Коцюбинський — синонім краси!

Проєкт створено за грантом Президента України молодим діячам у галузі театрального мистецтва за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України.

Михайло Коцюбинський є одним із найоригінальніших українських письменників, твори якого сповнені глибоким психологізмом та імпресіонізмом. Постановка торкається вічної проблематики — людських стосунків, особливо теми почуттів, складної й неоднозначної взаємодії піднесеного й буденного у парі.

«Щодня було те саме. Ноги, немов непотрібні, самі знали звиклі дороги, і очі, теж наче зайві, байдужне приймали все до нудоти знайоме. Пливли перед ними і безслідно зникали маломістечкові доми і все ті ж самі люди, наче потерті меблі у хаті, між якими роками можна ходити, не помічаючи навіть…», так починає свою історію Михайло Коцюбинський.

Головний герой новели, Антін, мешкає у невеликому містечку, оточений буденністю. Зранку він слухає, як дружина розповідає свої сни, але йому нецікаво; здається, він давно вже не розуміє її. В Антіні живе потреба краси, але дійсність дає замало. Та одного разу він прокидається іншим, повністю зануреним у себе. В обід Антін поводить себе збуджено і Марта, його дружина, питає, що сталося. Антін бачив сон… Чи змінить звичайний сон буденність в якій застрягли головні герої? Чи він стане ще більшим каталізатором конфлікту? Чи знайдуть порозуміння між собою люди, які кохають один одного? А чи взагалі кохають? До чого може довести людська байдужість?

Богдан Струтинський, генеральний директор — художній керівник Національної оперети України:

«Українці завжди багато говорять про глибину нашого коріння, про те, хто ми є, які ми є відмінні. Ми досліджуємо певні, навіть якісь віщунські речі, які є у Коцюбинського. Він дуже багато речей передбачив. Я думаю, що це буде дуже цікава вистава. Це молодіжний задор, молодіжна енергія талановитих людей.

Сподіваюся, що цей проєкт полюбиться глядачу. Він інший. І для мене дуже щемливий. Там є палітра почуттів чоловіка і жінки, яка іноді засмоктує їх побутом, і вони не бачать того, що вже втратили. З іншого боку, там є мрія. Сон — це завжди те, що видає наша підсвідомість. Це те, як би ми хотіли жити. Також сон — це наші страхи. Це буде баланс дуже цікавої драматургії, адже багато прози ми переводили в драматургічну дію".

Станіслав Іванов, режисер-постановник:

«Складність Коцюбинського в тому, що в його текстах мало діалогів. Однак, це закономірно для письменників цього напряму. Конфлікт між персонажами - на рівні стільця, а конфлікт з самим собою — це крихти від печива в кишені: у кожного вони свої, особисті, невідомі. Це все про контекст нашої новели. Тому, доводилося щось дописувати, десь переробляти та змінювати текст.

Коцюбинський — синонім краси. Інколи це заважає. Занадто мелодраматичний. Тому десь і поставили для себе завдання зламати стереотипний ліризм. За ним є багато цікавого: поле битв пристрастей, страху, розбитих ілюзій та нездійснених надій. Можливо ви не побачите, якоїсь притягнутої філософії. Завдання було таким, щоб оголити загально відомі факти нашого життя, до якого ми звикли, буденного. Наголосити на банально простих ритуалах. Наприклад, що сніданок, чи вечеря з коханою людиною- це не просто даність, а це ритуал, це пазл, з якого складається гармонічне життя, щастя…

Особливість цієї постановки в тому, що всі все роблять вперше. І це цікавий досвід".