Присвята загиблим митцям

Цим проєктом «Філармонія нескорених» приєдналася до Міжнародного марафону пам’яті Василя Сліпака. А сама програма концерту-присвяти складалася з суто оркестрових та вокальних номерів. І це не випадково. Напрошувалася паралель між «колективним» та «індивідуальним» у сучасних реаліях війни: українське військо й окремі українські воїни. Часто ми знаємо дуже мало про життя цих воїнів: ким вони були до війни, чим займалися, що любили. Артист, Митець на війні — така трансформація професії (й особистості) завжди видається неймовірною. Це вражає, викликає захоплення, безмежну повагу і біль. Адже життя людини не просто ділиться на «до» і «після», воно змінюється назавжди: по один бік берега — мистецтво, сцена, квіти, оплески, а по інший — лінія фронту, звуки вибухів і запах смерті…

— Герої не обов’язково мають сталеві м’язи, вони мають сталевий дух, — переконана Ольга Чубарева. — Як мало ми знали один про одного, як багато неймовірних людських якостей виявила війна. Як багато творчих робіт, яскравих подій та виступів загиблих митців залишаються у пам’яті їхніх численних прихильників та поціновувачів мистецтва. Скільки залишилося нездійсненними їхніх надзвичайних проєктів та шалених мрій. Серця українців зараз як ніколи б’ються в унісон заради Перемогли Світла та Життя…

Ідея цього проєкту виникла ще в січні. Дуже важливо було реалізувати його вже зараз, а не тоді, коли закінчиться війна. Оскільки людям сьогодні необхідна моральна підтримка. А наші концерти для слухачів немов ковток того життя, яким вони жили до війни.

Коли стала дивитися, скільки митців загинуло на війні, то була шокована. І цей список постійно поповнюється. Завдяки їм і всім нашим воїнам ми можемо продовжувати свої проєкти, продовжувати наше життя. А на своєму культурному фронті маємо роботи все, що в наших силах.

Керівництво Національної філармонії пішло мені назустріч. Програму концерту я добирала сама. Це була наша перша спільна робота з Маріупольським камерним ансамблем «Ренесанс». Керівник цього колективу з радістю погодився на мою пропозицію взяти участь у проєкті. Ідея зацікавила всіх учасників ансамблю, вони працювали з натхненням. Думаю, що у нас вийшов хороший тандем.

Думаю, що цей проєкт підтримають колеги з Національної філармонії та інших культурних установ. Настільки я знаю, ним вже зацікавилися у Київській опері (Київському академічному театрі опери і балету для дітей та юнацтва)…

Програму концерту склали твори В. А. Моцарта, В. Белліні, Дж. Пуччіні. А. Дворжака, Дж. Каччіні, Е. Л. Веббера, С. Франка, А. П’яцолли Ю. Шевченка та інших композиторів. А як своєрідний реквієм нашої з вами вдячності усім, хто поклав за нас своє життя, у фіналі концерту прозвучало Адажіо Томазо Альбіоні в інтерпретації Ольги Чубаревої, однієї з найкращих, за версією міжнародної премії Adagio Words, виконавиць цього твору.

Проєкт «Янголи мистецтва» скерований до пам’яті загиблих на війні артистів. Саме тому у виконанні ведучого Олександра Рудька звучали короткі історії з їхнього довоєнного життя. Водночас на великому екрані транслювалися кадри сценічної діяльності цих митців.

Ростислав Янчишен, був солістом балету Одеської національної опери, загинув у травні цього року. Дмитро Кравець — керівник дитячого театру «Казка» у місті Харкові, режисер, актор, драматург. 7 травня 2023-го його життя трагічно обірвалося в боях за Бахмут. І обірвалося не лише життя, в й ті казки, які він планував ще написати, аби зробити цей світ хоч трохи кращим.

