Мелодії нескорених духом

Оркестр був створений 1979 року за ініціативи Спілки композиторів України. 2004-го — за високу майстерність йому було надано статус академічного. А 29 березня 2008 року Указом Президента України за вагомий внесок у збагачення української музичної культури, пропаганду музичної спадщини та творів сучасних українських композиторів, оркестру надано високий статус національного.

В активному концертному репертуарі колективу представлені всі музичні жанри від зразків музики бароко до джазу та року. Всі ці роки оркестр активно співпрацює з найвідомішими українськими композиторами, диригентами, солістами-інструменталістами та вокалістами. Їхні імена відомі кожному любителю музики. Результатом цієї співпраці завжди були унікальні концерти, які ставали музичними подіями в життя не лише Києва, а й України. Створюються нові концертні програми, а географія виступів колективу невпинно розширюється.

За поняттям оркестр стоїть робота конкретних людей — артистів оркестру. У цьому колективі зібралися найкращі музиканти. Кожен з них є самобутньою творчою одиницею, який робити свій внесок не лише у твір, що виконується зараз. А й загалом у розвиток колективу, зростання його рівня.

У програмі концерту прозвучала музика різних жанрів від класики до джазу. Можна було відчути всю звукову палітру, яку демонструє оркестр. А за диригентським пультом протягом вечора з’являлися маестро Іван Стецький, Олексій Рощак та Володимир Спасіченко.

Відрили концерт промовистим твором одного з засновників оркестру Левка Колодуба «Троїсті музики» в авторському перекладенні.

Урочистий день для колективу був захмарений трагічною подією. За добу до його проведення пішов у засвіти багаторічний артист оркестру, людина, яка тридцять років свого життя віддала служінню музиці — Дмитро Мальм, група труб. Музиканта провели музикою і твір Левка Колодуба став йому присвятою.

Далі звучала музика відомого американського композитора Джеймса Барнса — Симфонія № 3 «Трагічна» для духового оркестру. Композитор почав працювати над симфонією в дуже складний період свого життя, одразу після того, як померла його дочка Наталі. Ось як згадує автор про свою роботу над цим твором: «Це твір великого розчарування, гіркоти, відчаю та зневіри після втрати доньки. У другій частині є сарказм, що пов’язаний з помпезністю та зарозумілістю деяких людей. Третя частина — фантазія про те, яким міг би бути світ, якби Наталі вижила. Фінал — четверта частина, являє собою відродження духу, примирення.

Друга тема останньої частини заснована на старому лютеранському дитячому гімні «Я ягнятко Ісуса». Цей гімн співали на похоронах Наталі. Це було прощання з нею. Та через три дні після того, як я закінчив цю історію — 25 червня 1994 року народився наш син Біллі. Якщо третя частина для Наталі, то четверта — для Біллі. Тут втілено нашу радість бути благословенними після трагічної смерті його сестри". Під час концерту звучала четверта частина симфонії.

Після початку повномасштабного вторгнення у світі почала більше звучати українська музика. Найчастіше три композиції — Національний Гімн, пісня «Ой у лузі червона калина» та «Мелодія» Мирослава Скорика. Останній твір своїми звуками демонструє таке поняття як українська душа. Адже тут біль і ніжність, сила й надія, віра, що в кінці-кінців все буде добре. Далі звучала «Мелодія» Мирослава Скорика, яку присвятили світлій пам’яті всіх, полеглих за Україну.

Після цього виконувався твір, який ніколи раніше не звучав в Україні. Його авторка — австралійка українського походження Катерина Ліхута. Вона створила композицію «Поховайте та вставайте» за мотивами «Заповіту» Тараса Шевченка. У цій музиці композиторка оспівує силу та дух українського народу. Те, що нам сьогодні допомагає рухатися вперед до Перемоги, нищити нашого вічного ворога.

На завершення першого відділу прозвучав твір Моріса Равеля «Болеро». А під час антракту глядачі мали змогу ознайомитися у фойє з виставкою дитячих робіт, присвяченою Дню захисників та захисниць України.

Другий відділ розпочав біг-бенд оркестру незвичним виконанням української народної пісні «Ой у лузі червона калина» (аранжування А. Погорєлова та О. Баженова) і композиції Кузьми Скрябіна «Спи собі сама» (аранжування В. Спасіченка та А. Погорєлова, соло на флюгельгорні Тараса Паращука).

Джаз — це явище, яке люблять в усьому світі, яке не обійшло стороною й Україну. Навіть український композитор-класик Мирослав Скорик писав твори у стилі джаз. І писав їх настільки вдало, що деякі з них стали справжніми українськими джазовими стандартами і основою для творчості наступних поколінь композиторів. Серед таких творів композиція «Намалюй мені ніч». Цього вечора вона звучала у варіанті Мирослава Скорика, аранжування У. Бекірова. А виконала цю пісню гостя, співачка, з якою оркестр зробив не одну концертну програму, фіналістка телевізійного шоу «Голос країни» Маргарита Мелешко.

Далі звучала традиційна для оркестру композиція Юліуса Фучика «Старий буркотун». Вона є в репертуарі багатьох оркестрів світу. Її люблять грати. Знаково, що вона прозвучала і в цьому концерті, а соло на фаготі виконав Олександр Мосюк.

Весна прийде. Віримо, що наступна весна буде весною нашої перемоги. І ми будемо зустрічати її з абсолютно іншим настроєм. А поки вона не настала, ми готуємося до цих славетних днів. І музиканти не виняток. Цього разу через відео актори поділися закуліссям свого життя. У цей час звучала улюблена композиція Олега Скрипки «Весна».

Завершальним акордом концерту став духовний Гімн «Молитва за Україну» Миколи Лисенка та Олександра Кониського. А глядачі з нетерпінням чекатимуть нових концертних програм улюбленого колективу.

Фото Едуарда Межула.