До ювілею славетної опери

16 лютого цього року виповнилося 210 років від дня народження українського композитора, співака, драматурга Семена Гулака-Артемовського. А 14 квітня в календарі вітчизняної історії ще одна дата — 160 років від дня найпершої прем’єри «Запорожця за Дунаєм», першої опери українською мовою на українське лібрето.

У період написання цього твору композитор був у розквіті творчих сил, збагачений мистецьким досвідом виступів на найбільших оперних сценах Західної Європи, де виконував головні оперні партії.

Є свідчення, що задум опери «Запорожець за Дунаєм» виник у Гулака-Артемовського в роки його спілкування зі щирим другом, побратимом, земляком — Тарасом Григоровичем Шевченком. А ідею лібрето опери композитору підказав поет, мислитель, філософ та історик Микола Костомаров.

Ідея про палке прагнення задунайських запорожців повернутися в Україну, була певною мірою близькою і самому композиторові. Адже з самого молоду Гулак-Артемовський прагнучі реалізувати свій хист до академічного співу, змушений був жити на чужині, в імперському московитському краї.

Українці по праву можуть пишатися тим, що у світовій мистецькій практиці саме наш земляк Семен Гулак-Артемовський, став чи не єдиним композитором, який сам написав лібрето, музику і сам виступив у головній ролі (Івана Карася).

Прем’єра відбулася на сцені імператорського Маріїнського театру. Постановники прагнули виокремити з опери побутовий, розважальний характер, намагалися применшити велич українського народу. Але патріотичне спрямування опери не сховати. І після чотирнадцятого показу вистави, кожен з яких проходив з величезним успіхом, оперу було заборонено.

Мудрі люди кажуть, що вічне завжди буде сучасним. Події далекої козачої минувшини зазвучали в унісон з драматичними подіями сьогодення України. Рятуючись від ворога-нелюда, покидаючи рідну землю, українці мріють про щасливе майбуття, про вільну, незалежну країну, омріяну пращурами.

Сучасна інтерпретація «Запорожця за Дунаєм» стала найголовнішим завданням для команди постановників. Тож, автор проєкту і художній керівник постановки Володимир Лукашев, режисерка-постановниця Ганна Новіченко, музичні керівники Юрій Карнаух та Іван Гамкало, художник-постановник Сергій Лукашев, постановник хореографічних номерів Євген Дралов, концертмейстерки Марія Віхляєва та Неліда Афанасьєва, асистентка режисера Ірина Євченко — подають філармонічного «Запорожця» під певним історико-політичним кутом, де зчитується сьогодення. Адже під час війни Росії проти України динамічний сюжет опери, колоритні образи, життєствердний гумор та яскраві історичні паралелі дають можливість розставити акценти, суголосні часові.

До музично-літературної вистави на одну дію, яка тривала майже півтори години, увійшли головні сцени легендарної української опери. А доповненням до побаченого стали слова Героя України, лавреата Шевченківської премії Анатолія Паламаренка, який виконував роль ветерана-літописця:

«Ми прийняли бій, бо сам Бог і правда на нашому боці. Про кого я думаю у цю прокляту і жорстоку війну? Я думаю про полеглих моїх побратимів і посестер, про їхні сім’ї. Серце крає мене як батька, як чоловіка, як брата, як сина.

Кожного дня ми усвідомлюємо, яку ціну віддаємо за нашу свободу. І все це укріпляє нашу силу, нашу свідомість, що ми мусимо дати відсіч нашим ворогам, аби вони назавжди запам’ятали, що наша Україна непереможна. Наші серця, серця українського народу, серця наших воїнів б’ються в унісон з усім волелюбним людом світу. Ми виборюємо нашу незалежність. І нехай наша Перемога буде початком могутнього розквіту нашої матінки України.

Автор «Запорожця за Дунаєм» Семен Гулак-Артемовський був великим приятелем Тараса Шевченка, який заповідав: «Борітеся — поборете! Вам Бог помагає! За вас правда, за вас слава. І воля святая».

Вдячна публіка довго не хотіла відпускати зі сцени талановитих виконавців Романа Смоляра (Іван Карась), Аллу Пригару (Одарка), Каріну Кондрашевську (Оксана), Олександра Чувпила (Андрій), Анатолія Юрченка (Султан), Дмитра Бєлозора (Селіх-Ага), Олександра Рудька (Ібрагім-Алі), Івана Тюпу (Гасан), Володимира Шпудейка (начальник охорони Султана) та інших.

Всі, хто не зміг побачити нову постановку, зможуть це зробити 18 квітня, коли у Національній філармонії України знову покажуть літературно-музичну виставу «Запорожець за Дунаєм».