Світова прем’єра у Києві

Міністерство оборони України, Національний університет «Києво-Могилянська академія» та Інститут мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені Максима Рильського презентували світову прем’єру — ораторію «Скорбна мати» (1926 рік), музика Якова Яциневича, слова Павла Тичини.

Світова прем’єра у Києві

Прем’єра відбулася у рамках культурологічного проєкту, присвяченого борцям за Україну у День 90-річчя пам’яті жертв голодоморів. Ораторію виконали Народна академічна хорова капела «Почайна» Національного університету Києво-Могилянська академія (художній керівник та диригент Олександр Жигун) та Заслужений академічний ансамбль пісні і танцю Збройних сил України (художній керівник та головний диригент Дмитро Антонюк).

Ораторія «Скорбна мати», у 4-х частинах для хору, оркестру та соло, багато років вважалася втраченою, а ім’я українського композитора Якова Яциневича, було свідомо вилучено тоталітарною більшовицькою системою з історії культури України з тавром «буржуазний націоналіст», більшість його творів було навмисно знищено. Однак, 2018 року твір було віднайдено в архівах ІМФЕ імені М. Т. Рильського НАН України і 2019 року опубліковано клавір.

«Скорбна мати» Якова Яциневича — перший зразок монументального жанру ораторії в українській музиці (написаний з оркестровою партитурою), суголосний таким визнаним шедеврам як «Passion» Й. С. Баха та «Stabat Mater» Д. Перголези. Цей твір з серії так званих «Passion» / «Страстей Господніх» з апокрифічним змістом. А вірші молодого Павла Тичини, присвячені пам’яті матері, мають приховану, утаємничену присвяту героям українцям — січовим стрільцям, юним «фермопільцям», які загинули під Крутами, козачим загонам — всім оборонцям Першої Української Республіки.

Близько 100 років цей видатний твір чекав на прем’єру, і дуже символічно, що ця довгоочікувана прем’єра відбулася в часи, коли Україна знову протистоїть російській агресії та у запеклій боротьбі відстоює своє цивілізаційне право на державну незалежність, свободу та ідентичність.

— Цієї прем’єри наша країна чекала майже століття, — наголосив Олександр Жигун. — Ораторія «Скорбна мати» для нас також вистраждана. Ми почали над неї працювати ще у 2018 році. Роботу кілька разів переривали карантини, а цього року — війна. І врешті можемо її представити.

Те, що почує український слухач, це не тільки страждання нашого народу, це ще й наша ідеологічна перемога. Містична сила цього твору обирала не тільки тих, хто його віднайшов, не тільки тих, хто його виконує, а й тих, хто прийшов послухати.

Знаково, що прем’єра відбувається саме у стінах Києво-Могилянської академії. Це ті стіни, які породили більше двохсот святих для нас людей, таких як Березовський, Ведель, Бортнянський, Кошиць. А сьогодні наша капела представляє тут свою 21-у світову прем’єру, також ми записуємо 60-й компакт диск і альбом.

Уважно прислухайтеся яка музика, яке духовне багатство нашої нації. Вона засвідчує, що ми не покірні і нездоланні. Це не просто якийсь реквієм, це наша віра в Перемогу і обраний нами шлях. Низько вклоняюся всім, хто долучився до організації цього проєкту та хто розуміє значення цього твору для нашої нації.

А про історію створення ораторії «Скорбна мати» розповіла доктор філософії мистецтва Валентина Кузик:

«Кінець 1917 року. У театрі Садовського зустрічаються зовсім молодий хормейстер Павло Тичина та маститий і вже відомий композитор, який до цього вже створив прекрасні твори Яків Яциневич. Я переконана, що саме тоді народилася ідея написати ораторію на зразок світових зразків про Діву Марію.

Павло Тичина видає свої вірші у чотирьох частинах пам’яті матері. Кожну частину він позначає римськими цифрами. Саме так позначаються частини музичних творів. Тобто, вже обговорювалася ідея створення ораторії.

Звісно, цей твір не міг бути виконаний ні у 20-ті, ні в 30-ті роки. А сам композитор зазнав багатьох переслідувань.

Вже у 1950-ті роки автентичний рукопис партитури ораторії принесли до Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології (сучасна назва). Максим Рильський тоді поклав його в архів і сказав: «До часу». Під час численних ревізій його на щастя не знайшли.

Лише зараз ми змогли повернути цей твір Україні. Не випадково вперше він виконується у День пам’яті жертв голодоморів і присвячуємо його нашим захисникам. Твір насичений езопівськими виразами і розповідає про те, яку Діва Марія прийшла на землю України, шукаючи свого сина".

Напевне кияни та гості столиці, які цього дня завітали до актової зали Національного університету «Києва-Могилянська академія», надовго запам’ятають урочисті миті виконання ораторії «Скорбна мати». А талановитому колективу Народної академічної хорової капели «Почайна» хочеться побажати, щоб у них попереду було ще багато світових прем’єр, про які почули б не лише в Україні, а й далеко за межами нашої держави.