Система ЖКГ, як загроза національній безпеці

Кременчуку вкотре «прилетіло». Потрапили вороги у міську ТЕЦ. Майже все місто залишилося без гарячої води. Так кажуть місцеві мешканці. З одного боку «на війні — як на війні». Але є одне «але».

Система ЖКГ, як загроза національній безпеці

Про проблеми ЖКГ України написано та наговорено багато. Але в умовах повномасштабної війни, яку Росія веде проти України існуючі та невирішені проблеми ЖКГ України набувають нових ознак загроз для національної безпеки. Суть цих загроз можна визначити двома словами: «монополія» та «централізація».

Одним із інструментів ведення війни є дестабілізація політичної; економічної; соціальної й так далі ситуації у державі. Втримати стабільність виключно внутрішньою пропагандою неможливо. Життєві реальності можуть або посилити пропагандистські гасла та меседжі, або навпаки, посилити недовіру до влади. Недовіра до влади в умовах ведення бойових дій є прямою загрозою національній безпеці.

У тому числі дестабілізація формується агресором через ліквідацію, переривання, утруднення забезпечення, руйнування логістичних ланцюжків. Якщо ворог зруйнував один хлібозавод, інший забезпечить потреби в хлібі за рахунок збільшення обсягу випуску. Якщо ворог зруйнував один молокопереробний завод, продовжує функціонувати інший. Відсутність монополії та наявність конкуренції на окремих сегментах ринку стають гарантом забезпечення стабільності у питаннях постачання як населення, так і ЗСУ.

Що буде, якщо в якомусь населеному пункті будуть зруйновані очисні споруди водоканалу? Населений пункт залишиться без води. Адже потреби у водозабезпеченні кожного конкретного населеного пункту задовольняються монопольно одним підприємством. Так склалося з часів СРСР.

Що буде, якщо у якомусь населеному пункті, особливо невеликому райцентрі чи місті районного підпорядкування, буде зруйновано розподільну станцію роздрібного забезпечення електроенергією? Населений пункт залишиться без електроенергії з усіма пов'язаними проблемами та наслідками. Теж із гарячим водопостачанням. Теж із газопостачанням. З усім, що поєднується в поняття житлово-комунальне господарство.

Реальних прикладів за останні два місяці Україна побачила достатньо.

Багаторазово говорилося і писалося про те, що монополія на будь-які блага призводить до їх подорожчання та зниження якості послуг. У період воєнного часу монополія виробництва суспільно значимих благ у сфері житлово-комунального господарства полегшує противнику ліквідацію можливості їх виробництва. Полегшує ведення війни.

Що практично може означати демонополізація послуг житлово-комунального господарства?

Відмова від централізації роздрібного забезпечення населення природним газом та перехід до індивідуального (приватний сектор) та дрібногрупового (багатоповерхові забудови) газозабезпечення. І, відповідно, перехід на скраплений газ.

Розширення варіантів палива для приватного сектора і багатоповерхових забудов: скраплений газ; пічне паливо; тверде паливо; електрика.

Відмова від централізації енергозабезпечення на всьому ланцюжку постачання електричної енергії: оптові постачання; роздрібні постачання. За наявності кількох роздрібних продавців один у власності територіальної громади у формі відкритого (публічного) акціонерного товариства. За неможливості формування у конкретних населених пунктах чи групах населених пунктів конкурентного роздрібного ринку електричної енергії — регіональний монополіст у власності територіальної громади у формі відкритого (публічного) акціонерного товариства.

Відмова від централізованого теплопостачання та гарячого водопостачання. До речі. Індивідуалізація у питаннях теплопостачання та гарячого водопостачання знижує обсяги споживання води.

Відмова від монополії та максимальна децентралізація у питаннях водопостачання та водовідведення.

Іншими словами, в умовах, що склалися, демонополізація виробництва та продажу послуг ЖКГ перетворюється на один з інструментів посилення національної безпеки. А крім того.

Це формування реального конкурентного ринкового сегмента. Шлях до Європи. Формування реальних цін та тарифів. Мінімізація потреби у державному регулюванні.

Вирішення питань демонополізації — це той економічний розвиток, який уже 30 років влада обіцяє суспільству.