерти, просвітницькі виступи перед дитячо-юнацькими аудиторіями. Із насиченої різножанрової концертної діяльності виділяються два великих напрямки: суто інструментальна музика і супровід — переважно солістів-вокалістів.

Так склалося, що свій перший концерт у Колонному залі імені Миколи Лисенка ансамбль виконав із народним артистом України Володимиром Тимохіним і тоді молодою співачкою Марією Стеф’юк. Цей виступ став своєрідним благословенням ансамблю на співпрацю із видатними оперними співаками.

За понад 40 сезонів створено багато концертних програм спільно з корифеями академічного співу. Серед них — Дмитро Гнатюк, Анатолій Солов’яненко, Микола Кондратюк, Юрій Гуляєв, Євгенія Мірошниченко, Діана Петриненко, Анатолій Мокренко, Анатолій Кочерга, Світлана Добронравова… Вітчизняний золотий фонд академічної музики збагачує сучасне покоління видатних оперних співаків: з ансамблем виступають Тарас Штонда, Вікторія Лук’янець, Сусанна Чахоян, Людмила Монастирська, Ігор Борко, Анжеліна Швачка, Ірина Семененко, Фемій Мустафаєв. А також молода генерація активно долучається до співпраці — у супроводі ансамблю сольні програми виконують Андрій Бондаренко, Андрій Маслаков, Зоя Рожок, Валентин Дитюк. На перший погляд камерно-вокальна музика порівняно з оперно-симфонічною має не такий потужний вплив на слухача. Але насправді так звані «малі» — тобто камерно-вокальні жанри — вимагають дуже великої, філігранної майстерності і від соліста, і від ансамблю. Без декорацій і театральних костюмів, без симфонічних і хорових масштабів звучання камерно-вокальна музика втілює вміння передавати найтонші нюанси образів, захованих в акварельних барвах ансамблевого супроводу…

—А як щодо творчих планів?

— У нашому графіку є концерти, які збираємося виконати до кінця сезону. Зокрема, концерт за участю Ігоря Борка, який відбудеться 13 листопада у Національній філармонії України. Одну з програм повністю присвятимо творчості Астора П’яцолли. Також відбудеться концерт з Тетяною Піменовою, який планувався у другій половині минулого сезону та інші концерти, які ми не змогли провести через війну.

— Щоб Ви хотіли сказати на завершення нашої розмови?

— Велика подяка Збройним силам України, всім, хто віддав життя за нашу свободу і незалежність. Хочу побажати, аби якомога швидше закінчилася війна. Здоров’я всім, хто сьогодні живе й працює в Україні і робить все для нашої Перемоги. А ми, митці, на культурному фронті також будемо намагатися робити максимум для того, аби ця Перемога настала якомога швидше.

Фото Едуарда МЕЖУЛА

Друковану версію читайте в газеті «Слово Просвіти».