Пам’яті митця

Як оперно-симфонічний диригент Костянтин здобув освіту у стінах Національної музичної академії України (магістратура у 2011/2015 рр., згодом асистентура-стажування з 2015 по 2018 рр.).

У 2008/2013 рр. був фаготистом у Київській опері, у 2014/2019 рр. — у Національному президентському оркестрі.

В Оперній студії Національної музичної академії України диригував операми Дж. Верді «Травіата», С. Рахманінова «Алеко», С. Гулак-Артемовський «Запорожець за Дунаєм» (з оркестром Оперної студії) та ін.

Як диригент-постановник втілив такі опери на різних сценах Києва: Г. Доніцетті «Ріта» (Київська опера, 2016, режисерка Лада Шиленко), Дж. К. Менотті «Медіум» (Мала опера, 2018, режисер Олександр Співаковський), В. А. Моцарт «Бастьєн і Бастьєнна», (Мала опера, 2018, режисер Дмитро Тодорюк), Г. Доніцетті «Ріта» (Мала опера, 2018, режисерка Лада Шиленко), Дж. Пуччіні «Джанні Скіккі» (Оперна студія НМАУ, 2019, режисерка Олександра Зіберт), Г. Доніцетті «Дон Паскуале» (Оперна студія НМАУ, 2019, режисерка Олександра Шевельова), та ін.

Професійно володіючи оркестровкою, Старовицький мав талант перекладу повноцінних оперних партитур на менший склад оркестру. Так, дві італійські опери у його музичній редакції на квінтет дерев’яно-духових інструментів були втілені на сцені Київської опери (Г. Доніцетті «Ріта», 2015, Дж. Россіні «Шлюбний вексель», 2021). Окрім музичного, Костянтин володів літературним талантом — перекладав лібрето українською мовою.

У 2011/2015 роках здобув диригентську практику з симфонічним оркестром кафедри диригування НМАУ при роботі над випускними концертами та іспитами.

З 2015 року був запрошеним диригентом Київської опери.

З 2018 року — запрошений диригент у Державному академічному естрадно-симфонічному оркестрі України.

У 2021 р. Старовицький отримав запрошення до Берлінської оперної академії як асистент диригента.

Брав участь у фестивалях та конкурсах:

2020 р. ІІІ Міжнародний конкурс-лабораторія постановок молодих режисерів «Musical Art Project» («Шлюбний вексель» Дж. Россіні, диригент-постановник).

2018 р. Фестиваль української музики Смальта (Київська фортеця, опера В. Кирейка «У неділю рано…» за однойменною повістю О. Кобилянської, диригент-постановник).

У 2018 р. — головний диригент першого українського фестивалю камерних одноактних опер «Оперний вікенд».

2016 р. «Joyfest», м. Київ («Краща музична вистава» — «Ріта» Г. Доніцетті у Київській опері, диригент-постановник).

2017 р. Премія України в галузі театрального мистецтва «Київська Пектораль 2016» (вистава «Ріта» Г. Доніцетті — 4-разовий номінант премії, диригент-постановник).

У 2010 році брав участь у II-му Всеукраїнському фестивалі диригентського мистецтва «Музична Таврія», м. Херсон. У 2011 році здобув перше місце на III-му Всеукраїнському фестивалі диригентського мистецтва «Музична Таврія» у місті Херсон.

З перших днів повномасштабного російського вторгнення став у ряди ТРО. Служив старшим стрільцем спершу у 61-й окремій механізованій бригаді, потім у 58-мій окремій мотопіхотній бригаді ім. Івана Виговського. Ніс службу на Чернігівщині, Харківщині, потім на Донеччині. Загинув 4 квітня 2023 року на Краматорському напрямку. Як і на сцені, так і на війні отримав позивний «Маестро».

У Костянтина залишилась дружина, донька, сестра та батьки.

Петро Ільченко, режисер-постановник Національного академічного драматичного театру ім. І. Франка, Заслужений діяч мистецтв України, професор Національної музичної академії України, лауреат премії Кабінету Міністрів України ім. Лесі Українки: «Костянтина я запамʼятав як надзвичайно добру, щедру душею людину. А головне людина, яка вміла створювати гармонію, тримати гармонію і притягувати її. І не тільки в музиці, і в роботі, у творчості, у жертовності заради спільної справи. У Кості це вдавалося надзвичайно справно. І в постановках вистав, і в участі у фестивалях, в перекладацькій діяльності опер, у музично-виконавській роботі. Костянтин — надзвичайно приємний, толерантний, і при цьому вимогливий, строгий до виконання поставленого завдання. Я завжди знав Костю-переможця: в житті, у роботі, у творчості. Як ми бачимо, Костя це довів усім своїм життям».