Не лише життя українців забирає ця війна. 3 квітня 2022 року стало відомо про загибель у Маріуполі литовського режисера Мантаса Кведаравічюса. У 2016 році він зняв фільм про війну на Донбасі. Картину назвали людською історією на тлі людських потрясінь. Того ж року прем’єра цієї стрічки відбулася на Берлінському кінофестивалі. Також на війні загинули актори Антон Прасоленко, Роман Іваненко, Олександр Снігуровський, Сергій Шкварченко, Ярослав Гаркавко, Вадим Хлуп’янець, Олександр Шаповал, Артем Дацишин, Оксана Швець, Паша Лі.

3 жовтня минулого року з’явилася інформація, що російські окупанти застрелили диригента Херсонської філармонії Юрія Керпатенка. Його вбили у власному будинку в Херсоні за відмову співпрацювати з ворогом. Передчасно до небесного оркестру в рушили Костянтин Старовицький, Роман Барвінок, Антон Дербілов.

Сергій Пущенко — графік і живописець, культуролог, автор понад 900 картин. Основна тема його творчості — козацтво. А сучасна боротьба має багато спільних рис з козацькою добою. У 2015−18 роках Сергій створює цілу галерею графічних і живописних портретів українських воїнів-добровольців. Всього 113 портретів сучасних козаків. У ніч проти 2 березня 2022 року в бою з російською диверсійною групою під містом Васильків Київської області він загинув захищаючи столицю.

Серед українських митців, чиї портрети поповнили небесну галерею Олександр Тарасенко, Артем Азаров, Максим Левін, Святослав Пашинський, Любов Панченко.

1 квітня у бою за Україну на Луганщині загинув Юрій Руф. Під час повномасштабного вторгнення він став воїном, а у звичайному житті був поетом, викладачем, кандидатом технічних наук, волонтером, спортсменом, засновником просвітницького проєкту «Дух нації». Він не сприймав малоросійства ні в словах, ні в діях. Юрій обрав шлях борця і таким був у всьому.

Серед прозаїків і поетів, які могли б ще творити але війна забрала їхні життя Надія Агафонова, Сергій Скальд, Наталія Харакоз, Ілля Чернілевський, Гліб Бабіч, Артем Довгополий, Володимир Вакуленко.

Згадали і тих, хто допомагає художнім творам зустрітися зі своїми читачами. Серед них Євген Гулевич — редактор, перекладач, культурний менеджер, співорганізатор десятків мистецьких проєктів. 29 грудня 2022 року молодший сержант Євген Гулевич опублікував свій останній пост у Фейсбуці, а 31 грудня загинув від кулі російського снайпера під Бахмутом. Довгий час 47-річного молодшого сержанта вважали зниклим безвісті. Через постійні обстріли його тіло вдалося забрати з поля бою лише у кінці березня.

А 9 березня цього року стало відомо про загибель на фронті Володимира Бульби — співзасновника мережі музичних шкіл «Rock School». Загалом згадали про 43 загиблих митців і цей список далеко не повний.

Після завершення концерту ми попросили Ольгу Чубареву розповісти про свої творчі плани.

— У цьому році виповнюється десять років моєму міжнародному проєкту «Lady Opera», — розповіла пані Ольга. — Планую два великих концерти у Колонному залі імені Миколи Лисенка Національної філармонії України. Перший — 5 жовтня з Ансамблем пісні і танцю Збройних Сил України під орудою Дмитра Антонюка. З цим колективом ми вже створили багато різноманітних концертних програм. Хочеться зробити справжнє свято, адже людям сьогодні так не вистачає позитивних емоцій.

А 7 жовтня має відбуватися концерт зі знаним маестро Василем Василенком, який був головним диригентом «Донбасопера». У 2015 році він брав участь у моєму проєкті «Lady Opera». Веду перемовини з відомими оперними виконавцями з інших країн. Сподіваюся, що серед них зайдуться сміливці, які візьмуть участь в осінніх концертах, аби підтримати Україну у війні з окупантом-росією за свою цілісність та незалежність.

Фото Едуарда МЕЖУЛА

Друковану версію читайте в газеті «Слово Просвіти».