Про ленд-ліз та наші борги
Учора Конгрес США остаточно схвалив Закон S3522 під назвою: «Закон про ленд-ліз на захист демократії в Україні від 2022 року».
Текст законопроекту, який раніше отримав схвалення у Сенаті США, дуже короткий. Його суть зводиться до надання Президенту США розширених повноважень «для укладання угод з Урядом України щодо продажу, надання або оренди оборонних засобів цьому Уряду для захисту цивільного населення України від російського військового вторгнення та для інших цілей».
Цим законом Президент та уряд США набувають повноважень без додаткових погоджень продавати або передавати в оренду (є такі поняття в економіці економічний або фінансовий лізинг) засоби захисту протягом 2022 та 2023 років.
Кремлівська влада завжди хотіла, щоб світ її боявся. Включно з США та іншими розвиненими державами. У кремлівській інтерпретації страх означає підпорядкування. Але є й інший варіант проявів страху — виникнення необхідності ліквідувати джерело цього страху. А з огляду на те, що загрози з Кремля пішли не лише на адресу України, законопроект передбачає передачу засобів захисту не лише Україні, а й урядам інших Східноєвропейських держав, які потенційно можуть постраждати від російської агресії.
Чи породжує рішення про ленд-ліз якісь зустрічні зобов'язання від України. Так. За надану в рамках ленд-лізу допомогу треба буде розрахуватись. Або за користування озброєннями (оренда) з подальшим їх поверненням. Або по її вартості, яку визначить уряд США. Коли Україна має розрахуватися за допомогу в рамках ленд-лізу? Питання відкрите і узгоджуватиметься між урядами України та США. А прикладом таких розрахунків є історія ленд-лізу в період другої світової війни, який прямував на адресу СРСР.
США надало СРСР допомоги у період 2 світової війни на 10,8 мільярда доларів США в цінах 1941−1945 років. Зустрічні поставки з СРСР США були на рівні 2 мільйонів доларів США. Після закінчення 2 світової війни США виставили рахунок до оплати на суму 1,3 мільярда доларів США (приблизно 12% від фактичної суми поставок). З цієї суми СРСР: а потім РФ визнало та сплатило 722 мільйони доларів США або 6,5% від усієї суми наданої допомоги. Залишки боргу було погашено у 2006 році. Гроші мають властивість змінювати свою вартість у часі, вони стають дешевшими. Студенти економічних ВНЗ цю властивість грошей вивчають. Протягом періоду розрахунків сума боргу не індексувалася. З урахуванням інфляції вартість допомоги склала б у 2006 році близько 138 мільярдів доларів США. Тобто реальна виплата боргу розтяглася на 60 років і опинилася на рівні 0,5% від справжньої вартості наданої допомоги на момент остаточного погашення боргу.
І такий підхід відбувався за умов «протистояння двох систем», «Холодної війни» та інших «особливостей» радянсько-американських та російсько-американських відносин. Український курс на побудову демократичного суспільства може принести ще більш позитивний результат для України що до умов виконання наших зобов’язань з ленд-лізу. Хоча, ніхто не заперечує що виконувати умови договорів потрібно.