Інвестиційний клімат України

Теорія та реальність на прикладі Barclays

Інвестиційний клімат України

Поточна стратегія економічного розвитку України, передбачає обов’язкове залучення інвестицій з-за кордону.
І ці інвестиції повинні бути не просто задіяні в покупці чергового випуску облігацій зовнішньої державної позики по завищених зобов’язаннях з боку України, а вкладені в розвиток промисловості, будівництва інфраструктури, створення нових робочих місць.

На сьогоднішній день, ситуація в Україні така:
— прямі іноземні інвестиції в Україну, в 2018 році, склали 2,355 млрд. доларів США
— за підсумком 2018 року, кількість бізнесменів, які вважають инвестиційний клімат привабливим, збільшилася вдвічі (до 28% і продовжує позитивну динаміку)
— ще в 2017 році, індекс інвестиційної привабливості вперше за п’ять років (з 2011 року) став позитивним (3,07 з 5, з досліджень ЄБА)
— індекс ділової активності на 2019 рік продовжив своє зростання і становить 117,3% (у III кварталі 2018 — 117,2%)

Як ми бачимо, зараз, на фоні початку стабілізації економіки, саме час для залучення в країну стратегічних інвесторів, за якими потягнуться, побачивши позитивний приклад, середні і малі зарубіжні капітали, кожен знаходячи для себе вигідний об’єкт для інвестиції.

А тепер до реальності. Минулого тижня крізь білий політичний шум в ЗМІ пройшла дуже цікава інформація про новго інвестора, який заходить в Україну.

Gofer Mining Plc. — компанія, що входить в Україну, з метою привнести капітал та новітні технології в Закарпатський регіон. Це нова інвестиційна програма, що планується Британським бізнесом в Україні, яку британське бізнес-товариство розглядає як країну, что має великий потенціал.
Gofer Mining Plc. відноситься до відомого у всьому світі конгломерату Barclay, крупними акціонерами якого є Grosvenor Barclay LLP (дата заснування 1677 р.), та Barclays Bank — один з найбільших банків світу.

На першому етапі, компанія Gofer Mining Plc. планує відновлення золотовидобувної промисловісті на Закарпатті, створення до 5000 робочих місць і інвестування у розвиток інфраструктури регіону. (Це до речі, інформація із офіційного оголошення Barclays Bank в The Times від 16.04.2019).

Ще трохи деталей із планів інвестора.
Компанія Gofer Mining Plc. планує розвивати Мужиївське, Береговське та Квасівське родовища, здійснити будівництво гірничо-збагачувального комбінату, з метою комплексної переробки руди та виробництва кольорових металів, для забезпечення промисловості та експорту в Європу.

Британська Gofer Mining Plc. декларує європейські стандарти умов праці для співробітників, та високий рівень соціальної відповідальності (заробітні плати, лікарня, дороги, інфші необхідні інфраструктурні об’єкти).

До речі, саме відхід від поставок первинної сировини та перехід на комплексну переробку, а на наступних етапах розвитку — виробніцтво компонентів (а далі і кінцевих виробів) високотехнологічної продукції, на сьогоднішній день, є найактуальнішею для України.
При чому, стосується це будь-якої галузі економіки.

Експертне бізнес-середовище має наразі унікальну можливість в режимі реального часу спостерігати, як інвестиційна політика команди новообраного Президента корелюється з реальною підтримкою бізнесу та актуальним інвестиційним кліматом на місцях, а не у високих кабінетах Банкової.

Слова «інвестиції» та «інвестори» можна почути чи прочитати майже в кожному виступі чи дописі команди Володимира Зеленського та від Президента особисто. Ось і побачимо, наскільки ці слова близькі до реальності.

Чому історія з інвестуванням Barclays може стати показовою? Є кілька факторів:
1. Дуже проблемний об’єкт для інвестиції
2. Супротив місцевих корупційних владних «еліт», максимально віддалених від Києва.
3. Успіх Barclays стане потужним маркером для внутрішніх та зовнішніх інвесторів. Так само, яй і невдача.

Закордонний інвестор (Gofer Mining Plc.) готов вкладати свої кошти в досить проблематичний об’єкт для інвестицій.

З початку 2007 року виробнича діяльність ТОВ «Закарпатполіметали» повністю зупинилася, працівники були відправлені у оплачувані відпустки. Здійснювалося лише підтримання та обслуговування комунікацій та шахт.

