Легендарний мюзикл на київській сцені

«Чикаго» — це неймовірна історія про скандали, гріхи, корупцію та славу в поєднанні з пристрастю та коханням. Водночас, це професійний синтез вокалу, хореографії та акторської майстерності. На глядачів чекає захоплюючий сюжет, яскраві номери та відомі хіти, що розкривають атмосферу Чикаго 20-х років минулого століття.

— Вважаю, що це одна з найцікавіших картин, де зміксовані театр, хроніка і мюзикл водночас, — зазначає Богдан Струтинський. — У «Чикаго» йдеться про здобуття своєї свободи та здійснення мрії. З музичного погляду, це один з найскладніших проєктів, який коли-небудь був на сцені театру оперети. У музиці дуже багато ритміки, джазу, перкусії. Також у мюзиклі є хорові ансамблі. Вони не просто співають, а роблять оцінку, підкреслюють другий план думок головних героїв, проживають ситуації.

«Чикаго» є одним з найвідоміших американських мюзиклів. У його основі — театральна п’єса Морін Даллас Воткінс «Чикаго» (1926), яка адаптувала у своєму творі огляди кримінальних справ, що сталися в американському Чикаго протягом 1924 року. Виставу адаптували для Бродвею у 1975 році, саме тоді відбулася знаменита прем’єра, що була номінована на декілька премій «Тоні». І хоча вистава не здобула жодної, одразу стала популярною серед авдиторії. У 2002 році «Чикаго» було екранізовано Робом Маршаллом, а головні ролі зіграли Рене Зеллвегер, Кетрін Зета-Джонс та Річард Гір. Стрічка була номінована на «Оскар» у тринадцяти категоріях, у шести з них перемогла.

— Ще п’ять років тому хотіли поставити мюзикл «Чикаго», та не було можливості, — продовжує Богдан Дмитрович. — Хоча до нього ми зверталися — шість номерів інтерпретували в концертних програмах. Нарешті у 2023-му отримали ліцензію на один рік на дуже пільгових умовах. Це подарунок для України, де мюзикл ставиться вперше. Однак, уже за рік після прем’єри мусимо прийняти їхні непрості умови.

За сюжетом мюзиклу одна з героїнь Роксі все життя мріє бути зіркою. Вона йде до своєї мети будь-якими засобами. Спершу заводить любовні стосунки з Фредом Кейслі. Дізнавшись, шо він обманював її та не може допомогти, вбиває його. Далі намагається викрутитися з ситуації та щоразу придумує щось нове. То вона непритомніє, то вагітніє. Це все про людські вади і про це йде мова у постановці.

Також «Чикаго» і про те, що, на жаль, все купується. Жінку захищає адвокат Біллі Флінн, який називає себе королем міста і магом суду. Біллі весь час стверджує, що йому не потрібно грошей. Однак, використовує свої зв’язки, щоб Роксі зацікавилося якомога більше людей, робить її знаменитою. Показує рецепт, як з будь-якої ситуації, якщо не втрачати віру, можна вийти переможцем.

— Маємо у новому мюзиклі кілька дебютів, — розповідає далі режисер-постановник. — До постановки проводився окремий кастинг. На Велму я взяв актрису Софію Павліченко, яка працювала у Лондонському Мюзик-холі. Олена Урванцова та Ірина Баско співають Роксі. Також залучив своїх студентів, які втілюють вуличний бенд, що відображає епоху 1920-х років у Чикаго. Загалом у виставі зайняті понад 100 учасників: виконавці, хор, балет, оркестр.

Перші покази вистави відбулися про повних аншлагах. Вдячна публіка довго не хотіла відпускати за сцени Софію Павліченко, Олену Урванцову, Олексія Кириллова, Галину Грегорчак-Одринську, Кирила Басковського, Дмитра Шарабуріна, Ганну Довбню, Ігоря Ніколаєва, Арсена Курбанова, Ольгу Федоренко, Олену Галушку, Анастасію Малахову, Вікторію Бусел, Катерину Ясенчук, Сергія Бондаренка, Олександра Мельника. Окремі слова подяки Богдану Струтинському (режисер-постановник), Сергію Дідку (диригент-постановник), Вадиму Прокопенку (балетмейстер-постановник), Максиму Ковальчуку (хормейстер-постановник), Олександру Білозубу (художник-сценограф), Анні Шкрогаль (художниця з костюмів).

Хто не встиг побачити мюзикл «Чикаго» має нагоду це зробити 23 або 24 травня. А Національна оперета України вже працює над новими проєктами. На черзі «Сільва» Імре Кальмана, «Шафранова троянда» за мотивами твору Лопе де Веги «Собака на сіні», «Маленькі балади» за «Орфеєм та Еврідікою» К. В. Глюка, опера Миколи Леонтовича «На Русалчин Великдень» у музичній редакції театру.

Фото Анатолія Федорціва.