Як боси Укроборонпрому вибивали собі держдопомогу в 6500 грн

Та потрібними ці кошти виявилися й для чиновників Укроборонпрому, попри їхні (надто в топ-менеджерів) просто захмарні зарплати.

Як відомо, під час війни постраждало чимало стратегічних підприємств оборонного значення. Окупант намагався знищити їх в першу чергу. Ми поки не будемо вдаватися в подробиці — чому так сталося й чи все зробив для їх порятунку Укроборонпром — проте скажемо відверто: переважна більшість працівників підприємств оборонно-промислового комплексу (ОПК) опинилися практично сам на сам з проблемами. У когось рашисти знищили повністю завод і люди відразу втратили роботу. А у когось розбомбили домівку, вбили рідних.

Чи намагався Укроборонпром хоч якось допомогти таким людям? За інформацією від працівників ОПК, ніхто про таку допомогу не навіть не чув. Воно нібито й все зрозуміло: концерн створювався Януковичем в далекому 2010-му році не для того, щоб допомагати комусь з працівників. Головним завданням було контролювати фінансові потоки і висмоктувати всі соки з підприємств ОПК через стягування членських внесків в особливо великих розмірах. І треба віддати належне нинішнім керманичам Укроборонпрому — Януковича вже немає 8-й рік в країні, а справа його живе й процвітає — внески Укроборонпром віджимає дуже професійно, блокуючи підприємствам галузі можливість належним чином підвищувати заробітну плату своїм працівникам і створюючи таким чином умови для відтоку професійних кадрів; унеможливлює оновлення основних фондів і т.ін.

Тож працівники підприємств Укроборонпрому під час війни не сильно покладали надії на Укроборонпром, який може хіба що обібрати. І тут раптом держава дає допомогу в розмірі 6500 грн. І люди через Дію почали подавати заявки. Якщо немає надії на ситих бонзів Укроборонпрому, то може хоч держава допоможе. Аж тут раптом виявилося, що ПІД ЧАС ВІЙНИ працівники СТРАТЕГІЧНИХ ОБОРОННИХ ПІДПРИЄМСТВ не можуть отримати 6500 грн від держави! І знову — через існування самого Укроборонпрому. Бо якби його не було, то і проблеми такої працівники не мали б: через те, що Укроборонпром і досі не був ліквідований, а процес його ліквідації та перетворень підприємств-учасників затягнувся, то виявилося, що співробітники таких підприємств, що знаходяться в стадії перетворення, не можуть отримати від держави допомогу у розмірі 6500 грн.

Після численних нарікань працівників, Укроборонпрому довелося реагувати. І він на 19 день війни (15 березня) пише лист №UOP 5.2−1691 низці державних органів, включаючи Мінекономіки, де просить вирішити цю проблему. Укроборонпром скаржиться про те, що Державна податкова служба не передає до Пенсійного Фонду України відомості страхувальників, які знаходяться у стадії припинення. А це є умовою виплати 6500 грн.

А далі в останньому абзаці один з топ-менеджерів Укроборонпрому пан Іванюта просить внести відомості щодо Концерну та підприємств-учасників для здійснення подальших виплат через Дію. Тобто виплати просять здійснити не лише для працівників постраждалих підприємств, а й для чиновників самого Укроборонпрому, які як були «в шоколаді», так і залишилися.

Як бачимо, навіть працівники Концерну, які не особливо потребували держдопомоги, на 19 день війни не могли її отримати, бо так оперативно він працює. Головне, що у листі заступник генерального директора Укроборонпрому не забув про команду Концерну: багатомільйонних внесків їм мало, зарплат космічних мало, потрібно ще й у держави щось взяти.

Принагідно варто зауважити, що органи влади відреагували і питання нібито зрушилося з мертвої точки. Але поки Укроборонпром «бавився у папірчики» під час війни, затягував із вирішенням цього питання, гроші на держдопомогу, закладені у бюджеті, закінчилися. І людям знову довелося чекати. І це не просто фахівці, а ті, хто під час війни працює на нашу оборону, хто ризикує кожного дня своїм життям. Вже 83-й день війни, а багато хто з працівників підприємств Укроборонпрому так і не отримав держдопомогу 6500 грн попри своєчасну подачу заявок.

Провали Укроборонпрому під час війни просто жахливі. І ми про них ще будемо говорити. Але ця ситуація з виплатами просто кричуща: працівники галузі ОПК, яку під час війни потрібно плекати і підтримувати, фактично кинуті напризволяще! Поталанило тільки тим працівникам, де на підприємствах працювали адекватні керівники, яким, на відміну від керівництва Укроборонпрому, не чужі людські біль і страждання.

Корупційні скандали навколо концерну у мирний час та ті факти, що випливають зараз, свідчать про одне: Укроборонпром має бути ліквідований якнайшвидше, без перетворень в Укроборонпром-2, як мріють деякі спеціалісти з корупційних схем. Підприємства ОПК мають самостійно ініціювати створення необхідних холдингів шляхом перемовин і пошуку консенсусу. І держава не повинна їм заважати, а навпаки — створити для цього всі необхідні умови.

P.S. В цій просто ганебній ситуації хотілося б пару слів сказати й про заскорузлих чиновників з Мінекономіки, від яких теж залежить отримання всіма працівниками ОПК цієї скоромної державної допомоги у розмірі 6500 грн: шановні, вчіться працювати у воєнний час так оперативно, наскільки це можливо, бо від вашої роботи залежать долі сотень тисяч українців.

А співробітникам Укроборонпрому, особливо керівному складу і середній ланці з їх немалими зарплатами, рекомендував би пожертвувати своєю держдопомогою на користь працівників підприємств Концерну, які, в результаті вашого «мудрого» керівництва, мають ще й борги з виплати зарплати. Зробіть же врешті-решт хоч щось корисне для країни та людей!