Почесний обов’язок митців

2024 рік називають роком Володимира Івасюка, адже у березні йому мало б виповнитися 75. Не склалося, але пам'ять жива і музика жива. Відкрили концерт виконанням оркестрового попурі на теми його пісень.

Після довгих років засилля «російщини» на українських сценах, для вітчизняних артистів стало честю і обов’язком відроджувати, розповсюджувати та пропагувати українську музику. Саме це активно робить ансамбль «Благовість», звертаючись як до сучасних композиторських творів, так і підіймаючи цілі пласти незаслужено забутого музичного спадку.

У тридцяті роки минулого століття у Львові просто гримів Богдан Весоловський. Це композитор, який творив у жанрі популярної музики. Народився він 30 травня 1915 року у Відні. Після Першої світової війни родина переїхала до Західної України у Стрий. Тут він почав писати музику. Згодом закінчив Львівський університет, як юрист, та Вищий музичний інститут імені Миколи Лисенка.

На той час Львів просто заполонила польська попса. А Весоловський, будучи справжнім українцем, хотів, щоб звучала саме українська музика. Тож він починає писати твори так званого «легкого жанру» — фокстроти і танго на тексти українських поетів такі як танго на слова Ярослава Масляка «Ти і твої чорні очі», пісня «Марічка» на вірші Михайла Ткача. Ці пісні відразу ставали популярними, сподобались вони і нинішнім слухачам.

До сторіччя від дня народження композитора в Україні проходило багато різних заходів. Долучився до цього і ансамбль «Благовість». Записали низку творів для фондів Національного радіо, проводили концерти і до цього часу виконують його твори. А аранжування для хору та оркестру зробив відомий сучасний композитор Віктор Степурко.

У творчому доробку Богдана Весоловського понад 130 пісень. В основному це любовна лірика, але він намагався писати і серйозну музику. У Відні, разом з композитором Андрієм Гнатишиним, видали збірку «Українських народних пісень». Проте головними залишалися саме ліричні пісні. Підтвердження цьому — пісня «Дівоча» на вірші Василя Колодія.

Композитора по праву вважають першим джазменом України. У 30-ті роки минулого століття Бонді (так його називали на львівському жаргоні) входив до джаз-капели Яблонського, де окрім нього грали скрипаль Леонід Яблонський та акордеоніст (тоді ще невідомий), а тепер корифей української музики Анатолій (направду Анатоль Кос) Кос-Анатольський. Хлопці грали у клубах, на молодіжних вечірках, як сьогодні кажуть на корпоративах. Були у них і справжні публічні концерти. У цих концертах переважали танго. Ліричне танго «Не плачте, рожі» (слова і музика Весоловського) чарує своєю мелодією і вишуканим ритмом.

У роки Другої світової війни Богдан Весоловський разом з родиною переїздить до Відня. А потім і до Канади. Там він працює в українській редакції міжнародного канадійського радіо у Монреалі. Йде його активна співпраця з поетами різних країн. У такій співпраці народилася пісня «Волошки» на вірші Дана Мура.

Богдан Веселовський був справжньою поп-зіркою. Його твори звучали на всіх континентах. Канада, США, Аргентина, Австралія і, звісно ж, Європа. Так бадьора і жартівлива «Кладка» (автор і слів і музики сам Весоловський) популярна в Канаді і наразі .

Ще перебуваючи у Відні, перед тим як виїхати до Канади, разом зі своєю дружиною Оленою Залізняк, він написав твір, який згодом став гімном українських емігрантів та прикладом громадянського звучання «Лети, моя тужлива пісня». Запис з концерту цієї пісні, у виконанні заслуженої артистки України Олени Кумановської у супроводі оркестру, отримав гарячі відгуки у соцмережах, особливо жінок, які були вимушені покинути Україну, лишивши рідні домівки, під загрозою ворожої навали.

