ТАРИФИ НЕ БУДУТЬ СПРАВЕДЛИВИМИ, ДОКИ МИ НЕ ЗМІНИМО ВСЮ СИСТЕМУ
Деформована приватизація породила деформованого власника. Деформований власник нав’язав суспільству деформовані соціально-економічні відносини.
Саме на цьому антисоціальному фундаменті й постала суспільно-політична надбудова — потужна кланово-олігархічна антисоціальна держава. Зверніть увагу: під якими б гаслами та прапорами не відбувалися Майдани, які б «нові обличчя» не приходили на хвилі народного невдоволення — система все одно залишається незмінною. Навіть більше — з кожним протестом вона ще більше цементується й стає все безжаліснішою щодо економічного утиску простого народу. Чергові місцеві вибори — лише чергове підтвердження цьому.
У чому ж секрет такої її живучості? Насамперед у великій частці тіньової економіки держави, яку система контролює. Саме ці необліковані кошти йдуть на лобіювання ледь не всіх антисоціальних рішень, на доплати чиновникам і депутатам «в конвертах», на стимулювання тих чи інших судових рішень та інше «велике будівництво». Не секрет, що левова частка сьогоднішніх тіньових корупційних коштів просто виймаються з нашої з вами кишені у вигляді непомірних цін і тарифів. Щоправда, інколи можуть пообіцяти якусь субсидію або дещо переглянути ціни, аби заспокоїти народне невдоволення. Олігархічні телеканали вправно й швидко запаковують будь-яке антисоціальне рішення в обгортку так званих вимог МВФ або корисної необхідності для українців платити за європейськими цінами (при цьому про відсутність в українців європейських зарплат сором’язливо замовчується). Отак і виходить, що пограбований народ, який страждає від непосильних утисків кримінально-олігархічної системи, — водночас і сам є складовою цієї системи, а точніше — її донором. І жодними виборами тут не зарадиш, бо вся «політична боротьба» ведеться не проти системи, а за те, щоб лише очолити її. Саме для цього і вводився на виборах майновий ценз, саме для цього клани фінансують політичні партії і телеканали. Простій людині на цих виборчих перегонах, як кажуть, «ловити нічого».
Де ж вихід? Насамперед у впровадженні прозорої моделі обліку ресурсів насамперед на енергетичному ринку. Така модель є (див. детальніше проект ЄДСМ https://www.facebook.com/groups/231683585162543). Нам потрібно вивести з цього ринку великі кошти, які нині перебувають в тіні й обслуговують олігархічні забаганки та спрямувати їх на розвиток громад і місцевого самоврядування. Саме на місцях люди мають визначати свої пріоритети соціально-економічного розвитку й мати на це відповідне фінансування. Нам, на місцях, не потрібні подачки у вигляді ефемерних знижок на тарифи чи принизливих субсидій. Ми самі є власниками колосальних економічних джерел, просто ними слід по-хазяйськи розпорядитися. До речі, ніякої націоналізації, якої так бояться наші зовнішні партнери, не потрібно: достатньо лише прозорі правила гри й справедливий розподіл прибутку через соціальний діалог — як це робиться в усьому цивілізованому світі.
Щоб це зробити, нам потрібен широкий рух знизу, з самих громад (https://www.facebook.com/groups/231683585162543). Долучайтеся до нього, звертайтеся до своїх місцевих депутатів (Як це зробити — див. тут https://www.facebook.com/groups/231683585162543/permalink/232135288450706/) з пропозицією підтримати цей рух, знаходьте прибічників і однодумців серед своїх знайомих чи друзів. Вимагайте негайного запровадження справедливої соціально-економічної системи насамперед через наведення ладу на енергетичному ринку. Тільки так, відкинувши нав’язаний кланами антинародний порядок денний, нам треба чітко заявити про власні пріоритети! Тільки так можна стати справжніми господарями на власній землі!