Припинилося нарахування та виплата заробітної плати працівникам підприємства.
З 2008 року на підприємстві триває процедура банкрутства.

За цей час боржнику та його активам була нанесена суттєва шкода, стан підприємства є надкритичним, і є очевидним, що станом на сьогоднішній день підприємства фактично не існує.

Нерухомість та активи на підприємстві відсутні, так всі майнові активи були продані у порушення вимог закону (що встановлено у судовому порядку) на третіх осіб, а згодом повністю знищені, знищена інфраструктура підприємства, знищені будівлі та споруди, обладнання.
Шахти та виробки знаходяться у критичному стані, доступ до деяких ділянок ускладнений.

Підприємство позбавлене спеціального дозволу на використання надр, і цей дозвіл з 2012 року, верогідно незаконним шляхом було передано на іншу компанію, яка вже протягом семи років не здійснює жодних заходів по родовищу і лише погіршує ситуацію.
Підтверджена кредиторська заборгованість підприємства становить 30 млн. гривень, та продовжує збільшуватися.

До теми місцевих «еліт».
За доведенням до банкруцтва ТОВ «Закарпатполіметали» (ТОВ належить державі), можуть стояти колишні одіозні державні очільники, один з яких біглий до Россії В. Захарченко (колишній оголова МВС часів Януковича).

Ну і звісно, клан Балог, які досі тримають руку на пульсі Закарпаття, що залишати вплив на матеріальні та нематеріальні активи оточення Віктора Януковича.
Депутати міцевих та обласної ради, місцеві судді та прокурори — всі учасники та виконавці забаганок кіцевого вигодонабувача банкруцтва «Закарпатполіметали» та привласнення його активів — всі зацікавлені в тому, щоб залишити статус кво в Мужієвському родовищі.

Інакше і замовники будуть невдоволені, і комусь таки прийдеться відповідати перед законом за заподіяні державі збитки.
Тим більше, що історія з банкруцтвом тягнеться вже десяток років.

Також верогідно, що компанія Avellana Gold (нібито американський «інвестор», який зараз активно намагається перешкоджати британським інвестиціям в Україну) також контролюється екс-міністром Захарченко, через місцевого громадянина Миколу Гожика, який, схоже, мав пряму причетність до розвалу та банкрутства «Закарпатполіметали», а пізніше незаконного привласнення його майна та активів «Карпатською рудною компанією».

Так видно з чисельних журналістських розслідувань ще з часів Януковича, коли партнер Віталія Захарченка заволодів Мужієвським родовищем.
Відповідні матеріали є і в кримінальних провадженнях, але про роботу якість та мотивацію роботи прокуратури розповідати бізнес-середовищу України не варто.

Ще один, не бізнесовий, але вкрай важливий чинник.
Не забувайте про те, що місцеву владну «еліту» Закарпаття десятиліттями заганяли під свій контроль ФСБ, Медведчук, радикальні угорські організації (завжди щедро підгодовані Кремлем).

Приховані колаборанти, які чекають на прихід хазяїна, взагалі не зацікавлені в економічному зростанні регіону, розвитку інвестицій та стабілізації політичної ситуації в Закарпатті. Вони чинили та будуть чинити опір будь-яким планам по оздоровленню регіону. Але це вже робота для українських спецслужб.

Але британський інвесторор, ведучи свою діяльність прозоро та на законних підставах, сподівається на верховенство права в Україні.

Інвестиції компанії Gofer Mining PLC. у процес відновлення платоспроможності ТОВ «Закарпатполіметали», це — реальні кроки по формуванню позитивного іміджу України, та враховуючи високий статус інвестора, це позитивний сигнал для інших іноземних інвесторів, для подальшого розвитку добувної галузі України, створенню так необхідних робочіх місць та сприянню росту ВВП нащої держави.

Вважаю, що таким масштабним стратегічно важливий проектам та надійним міжнарожним інвесторам як Gofer Mining Plc. в Україні повино бути приділено особливу увагу, і новий Президент і майбутній новий Уряд, мають сприяти залученню та розвитку подібних інвестицій в економіку нашої країни.

Інакше нас всіх чекає довге нескінченне економічне болото, в якому постійно буде топтатись на місці та топитися український бізнес.