Ансамбль «Благовість» працює над тим, щоб повернути ім’я Весоловського та його творчість на рідну землю. Допомагають в цьому дипломат Ігор Осташ, написавши книжку про музиканта, та відомий співак Олег Скрипка, який привіз в Україну нотні видання творів композитора. У планах ансамблю виконувати ще більше творів Богдана Весоловського. А завершила першу частину концерту пісня «Не жартуй», яку подарувало тріо у складі Наталії Жвінклієне, Алли Рибак та Валерії Хабарової (фортепіано Роман Рєпка, ударні Олександр Шестопалов).

Композитор Ігор Поклад цього року удостоївся звання Національна легенда України. Ця подія стала поштовхом для «Благовісті», аби створити низку концертів під назвою «Легенда української музики». А Ігор Поклад — це справжня легенда і його внесок у вітчизняне музичне мистецтво неоціненний. Він написав музику до театральних вистав, мюзиклів, а ще камерно-симфонічні твори, музику до мультфільмів. І, звичайно, популярні, всіма знані пісні. Серед них — «Як я люблю тебе» на слова Дмитра Луценка, що пролунала у виконанні молодої талановитої співачки Аліни Сердеки і оркестру.

Яскрава сторінка у творчості Ігоря Поклада створення мега-популярного, на той час, колективу «Мрія». Ще навчаючись у Київській консерваторії 1965 року він зібрав талановитих музикантів і виконавиць в один колектив. У ті роки потрапити до гастрольної мережі Радянського Союзу вдавалося одиницям. І «Мрія» входила до цієї мережі. Для колективу було написано чимало хітів. Багато з них знані і популярні і зараз. Виконанню Оленою Кумановською пісні «Тиха вода» на вірші Юрія Рибчинського підспівував весь зал

У 1968 році Ігоря Поклада призивають до армії. Там він познайомився з поетом Юрієм Рибчинським. Тандем існує і сьогодні. За ці роки створено дуже багато пісень. «Чарівна скрипка», «Зелен клен», свого часу просто заполонила музичний простір України. Напевне заполонили вони і серця глядачів, які прийшли на концерт.

У 1963 році на очі молодого композитора Поклада потрапляють вірші Ігоря Бараха. Так виникла пісня «Коханий». Вона була написана для жіночого голосу. Першою виконавицею стала відома, на той час, співачка Ліна Прохорова. Вже потім її стали виконувати чоловіки і назвали «Кохана». А цього вечора пісню повернули до першого прочитання.

Ведуча ще на початку концерту наголосила, що 2024 рік присвячений Володимиру Івасюку — одному з основоположників української естрадної пісні. За своє коротке життя він створив 107 пісень, 53 інструментальних та камерно-симфонічних творів, низку творів до театральних вистав. Також долучився до вибухової популярності ансамблю «Смерічка». Прозвучало кілька творів Івасюка, серед них пісні на його слова і музику «Водограй», «Пісня буде поміж нас».

Перші свої твори Володимир Івасюк підписував псевдонімом «Весняний»!. Можливо через його пісні такі радісні, світлі. До речі, «Благовість"має плани заспівати невідомого Івасюка. Звісно, там будуть і відомі твори, але переважно ті, які мало виконувалися.

У 1970 році у музичний простір України вривається пісня «Червона рута». А вже в 1989-му проходить першим музичний фестиваль під такою назвою. Напевне попереду ще багато фестивалів, концертів, де звучатимуть пісні Володимира Івасюка. А цей концерт завершила всесвітньовідома «Червона рута» і разом з артистами співав увесь зал.

ВІП-концерт (Весоловський, Івасюк, Поклад) із циклу «Легенди української музики» — це тільки початок. Наступним кроком буде концерт БМВ! Які композитори там прозвучать артисти залишають інтригою.

Ми повинні зберігати, популяризувати золотий фонд української популярної музики, щоби ці шедеври не загубилися в океані пісень-одноденок. Нехай «пісня буде поміж нас»!