Квіти Перемоги від Анатолія Марчука
У столичному Музеї Гетьманства (вул. Спаська, 16-б) до 31 липня працює персональна виставка заслуженого художника України Анатолія Марчука «Квіти України — квіти Перемоги». Всі зібрані на відкритті виставки кошти були передані ЗСУ для придбання обладнання, необхідного для нашої Перемоги.
Над серією акварелей «Квіти України» Анатолій Марчук працює вже більше п’яти роки. Митець малює троянди, лілеї, бузок інші чарівні квітки, які ростуть в Україні. На сьогодні він створив 25 робіт з 50 запланованих. Це доволі копітка робота, на створення одного акварельного полотна розміром 50 на 70 сантиметрів йде приблизно місяць. Але з’являються роботи, які мало кого лишають байдужим.
Для нової виставки пан Анатолій не випадково обрав саме Музей Гетьманства, адже з цим музеєм його поєднує багато років творчої дружби. Тут вже відбулася ціла низка персональних виставок Марчука, саме у цьому музеї він неодноразово відзначав 1-го січня свій день народження. До того ж невелика затишна виставкова зала музею ідеально підійшла до цієї експозиції. Саме відкриття виставки було дуже велелюдним, через обмежений простір виставкової зали не всі бажаючи змогли потрапити на цю неординарну подію у культурно-мистецькому житті столиці.
— Персональна виставка для художника є визначним явищем, — переконаний Анатолій Марчук. — Для митця найголовніше оприлюднити свій творчий доробок. Можливо це більш значима подія ніж день народження. Принаймні для мене це найбільше свято, а ще це звіт про зроблене.
Зізнаюся, що перші півроку після повномасштабного вторгнення я зовсім не малював. Було багато переживань, власне було не до творчості. Дуже хвилювала доля заснованої мною Макарівської картинної галереї, приміщення якої було серйозно пошкоджене від ворожих обстрілів. Слава Богу зібрання картин вціліло. Зараз ведеться ремонт будинку, де розташована ця галерея.
З часом зміг повернутися до творчості. З початку року активно працював над серією акварелей «Квіти України», яку започаткував більше п’яти років тому. Переконаний, що квіти приваблюють будь-якого художника, надихають його на створення прекрасного.
День відкриття виставки став одним із знакових у моєму житті. Вдячний усім, хто розділив зі мною цю радість. Серед виступаючих цього дня були Ганна Старостенко, заступниця голови Київської міської державної адміністрації, Герой України Анатолій Паламаренко, лавреат Шевченківської премії Василь Чебаник, народний художник України Юлій Скаканді, народний артист України, просвітянин Кирило Стеценко, академік Дмитро Степовик, заслужена артистка естрадного мистецтва України Клавдія Дмитрів, відповідальний секретар Національної спілки художників України Олександр Савка, голова Київської організації НСХУ Микола Кутняхов, членкиня Спілки художників з Кривого Рога Олена Телятник, волонтерка Оксана Герасименко, відомий співак Сергій Файфура, громадський діяч Ігор Ліховий, членкиня Національних спілок письменників та композиторів Олея Сінчук, всіх важко навіть пригадати. Також серед гостей були представники багатьох музеїв Києва, воїни ЗСУ, поважна делегація з Фастівського району. (До речі, у місті Фастові за моєї активною участі була відкрита картинна галерея, що стала першою новою картиною галерею після з початку повномасштабної війни з РФ), актори з Театру української традиції «Дзеркало». Крім виступів шанованих гостей відбулася концертна програма .
Того ж дня в галереї «ART — FLOR» відбулося відкриття ще однієї виставки — «Акварельний світ для ЗСУ», де представлені мої пейзажі, створені в різні роки, а також пейзажі, портрети, жанрові картини мого творчого побратима Філіпа Чорноброва. Цими картинами можна не лише помилуватися, а й придбати їх. Виручені від реалізації цих робіт кошти буде направлена на допомогу нашим воїнам-визволителям!
Маю безліч творчих планів. Продовжуватиму роботу над серією «Квіті України — квіти Перемоги», як я вже зазначив вище, має бути 50 таких акварелей. Ще одна тема — «Святині Києва в офортах і малюнках Анатолія Марчука», яку хочу презентувати в Національному заповіднику «Софія Київська». А ще продовжуватиму працювати над циклом творів «Шляхами Тараса», створюватиму нові пейзажі. У вересні планую у Фастові провести другий пленер «Фастів живописний» до дня міста. Також хочу, аби такий пленер відбувся і в Макарові, де я його проводив багато років поспіль.
Хочеться побажати пану Анатолію нових творчих звершень, а всім нам — однієї великої Перемоги!